12 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/2175/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року (суддя Букіна Л.Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, Міністерства оборони України, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» Металургійна міжрайонна МСЕК - здійснення впливу на Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради з метою відтермінування направлення заповненої 28.08.2023р. форми 088/о «Направлення на МСЕК», відкритої рішенням № 833 від 25.08.2023року ЛКК із медичними та військово-обліковими документами ОСОБА_1 .
- визнати неправомірними дії Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» Металургійна міжрайонна МСЕК - відмову у прийнятті 16.10.2023року, 23.10.2023р., 30.10.2023р. від Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради форми 088/о «Направлення на МСЕК», відкритого рішенням № 833 від 25.08.2023року ЛКК із медичними та військово-обліковими документами ОСОБА_1 .
- визнати неправомірним з часу його видання та скасувати протокольне рішення п.№59 протоколу № 17/в Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відносно ОСОБА_1 .
- зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум -повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із медичними та військово- обліковими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги,- із урахуванням висновків суду у справі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати неправомірним та скасувати протокольне рішення п.№59 протоколу № 17/в Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із медичними та військово- обліковими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги,- із урахуванням висновків суду у справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у визнанні неправомірними дії Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» Металургійна міжрайонна МСЕК - відмову у прийнятті 16.10.2023року, 23.10.2023р., 30.10.2023р. від Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради форми 088/о «Направлення на МСЕК», відкритого рішенням № 833 від 25.08.2023року ЛКК із медичними та військово-обліковими документами ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої не було надано належної оцінки діям Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, обмежившись формальним висновком про те, що нормами чинного на час виникнення правовідносин законодавства не було встановлено чітких строків проведення огляду після отримання документів хворого.
Міністерством оборони України також подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що діючим законодавством передбачений строк, який дає право на отримання виплат не більше трьох місяців від дати звільнення до дати встановлення ступеня втрати працездатності, та такий строк є присічним та не може бути поновленим.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 15.03.2022 року ОСОБА_1 був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_1 та по 06.06.2023 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , надалі повторно був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 05.10.2023року по 25.12.2023 року проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 .
05.08.2022 року в ході участі в бойових діях на території Херсонської області у складі в/ч НОМЕР_1 позивач отримав мінно-вибухове поранення, про що йому було видано довідку № 1239 від 13.09.2022 року про обставини отримання травми.
22.06.2023 року позивач отримав довідку в/ч НОМЕР_1 за №2007 про безпосередню участь в бойових діях по захисті Батьківщини.
22.07.2023 року 20 регіональною ВЛК прийнято протокольне рішення №941 про встановлення причинного зв'язку поранення, отриманого 05.08.2022 року позивачем із захистом Батьківщини.
25.08.2023 року позивач надав вище перелічені та всі необхідні медичні і військово- облікові документи до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради.
Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради було відкрито форму 088/о «Направлення на МСЕК» рішенням № 833 від 25.08.2023 року ЛКК.
28.08.2023 року позивач пройшов медичний огляд у всіх профільних лікарів Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради.
16.10.2023 року Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5» Криворізької міської ради направлено пакет документів позивача до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» Металургійна міжрайонна МСЕК.
16.10.2023 року (через неповний пакет документів), 23.10.2023 року (без зазначення причини), 30.10.2023 року (через неповний пакет документів) пакет документів Позивача був повернутий Відповідачем 1 - представнику Третьої особи.
06.11.2023 року пакет документів позивача було прийнято Відповідачем 1 від та призначено огляд на 15.11.2023 року.
15.11.2023 року Відповідачем 1 було прийнято рішення про визначення позивачу 25% ступеню втрати працездатності без встановлення інвалідності, про що видано Довідку серії 12ААА №004904.
16.08.2024 року Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було прийнято протокольне рішення (п.59) за №17/в про відмову у призначенні ОГВ у зв'язку із втратою працездатності. Підставою для відмови зазначено встановлення відсотку втрати працездатності понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Відповідний витяг з протоколу №17/в із пунктом №59 відносно позивача супровідним листом №7/24832/14 від 02 вересня 2024 року Відповідач 2 направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вважаючи відмову у виплаті грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущений тримісячний строк з об'єктивних, незалежних від нього причин, а тому оскаржуване рішення про відмову у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є протиправним та належить скасуванню.
Також суд зазначив про неможливість визнати протиправними дії відповідача щодо можливого зволікання під час виготовлення медичного висновку про встановлення стійної втрати працездатності позивача, оскільки чинним законодавством не передбачено чітких строків розгляду медичної документації та прийняття рішення щодо встановлення інвалідності особи.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ст.41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.16-3 Закону №2011-XII).
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок №975.
Згідно із положеннями пункту 3 цього Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Абзацом другим пункту 7 Порядку № 975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності обмежено:
тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби;
причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов'язків військової служби.
Встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову).
Суд вірно врахував, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об'єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.
Як встановлено судом першої інстанції, позивача звільнено з військової служби 06.06.2023 р., тобто тримісячний строк закінчувався 06.09.2023, а довідка МСЕК встановлення часткової втрати працездатності датована 15.11.2023.
Судом вірно було взято до уваги, що позивач 25.08.2023 надав всі необхідні медичні і військово - облікові документи до медичного закладу, в той же день було відкрито форму 088/о «Направлення на МСЕК», 28.08.2023 позивач пройшов медичний огляд у всіх профільних лікарів.
Згідно п. 30 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. №83, - датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позивачем пропущений тримісячний строк з об'єктивних, незалежних від нього причин, а тому оскаржуване рішення про відмову у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є протиправним та належить скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що задоволення такої вимоги буде втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Суд вірно встановив, що належним способом захисту порушеного права позивача, зобов'язання Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, встановленої пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у зв'язку з встановленням часткової втрати працездатності внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини, з урахуванням висновків суду викладених у рішенні суду.
Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю (стаття 3 зазначеного Закону).
Відповідно до статті 1 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні № 2961-IV медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2961-IV медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я.
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Медико-соціальні експертні комісії визначають, з поміж іншого: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності.
Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.
Відповідно до п. 3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до пункту 10 вказаного Положення залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Згідно із пунктами 11, 12, 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.
Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (пункт 19 Положення про медико-соціальну експертизу).
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії) визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.
Відповідно до п.3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о «Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 20 Положення про медико-соціальну експертизу комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Суд першої інстанції вірно врахував, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичної документації, яка обов'язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Чинним законодавством не передбачено чітких строків розгляду медичної документації та прийняття рішення щодо встановлення інвалідності особи.
Суд вірно зазначив про неможливість визнати протиправними дії відповідача щодо можливого зволікання під час виготовлення медичного висновку про встановлення стійної втрати працездатності позивача.
Доводи апеляційних скарг вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 12 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш