05 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/17701/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
секретар Перетятько К.С.
за участі представника позивача Страха Є.О.
представника відповідача Сухотської К.В.,
розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року (суддя Турлакова Н.В.) в справі № 160/17701/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2021 року:
№0090940707 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 794 295 грн, з яких 6 235 436 грн - за податковим зобов'язанням, 1 558 859 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
№0090920707 про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 3 299 231 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 824 807,75 грн;
від 17 квітня 2021 року №0090930707 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6 054 050 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №160/17701/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі №160/17701/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі №160/17701/21 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року скасовано, справу №160/17701/21 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи апелянта наступні.
1. Недотримання відповідачем строків для відповіді при адміністративному оскарженні.
Рішенням від 21.07.2021 ДПС України продовжено строк розгляду скарги до 09.09.2021 включно. При цьому продовжено розгляд скарги на податкове повідомлення-рішення від 17.06.2021, а розгляд скарги в частині скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 17 квітня 2021 року №0090930707 (про зменшення позивачу суми від'ємного значення з ПДВ на суму 6 054 050 грн) не був продовжений.
Зважаючи на день отримання скарги контролюючим органом (09.07.2021), 60-й день строку припадає на 07.09.2021, тобто крайній максимальний строк продовження розгляду і, відповідно, надання відповіді на скаргу - 07 вересня 2021 року.
У відповіді від 09.09.2021 ДПС відмовила у задоволенні скарги, відповідь на скаргу відправлена 09.09.2021, тобто з пропуском 60-денного строку.
Зважаючи на приписи пункту 56.9. статті 56 ПК України, вважає, що скарга позивача в частині податкового повідомлення-рішення від 17.04.2021 вважається повністю задоволеною 30 липня 2021 року, а в частині податкового повідомлення-рішення від 17.06.2021 - 08 вересня 2021 року.
Судом першої інстанції проігноровано такі доводи позивача.
2. Судом першої інстанції не надано оцінки даті прийняття податкового повідомлення-рішення №0090930707 - 17 квітня 2021 року (до моменту оформлення акту перевірки), фактично розглянута правомірність податкового повідомлення-рішення №0090930707 від 17 червня 2021 року, якого не існує, тобто розглянуто неіснуючий спір.
3. Судом першої інстанції неправильно зазначено підставу позову - протиправність проведення позапланової перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, адже така підстава не заявлялась позивачем.
4. Судом першої інстанції продубльовано доводи контролюючого органу щодо підстав нереальності господарських операцій: відсутність сертифікату якості виробника соняшнику та недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних; в тексті рішення з 28 контрагентів позивача наведено вибірково інформацію лише про 5 контрагентам за невідомими критеріями; судом першої інстанції не проаналізовано господарські операції, не перевірено фактичне виконання позивачем умов договорів, не надана оцінка доведеності господарських операцій наданими первинними документами та документами бухгалтерського обліку.
5. Актом перевірки не встановлено жодного конкретного порушення безпосередньо позивачем вимог податкового законодавства в частині правил формування податкового обліку. Контролюючим органом не заперечується ані реальність, ані «товарність» операцій з придбання товарно-матеріальних-цінностей, ані факт операцій із транспортування, ані економічна доцільність господарської діяльності позивача.
Доводи контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів тощо вважає безпідставними, оскільки для проведення господарських операцій щодо постачання товарів, виконання робіт наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов'язковим, оскільки такі активи можуть орендуватися.
Зауваження до товарно-транспортних накладних, якими оформлені перевезення товару, (як давальницької сировини, так і насіння соняшника як товару) є безпідставними, адже документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Щодо посилання суду першої інстанції про відсутність сертифікатів відповідності (якості) зазначає, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, не містить відомостей про господарську операцію, тому не надання позивачем сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.
6. Судом першої інстанції не враховано принцип індивідуальної податкової відповідальності, позивач не може нести відповідальність за порушення, допущені контрагентами.
7. Судом першої інстанції проігнорований і залишений без оцінки істотний доказ - висновок судової економічної експертизи, виконаної на підставі ухвали суду від 27.02.2024.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «Торгова компанія «Золотий Дракон» є 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 9 353 281 грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету в сумі 3 299 231 грн.
Предметом перевірки згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2021 №1742-п є питання достовірності декларування від'ємного значення з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року, у тому числі бюджетного відшкодування. Причиною виникнення від'ємного значення за лютий 2021 року вказано перевищення обсягів придбання над обсягами реалізації та здійснення експортних операцій.
В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки 19.04.2021 директору позивача вручено запити від 19.04.2021 №1 про надання інформації та первинних документів для проведення перевірки та від 19.04.2021 №2 з вимогою на підставі пп. 20.1.9, пп. 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 Кодексу забезпечити проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та надати доступ фахівцям, що здійснюють перевірку, до територій та приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, у тому числі до виробничих потужностей, надати документи щодо проведеної на підприємстві інвентаризації.
Позивачем листами від 22.04.2021 №22/04, від 29.04.2021 №29/04-01, від 12.05.2021 №12/05 та №12/05/1 частково відмовлено у наданні необхідних для перевірки документів та інформації.
Позивач 27.04.2021 пред'явив перевіряючим наказ від 23.04.2021 №10 про проведення інвентаризації за адресою м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, буд. 3/24, наказ від 04.01.2021 №2 про призначення постійно діючої інвентаризаційної комісії, інвентаризаційні протоколи від 27.04.2021 по рахункам 201, 203, 204, 205, 207, 209, 2611, 262. Інформацію щодо проведення інвентаризації основних засобів та полуфабрикатів незавершеного виробництва, а також проведення інвентаризації за іншими місцями зберігання ТМЦ платником не надано.
В листах від 29.04.2021 №29/04-01 та від 12.05.2021 №12/05/1 позивач відмовилося надавати завірені копії зазначених вище наказів та інвентаризаційних протоколів.
У зв'язку з цим перевіряючими складено акти про ненадання документів для проведення перевірки та пояснення від 23.04.2021 №370/04-36-07-07-/41607663, від 27.04.2021 №382/04-36-07-07-/41607663, від 12.05.2021 №429/04-36-07-07/41607663.
За результатами перевірки оформлений акт перевірки від 19 травня 2021 року №1544/04-36-07-07/41607663 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ТОРГОВА КОМПАНІЯ “ЗОЛОТИЙ ДРАКОН» (податковий номер 41607663) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 9 353 281 грн., у т.ч. заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету в сумі 3 299 231 грн., в якому зафіксовано наступні порушення:
1) перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2021 року встановлено порушення пункту 44.1 ст. 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, ТОВ “Торгова компанія “Золотий Дракон» за лютий 2021 року занижено суму податкових зобов'язань на 880853 грн. (рядок 9 Декларації), та завищено податковий кредит на 14707864 грн. (рядок 10.1 та рядок 17 Декларації), що призвело до:
- завищення суми від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2021 року, (рядок 20.2.1 Декларації) на 3299231 грн.;
- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, (рядок 21 Декларації) на 6054050 грн.;
- заниження податкових зобов'язань з ПДВ до сплати за лютий 2021 року на суму 6235436 грн.;
2) в порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за лютий 2021 року на загальну суму ПДВ 911721,27 грн.
Податковий орган за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, дійшов висновку, що позивачем за лютий 2021 року занижено суму податкових зобов'язань на 880 853 грн. (рядок 9 Декларації), та завищено податковий кредит на 14 707 864 грн. (рядок 10.1 та рядок 17 Декларації), що призвело до завищення суми від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за лютий 2021 року (рядок 20.2.1 Декларації) на 3 299 231 грн.; завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, (рядок 21 Декларації) на 6054050 грн.; заниження податкових зобов'язань з ПДВ до сплати за лютий 2021 року на суму 6 235 436 грн.
Такі висновки ґрунтуються на відсутності підтвердження здійснення господарських операцій з переробки сировини (олія соняшникова нерафінована) за договорами з контрагентами ТОВ “Алтрейд ЛТД», ТОВ “Аграрна компанія “Лан», ПП “Агро груп компані», такі договори вважає удаваними, а також відсутністю доказів, з підстав ненадання всіх запитаних документів, з придбання соняшника у лютому 2021 року на загальну суму 83758408,44 грн у таких контрагентів-постачальників: Селянське фермерське господарство “Славутич» (код ЄДРПОУ 19099202), фермерське господарство “ТРУД» (код ЄДРПОУ 19099194), ТОВ “ЕРА-ТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 40044530), ТОВ “Компанія Прометей» (код ЄДРПОУ 41255380), фермерське господарство “Гладких» (код ЄДРПОУ 38640606), ТОВ “Злагода» (код ЄДРПОУ 30701069), ТОВ “ПРОФАГРОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43577490), СФГ “Пролісок» (код ЄДРПОУ 21906348), фермерське господарство “Едем-777» (код ЄДРПОУ 31969341), сільськогосподарське ТОВ “Відродження» (код ЄДРПОУ 30385948), ТОВ “Кам'янське» (код ЄДРПОУ 30852089), СФГ “Славія» (код ЄДРПОУ 32170987), ТОВ “Агро Максімус» (код ЄДРПОУ39587690), фермерське господарство “Коба» (код ЄДРПОУ21906992), ТОВ “Дмитрівка» (код ЄДРПОУ 32414357), СФГ “Віва-М» (код ЄДРПОУ 31142534), фермерське господарство “АГРОМИР» (код ЄДРПОУ 32571255), ТОВ “Агрофірма “Агро-Інвест» (код ЄДРПОУ 41945023), фермерське господарство “Горбенко М.С.» (код ЄДРПОУ21982243), приватне сільськогосподарське підприємство “Олександрівське» (код ЄДРПОУ 30852183), сільськогосподарське ТОВ “Гаврилюк» (код ЄДРПОУ 30772868), селянське фермерське господарство “Знахідка» (код ЄДРПОУ 23374329), ТОВ “Б.М.У.» (код ЄДРПОУ 39562681), фермерське господарство “Даріант» (код ЄДРПОУ43262907), фермерське господарство “Володар-Плюс» (код ЄДРПОУ 34124670), СФГ “Ножнін» (код ЄДРПОУ 24245143), приватне сільськогосподарське підприємство “Лан» (код ЄДРПОУ 30740773), фермерське господарство “Хлібороб» (код ЄДРПОУ 30282311), а також з підстав включення до складу податкового кредиту за лютий 2021р. суму ПДВ у розмірі 2962720,48 грн. по податковим накладним за вересень 2020р. по постачальнику ТОВ “КГС “Дніпро» без врахування раніше включеної суми ПДВ у розмірі 54708,75 грн. до складу податкового кредиту за жовтень 2020р. (уточнюючий розрахунок від 01.02.2021 №9011948136), що призвело до завищення податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2021р. на суму 54709 грн.
На підставі акту перевірки Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло податкові повідомлення-рішення:
- форми “Р» від 17 червня 2021 року №0090940707, яким ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" збільшено податкове зобов'язання за податком на додану вартість на суму 6 235 436 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 558 859 грн.;
- форми “В1» від 17 червня 2021 року №0090920707, яким до ТОВ “Торгова компанія “Золотий Дракон» застосовано штрафні санкції відповідно до п.123.3 ст.123 ПК України: 25% штрафу в сумі 824 807,75 грн. на суму заявленого бюджетного відшкодування 3 299 231 грн.;
- форми “В4» від 17 квітня 2021 року №0090930707, яким ТОВ "Торгова компанія "Золотий Дракон" зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на суму 6 054 050 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 23.06.2021 і були оскаржені в адміністративному порядку до ДПС України.
Рішенням про результати розгляду скарги від 09.09.2021 №2074376/99-00-06-01-03-06, ДПС України залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області? ?від 17.06.2021 №0090920707, №0090930707, №0090940707, а скаргу без задоволення.
Судом першої інстанції досліджено висновок експерта від 13.09.2024 №СЕ-19/104-24/11311-ЕК Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
Суд першої інстанції відхилив посилання позивача на те, що позапланова перевірка проведена безпідставно з підстав, визначених пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, вказавши, що у відповідача були наявні підстави для прийняття наказу “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Торгова Компанія “Золотий Дракон» №1741-п від 15.04.2021 року відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України.
Також судом першої інстанції вказано про встановлення відсутності реальної можливості придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників, а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Крім того, по деяким контрагентам судом першої інстанції вказано про не надання сертифікатів якості придбаного товару та дефектності товарно-транспортних накладних
Також судом першої інстанції враховано, що оплата за отриманий товар здійснена лише частково, що позивачем не заперечується, розрахункові документи за придбаний товар в повному обсязі були відсутні як станом на момент проведення перевірки, так і станом на час розгляду справи судом, проте вказане суперечить укладеним договорам поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва.
Судом першої інстанції вказано, що надані позивачем первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а операції спрямовані на документальне оформлення постачання товару (насіння соняшника) та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Фактично ТОВ “ТК “Золотий Дракон» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з контрагентами-постачальниками з постачання товару (насіння соняшника) і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою і для формування податкового обліку платника податків.
Наведене слугувало підставою для відмови у задоволенні позову судом першої інстанції.
Суд визнає висновок суду першої інстанції необґрунтованими, з огляду на наступне.
Основним видом діяльності ТОВ «ВК «Золотий Дракон» є 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.
Судом встановлено, що ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВК «Золотий Дракон» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 9 353 281 грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету в сумі 3 299 231 грн, за результатами якої складений акт від 19 травня 2021 року №1544/04-36-07-07/41607663 (а.с.35-193 т.1).
Перевіркою встановлені наступні порушення:
1) перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2021 року встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого ТОВ «ВК «Золотий Дракон» за лютий 2021 року занижено суму податкові зобов'язання на 880 853 грн (рядок 9 декларації) та завищено податковий кредит на 14 707 864 грн (рядок 10.1 та рядок 17 декларації), що призвело до:
- завищення суми від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за лютий 2021 року (рядок 20.2.1 декларації) на 3 299 231 грн;
- завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, (рядок 21 декларації) на 6 054 050 грн;
- заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість до сплати за лютий 2021 року на суму 6 235 436 грн;
2) в порушення пункту 201.1 статті 201 ПК України не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за лютий 2021 року на загальну суму податку на додану вартість 911 721,27 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 17 червня 2021 року №0090940707 про збільшення податкового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 6 235 436 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 558 859 грн (а.с. 217-218 т.1);
- від 17 червня 2021 року №0090920707 про застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 123.3 статті 123 ПК України: 25% штрафу в сумі 824 807,75 грн на суму заявленого бюджетного відшкодування 3 299 231 грн (а.с. 222-224 т.1);
- від 17 квітня 2021 року №0090930707 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 6 054 050 грн (а.с. 219-221 т.1).
Податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 23 червня 2021 року та оскаржені в адміністративному порядку до ДПС України шляхом направлення 08 липня 2021 року засобами поштового зв'язку, скарга отримана ДПС України 09 липня 2021 року о 15:22.
Рішенням ДПС України від 21 липня 2021 року продовжено строк розгляду скарги до 09 вересня 2021 року включно (а.с. 245-246 т.1).
Рішенням ДПС України від 09 вересня 2021 року скарга залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін (а.с. 247-250 т.1).
Насамперед суд вважає за необхідне розглянути доводи апелянта стосовно допущених контролюючим органом процедурних порушень.
Стосовно питання дотримання контролюючим органом процедури розгляду скарги платника податку суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що судом першої інстанції не надано оцінки таким доводам позивача.
Апелянт вважає, що скарга на податкові повідомлення-рішення розглянута із порушенням строків, визначених статтею 56 ПК України.
Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.
За приписами пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Судом встановлено, що платником податку скаргу на податкові повідомлення-рішення до ДПС України направлено за допомогою експрес-доставки (через ТОВ «Нова пошта») 08 липня 2021 року.
Відповідно до викопіювання (скріншот) інформації з сайту ТОВ «Нова пошта» (https://tracking.novaposhta.ua/#/ru/chat/messages) щодо відстеження відправлення №59 0007 0614 2503 скарга отримана ДПС України 09 липня 2021 року о 15:22.
Рішенням ДПС України від 21 липня 2021 року продовжено строк розгляду скарги до 09 вересня 2021 року включно.
Отже, зважаючи на день отримання скарги ДПС України 09 липня 2021 року, 60-м днем строку розгляду скарги є 07 вересня 2021 року.
Відповідь на скаргу позивача ДПС України направило в день прийняття такої відповіді 09 вересня 2021 року, що не є спірним.
Відтак, враховуючи приписи статті 56 ПК України, вважається, що скарга позивача є повністю задоволеною на користь ТОВ «ВК «Золотий Дракон».
Ці обставини є самостійною підставою для висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Суд відхиляє доводи контролюючого органу про отримання скарги ДПС України 12 липня 2021 року та щодо дати реєстрації скарги 12 липня 2021 року вх. 20257/6 з тих підстав, що є доведеним належними доказами отримання скарги платника податку саме 09 липня 2021 року, а проведення внутрішньої реєстрації скарги в журналі вхідної кореспонденції ДПС України не свідчить, що датою отримання скарги ДПС України є 12 липня 2021 року.
Разом з тим, суд відхиляє доводи апелянта стосовно того, що суд першої інстанції вийшов за межі предмету позову, не надав оцінки даті прийняття податкового повідомлення-рішення №0090930707 - 17 квітня 2021 року (до моменту оформлення акту перевірки).
З цього питання суд вказує, що в цьому випадку наявна описка в даті прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.
Стосовно суті виявлених контролюючим органом порушень суд зазначає наступне.
Підставою збільшення позивачу податкового зобов'язання, зменшення від'ємного значення податку на додану вартість є наступні висновки контролюючого органу:
відсутність підтвердження здійснення господарських операцій з переробки сировини (олія соняшникова нерафінована) з контрагентами ТОВ «Алтрейд ЛТД», ТОВ «Аграрна компанія «Лан», ПП «Агро груп компані»;ненадання всіх запитаних документів, з придбання соняшника у лютому 2021 року на загальну суму 83 758 408,44 грн у таких контрагентів-постачальників:
Селянське фермерське господарство «Славутич» (код ЄДРПОУ 19099202), фермерське господарство «ТРУД» (код ЄДРПОУ 19099194), ТОВ «ЕРА-ТОРІЯ» (код ЄДРПОУ 40044530), ТОВ «Компанія Прометей» (код ЄДРПОУ 41255380), фермерське господарство «Гладких» (код ЄДРПОУ 38640606), ТОВ «Злагода» (код ЄДРПОУ 30701069), ТОВ «ПРОФАГРОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43577490), СФГ «Пролісок» (код ЄДРПОУ 21906348), фермерське господарство «Едем-777» (код ЄДРПОУ 31969341), сільськогосподарське ТОВ «Відродження» (код ЄДРПОУ 30385948), ТОВ «Кам'янське» (код ЄДРПОУ 30852089), СФГ «Славія» (код ЄДРПОУ 32170987), ТОВ «Агро Максімус» (код ЄДРПОУ39587690), фермерське господарство «Коба» (код ЄДРПОУ21906992), ТОВ «Дмитрівка» (код ЄДРПОУ 32414357), СФГ «Віва-М» (код ЄДРПОУ 31142534), фермерське господарство «АГРОМИР» (код ЄДРПОУ 32571255), ТОВ «Агрофірма «Агро-Інвест» (код ЄДРПОУ 41945023), фермерське господарство «Горбенко М.С.» (код ЄДРПОУ21982243), приватне сільськогосподарське підприємство «Олександрівське» (код ЄДРПОУ 30852183), сільськогосподарське ТОВ «Гаврилюк» (код ЄДРПОУ 30772868), селянське фермерське господарство «Знахідка» (код ЄДРПОУ 23374329), ТОВ «Б.М.У.» (код ЄДРПОУ 39562681), фермерське господарство «Даріант» (код ЄДРПОУ43262907), фермерське господарство «Володар-Плюс» (код ЄДРПОУ 34124670), СФГ «Ножнін» (код ЄДРПОУ 24245143), приватне сільськогосподарське підприємство «Лан» (код ЄДРПОУ 30740773), фермерське господарство «Хлібороб» (код ЄДРПОУ 30282311).
Крім того, висновок контролюючого органу ґрунтується на включенні до складу податкового кредиту за лютий 2021 року суми податку на додану вартість у розмірі 2 962 720,48 грн по податковим накладним за вересень 2020 року по постачальнику ТОВ «КГС «Дніпро» без врахування раніше включеної суми ПДВ у розмірі 54 708,75 грн до складу податкового кредиту за жовтень 2020 року (уточнюючий розрахунок від 01 лютого 2021 року №9011948136), що призвело до завищення податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2021 року на суму 54709 грн.
Стосовно питання доведеності здійснення господарських операцій з придбання насіння соняшника суд зазначає наступне.
Між позивачем як покупцем та ФГ «Хлібороб» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2508/2020-1 від 25.08.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 161-164 т.2).
Протягом серпня-вересня 2020 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій №№ 1-3 від 25 серпня 2020, 31 серпня 2020 року, 02 вересня 2020 року (а.с. 165-167 т.2).
Постачання товару підтверджено прибутковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 169-232 т.2).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Профагроінвест» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2011/2020-2 від 20.11.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 233-236 т.2).
Протягом листопада 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій №№ 1, 2 від 20 листопада 2020 року, 22 лютого 2021 року (а.с. 237-238 т.2).
Постачання товару підтверджено прибутковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 239-241 т.2).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Агромир» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0511/2020-2 від 05.11.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 1-4 т.3).
Протягом листопада-грудня 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 5-11 т.3).
Постачання товару підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактурами, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 12-18 т.3).
Між позивачем як покупцем та СТОВ «Гаврилюк» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0511/2020-3 від 05.11.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 19-20 т.3).
Протягом листопада 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 21-23 т.3).
Постачання товару підтверджено видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 24-25 т.3).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Горбенко М.С.» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2310-1 від 23.10.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 26-29 т.3).
Протягом жовтня 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій, постачання товару підтверджено рахункам на оплату, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 30-39 т.3).
Між позивачем як покупцем та ПСП «Олександрівське» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0110/2020-1 від 01.10.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 40-43 т.3).
Протягом жовтня-листопада 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 43-51 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 52-59 т.3).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Коба» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0210/2020-1 від 02.10.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 60-63 т.3).
Протягом жовтня-листопада 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 64-65 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 66-69 т.3).
Між позивачем як покупцем та СФГ «Труд» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0112/2020-1 від 01.12.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник.
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій.
Постачання товару підтверджено видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними.
Між позивачем як покупцем та СФГ «Пролісок» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/1702/2021-1 від 17.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 84-86 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 87 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 88-97 т.3).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Даріант» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0202/2021-1 від 02.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 96-98 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 99 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунком, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 104-106 т.3).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Злагода» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0402/2021-1 від 04.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 107-109 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 110-112 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 113-128 т.3).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Компанія Прометей» як продавцем укладено контракти на поставку сільськогосподарської продукції № 03/02/2021-5 від 03.02.2021 року, № 24/02/2021-7 від 24.02.2021 року, № 24/02/2021-6 від 24.02.2021 року, за умовами яких позивачем придбавався соняшник (а.с. 129-134 т.3).
Постачання товару підтверджено актами прийому-передачі сільськогосподарської продукції, рахунками-фактурами, видатковими накладними (а.с. 135-143 т.3).
Між позивачем як покупцем та СФГ «Ножнін» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0502/2021-2 від 05.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 144-146 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 148-149 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 150-152 т.3).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Б.М.У» як продавцем укладено договір купівлі-продажу № 37 від 17.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 153-155 т.3).
Постачання товару підтверджено актами прийому-передачі, рахунками, видатковими накладними (а.с. 156-158 т.3).
Між позивачем як покупцем та СТОВ «Відродження» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0302/2021-1 від 03.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 159-161 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 162 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 163-169 т.3).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Дмитрівка» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/1002/2021-1 від 10.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 170-172 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 173-174 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 175-189 т.3).
Між позивачем як покупцем та СФГ «Віва М» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/1502/2021-1 від 15.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 190-192 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товару відповідно до специфікацій (а.с. 193 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 194-205 т.3).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Агро фірма Агро Інвест» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2402/2021-2 від 24.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 206-208 т.3).
Протягом лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 209-210 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 211-214 т.3).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Володар Плюс» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2402/2021-2 від 24.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 215-217 т.3).
Протягом лютого-липня 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 218-226 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 227-229 т.3).
Між позивачем як покупцем та СФГ «Знахідка» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2303/2020-2 від 23.03.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 230-233 т.3).
Протягом березня, травня, листопада 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 234-236 т.3).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 237-240 т.3).
Між позивачем як покупцем та ПСП «Лан» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/1101/2021-1 від 11.01.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 241-243 т.3).
Протягом листопада-грудня 2020 року (за договором № В/ЗД/2301/2020-1 від 23.01.2020 року, січня-березня 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій, постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 244-252 т.3).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Славутич» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/1502/2021-3 від 15.02.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 1-3 т.4).
Протягом лютого-березня 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 4-5 т.4).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 6-8 т.4).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Едем-777» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2312/2021-1 від 23.12.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 9-11 т.4).
Протягом грудня 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 12-13 т.4).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 14-25 т.4).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Ера-Торія» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/1612/2020-1 від 16.12.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 26-28 т.4).
Протягом грудня 2020 року, лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 37-42 т.4).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 29-36 т.4).
Між позивачем як покупцем та ФГ «Гладких» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/2101/2021-1 від 21.01.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 43-45 т.4).
Протягом січня-лютого 2021 року продавцем постачався на адресу позивача товар відповідно до специфікацій (а.с. 46-47 т.4).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 48-49 т.4).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Кам'янське» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0112/2020-1 від 01.12.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 50-52 т.4).
Постачання товару підтверджено специфікаціями, рахунками, видатковими накладними, податковою накладною, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 53-61 т.4).
Між позивачем як покупцем та СФГ «Славія» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0412/2020-3 від 04.12.2020 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 62-64 т.4).
Постачання товару підтверджено специфікаціями, рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 65-95 т.4).
Між позивачем як покупцем та ТОВ «Агро Максімус» як продавцем укладено договір поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва № В/ЗД/0501/2021-1 від 05.01.2021 року, за умовами якого позивачем придбавався соняшник (а.с. 96-98 т.4).
Постачання товару підтверджено рахунками, видатковими накладними, факт перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с. 99-109 т.4).
Контролюючий орган пов'язує висновок про недійсність господарських операцій із наведеними вище підприємствами із не наданням позивачем до перевірки сертифікатів або паспортів якості, актів експертизи (експертних висновків), інших документів щодо посвідчення якості соняшнику, а також дефектності товарно-транспортних накладних (не заповнення певних граф).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За приписами пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За змістом пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України.
Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
За положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначається порядок складання та реєстрації податкової накладної.
Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентом не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаної в цій накладній, до складу податкового кредиту.
В цьому випадку суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті у зв'язку з придбанням товарів та послуг, підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем робіт/послуг, оприбуткування робіт/послуг в бухгалтерському обліку та використання у власній господарській діяльності (виготовлення готової продукції - олії соняшникової, шроту, продаж товару в межах країни та на експорт).
Як вказано вище, фактично контролюючий орган пов'язує недійсність господарських операцій із відсутністю сертифікатів (паспортів) якості та/ або якісних посвідчень безпосередньо від виробника соняшнику, які б засвідчували якість та безпеку соняшника, що суперечить нормам ДСТУ на придбаний соняшник, а також із дефектністю товарно-транспортних накладних.
На думку суду першої інстанції, відсутність даних документів унеможливлює встановлення походження соняшника (його виробника), що має важливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.
Суд визнає помилковими такі висновки суду першої інстанції, наведені висновки зроблені внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Позивач як під час податкової перевірки, так й в ході судового розгляду справи наголошував на тому, що ТОВ «ВК «Золотий Дракон» використовує на підставі договору оренди у складі майнового комплексу із переробки соняшника лабораторію. При постачанні насіння соняшника позивачем у цій лабораторії здійснюється відповідний аналіз отриманого товару.
Судом встановлено, що ТОВ «ВК «Золотий Дракон» на підставі договорів оренди майнового комплексу № А/ЗД/0112 від 29 лютого 2020 року, №28/10-2022 від 28 жовтня 2022 року, укладених з ТОВ «Аквія», (а.с. 89-94 т.10) використовує у власній господарської діяльності комплекс виробничих потужностей з переробки насіння масляничних культур разом з вмонтованим в ньому устаткуванням, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/24, що представляє собою майновий комплекс, що діє із завершеним виробничим циклом.
У складі майнового комплексу діє виробнича лабораторія, що підтверджено свідоцтвом про визнання вимірювальних можливостей №014-19, виданим 23 травня 2019 року ДП «Дніпропетровський обласний виробничо-технічний центр стандартизації і метрології «Дніпрооблагростандарт», яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин (до 24 травня 2022 року) (а.с. 95-101 т.10).
Суд визнає необґрунтованими посилання контролюючого органу, підтримані судом першої інстанції, про відсутність сертифікатів якості на поставлений товарі вказує на недотримання при постачанні насіння соняшника ДСТУ 4694:2006.
Так, пунктом 10.1 розділу 10 «Правила приймання» ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови» передбачено, що приймання соняшнику можливе тільки на підставі документа, що засвідчує його якість та безпеку, в якому додатково зазначають клас за кислотним числом олії, клас за натурою, а також ураженість соняшнику білою або сірою гниллю (у разі ураженості).
У зв'язку з тим, що позивач має власну лабораторію, підприємство самостійно здійснює лабораторні дослідження отриманого насіння соняшника, яке надходить від постачальників, саме після чого товар оприбутковується та видається у виробництво.
Суд погоджується із доводами позивача, що діючи нормативно-правові у сфері переробки соняшника не містять імперативних приписів оформлення сертифікату якості на насіння соняшника саме виробником товару.
ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови» чітко визначає, що приймання соняшнику можливе тільки на підставі документа, що засвідчує його якість та безпеку, отже підтвердження якості та безпеки придбаного насіння соняшника власною лабораторією позивача є достатнім для перевірки якості товару.
Також суд зауважує, що сертифікати якості не є первинними документами у розумінні Закону № 996-XIV, які підтверджують факт придбання товару, отже відсутність сертифікатів якості не дає підстави контролюючому органу вважати, що господарські операції не відбулись.
Висновок суду першої інстанції про нереальність господарських операцій з придбання насіння соняшника у зв'язку з недоведеністю походження товару через відсутність сертифікатів якості виробника, адже сертифікати якості не є документами, що підтверджують походження товару, а тільки засвідчують якість та безпеку товару.
Стосовно питання дефектності товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.
Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій.
Більш того, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тому оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, певна дефектність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 26 червня 2018 року у справі № 804/4874/16, від 27 березня 2024 року у справі №380/12821/22.
Також суд звертає увагу, що матеріали справи містять довідки зустрічних звірок з наступними контрагентами: СФГ «Славутич», ФГ «Труд», ТОВ «Злагода», ТОВ «Профагроінвест», СФГ «Пролісок», СФГ «Славія», ТОВ «Агро Максімус», СТОВ «Гаврилюк», СФГ «Ножнін», якими встановлено відображення у податковому обліку цих контрагентів результатів господарських відносин з ТОВ «ВК «Золотий Дракон», їх вид, обсяг та розрахунки, встановлено відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «ВК «Золотий Дракон» (а.с. 242-250 т. 6, 1-63 т.7).
За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи контролюючого органу, підтримані судом першої інстанції, про недоведеність фактичного здійснення наведених вище господарських операцій.
Наступним спірним є питання реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Аграрна компанія «Лан», ТОВ «Алтрейд ЛТД», ПП «Агро груп компані», з якими ТОВ «ВК «Золотий Дракон» укладено договори з виробництва нерафінованої олії з давальницької сировини від 11 лютого 2020 року №В/ЗД/1111-1, від 30 квітня 2020 року №16875, від 07 лютого 2020 року №1702-3, відповідно.
Так, між ТОВ «ВК «Золотий Дракон» та ТОВ «Аграрна компанія «Лан» укладено договір з виробництва нерафінованої олії з давальницької сировини від 11 лютого 2020 року №В/ЗД/1111-1.
Між ТОВ «ВК «Золотий Дракон» та ТОВ «Алтрейд ЛТД» укладено договір з виробництва нерафінованої олії з давальницької сировини від 30 квітня 2020 року №16875.
Між ТОВ «ВК Золотий Дракон» та ПП «Агро груп компані» укладено договір з виробництва нерафінованої олії з давальницької сировини від 07 лютого 2020 року №1702-3.
Контролюючий орган вказує на непідтвердження фактичного здійснення господарських операцій з переробки давальницької сировини (олії соняшникової нерафінованої), вважає договори удаваними.
Такі висновки обґрунтовані тим, що всі документи на відвантаження партії сировини (олії соняшникової нерафінованої) замовником, перевезення до виконавця, отримання сировини виконавцем для рафінації, відвантаження виробленої готової продукції (олії соняшникової рафінованої) замовнику, звіти про виробництво продукції на давальницьких умовах та акти виконаних робіт складено однією датою, а протягом одного дня фізично неможливо завантажити олію, перевезти виконавцю, перевірити сировину на відповідність, відвантажити у виробництво, провести процес рафінації, який є тривалим, складається з багатьох стадій та процесів та потребує значний проміжок часу, перевірити отриману рафіновану олію на відповідність, відвантажити та перевезти замовнику.
Перевіряючи такі доводи контролюючого органу, із врахуванням висновків і мотивів Верховного Суду, з яких скасовані попередні судові рішення в цій справі, судом установлено, що технологічний процес рафінації соняшникової в ТОВ «ВК «Золотий Дракон» відбувається наступним чином.
Як вказано вище, ТОВ «ВК «Золотй Дракон» використовує у діяльності з переробки насіння соняшника орендовані виробничі потужності у ТОВ «Аквія».
Всі етапи технологічного процесу виробництва олії складають одну технологічну лінію, під час якого задіяне наступне виробниче обладнання: машини насінньовійні НВХ (12 шт.), машини насінньорушальні НРХ-4-01 (10 шт.), сепаратори лушпиння СЛ-40 (4 шт.), вальцеві станки (2 шт.), маслопрес шнековий ПШ-300 (2 шт.), жаровня марки Ж-3200-8 (2 шт.), фільтри вертикальні напорні ВНП-60 (2 шт.), екстрактор Є-1 (1 шт.), сушила олії (1 шт.), ємність проміжна - 3 шт., ємність витримки з кислотою, ємність витримки з елочею, сепаратори - 4 шт., сушарка, ємність буферна - 2 шт., вакуумний промивний апарат, ємність намивання, кристалізатор, експозитор - 2 шт., деаератор, підігрівач, дезодоратор, скрубер, ємність готової олії, жировловлювач, ємність приготування розчину лугу, ємність розчину лугу, ємність гарячої води, ємність холодної води, ємність соапстоку - 2 шт., колодязь барометричний, ємність холодоагенту, ємність розчину ортофосфорної кислоти, ємність розчину лимонної кислоти, ємність перліту, ємність адсорбера - 2 шт., фільтр вертикальний ВНП 45 - 2 шт., фільтр горизонтальний ГНП 100 - 2 шт., пароперегрівач, холодильна машина (чиллер), газовий котел, градирня, теплообмінник (масло/пар) - 6 шт., теплообмінник (масло/масло) - 7 шт., теплообмінник (масло/вода) - 5 шт.
За твердженням позивача наявність вищевказаного обладнання дозволяє переробляти більше ніж 500 тон олійних культур на добу, такі твердження позивача не спростовані контролюючим органом.
Продукція (сировина) по технологічній лінії може проходити як всі без виключення етапи виробництва (з насіння до розливу олії рафінованої вимороженої дезодорованої), так й зупинятися чи розпочинатися на певному з них залежно від мети та бажаного кінцевого результату: насіння - олія нерафінована; олія нерафінована - олія рафінована виморожена дезодорована; розлив; тощо.
Процес переробки олії нерафінованої в олію рафіновану виморожену дезодоровану у 2021 році у позивача передбачав добове виробництво рафінованої дезодорованої олії у кількості 150 тон або 6,25 тони за одну годину.
Цей процес включав наступні процедури: додавання ортофосфорної кислоти, витримку олії з кислотою, охолодження отриманої суміші, нейтралізація ортофосфорної кислоти лугом, вимішення отриманої суміші, підігрів, сепарація, доочистка олії лимонною кислотою, сушіння олії у вакуумі, підігрів олії, вибілювання олії у вакуумі з додаванням вибілювальної глини та активованого вугілля, фільтрація отриманої суміші, охолодження олії, вимороження з додаванням перліту, підігрів отриманої суміші, фільтрація отриманої суміші, дезодорація (нагрів в абсолютному вакуумі з додаванням гострої пари), охолодження олії.
Позивач у складі відповідного виробничого комплексу має бак накопичення рафінованої дезодорованої олії місткістю 600 тон.
Судом встановлено, що згідно з актами надання послуг по очищенню та переробці олії соняшникової нерафінованої з давальницької сировини від 12 лютого 2021 року №155, від 17 лютого 2021 року №167, від 23 лютого 2021 року №174, від 26 лютого 2021 року №181 ТОВ «Алтрейд ЛТД» у лютому 2021 року передано для переробки ТОВ «ВК «Золотий Дракон» олію соняшникову нерафіновану у кількості 23,98 т, 24,98 т, 24,27 т та 25,27 т відповідно.
Згідно зі звітами про виробництво продукції на давальницьких умовах від 12 лютого 2021 року №3, від 17 лютого 2021 року №4, від 23 лютого 2021 року №5, від 26 лютого 2021 року №6 виготовлено олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену марки П у кількості 23,02 т, 24,02 т, 23,30 т та 24,28 т відповідно.
Позивач стверджує, що на переробку однієї цистерни олії заводу в середньому знадобилося менше 4 годин, ТОВ «Алтрейд ЛТД» поставлено на переробку чотири цистерни в різні часи.
Такі твердження позивача відповідачем не спростовано.
Згідно з актами приймання давальницької сировини від 03 лютого 2021 року №14 та від 25 лютого 2021 року №15 ТОВ «Аграрна компанія «Лан» у лютому 2021 року передано для переробки ТОВ «ВК «Золотий Дракон» олію соняшникову нерафіновану у кількості 19 т та 5 т відповідно.
Згідно зі звітами про виробництво продукції на давальницьких умовах від 02 лютого 2021 року №1/3 та від 25 лютого 2021 року №1/4 виготовлено олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену марки П у кількості 18,240 т та 4,8 т відповідно.
За твердженням позивача на переробку однієї цистерни олії заводу в середньому знадобилося менше 4 годин, такі твердження позивача відповідачем не спростовано.
Згідно з актами приймання давальницької сировини від 18 лютого 2021 року ПП «Агро груп компані» у лютому 2021 року передано для переробки ТОВ «ВК «Золотий Дракон» олію соняшникову нерафіновану.
Згідно зі звітами про виробництво продукції на давальницьких умовах виготовлено олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену марки П у кількості 3,552 т.
За твердженням позивача на переробку визначеної кількості олії заводу в середньому знадобилося менше 1 години, такі твердження відповідачем не спростовано.Виходячи з встановлених в ході перевірки обставин, позивачем на адресу ТОВ «Алтрейд ЛТД» перероблено 94,6 т, на адресу ТОВ «Аграрна компанія «Лан» - 23,04 т, на адресу ПП «Агро груп компані» - 3,552 т, тобто сукупний об'єм перероблений в різні дні давальницької сировини є меншим, ніж середньодобова можливість виробничих потужностей позивача з рафінації, дезодорації та вимороження нерафінованої олії.
Стосовно питання якості давальницької сировини суд зауважує, що згідно з пунктами 3.5 договорів з переробки давальницької сировини приймання сировини по якості здійснюється на підставі аналізів відбору проб акредитованою лабораторією позивача (виконавця), тобто лабораторією ТОВ «ВК «Золотий Дракон», відповідно, надання декларації виробника для здійснення переробки (очищення) олії не вимагається та не впливає на процес переробки.
Щодо питання доведеності використання реагентів, норми витрат при проведенні процесу рафінації олії хімічних реагентів, матеріалів, реактивів, про отримання супутніх речовин і відходів судом встановлено, що позивачем не створювались такі документи з підстав відсутності нормативно-правових актів, якими на платника податків покладається обов'язок ведення обліку таких матеріалів, реактивів, а також зберігання таких документів.
Така позиція позивача не є в достатній мірі правильною, адже не відповідає вимогам Закону № 996-XIV.
Разом з тим, відсутність таких документів жодним чином не вказує на нездійснення позивачем спірних господарських операцій.
Стосовно питання недоведеності факту приймання сировини належними документами на переробку суд зазначає, що за умовами договорів про переробку давальницької сировини приймання сировини здійснюється відповідно до актів приймання-передачі давальницької сировини, які наявні в матеріалах справи та досліджувались контролюючим органом під час проведення перевірки.
Також суд зауважує, що позивачем на вимогу контролюючого органу під час проведення перевірки надано документи, що пов'язані із предметом перевірки, зокрема, щодо виконання умов договорів з переробки давальницької сировини.
Відповідач зазначає, що до перевірки не надані документи щодо використання та норми витрат при проведенні процесу рафінації соняшникової олії хімічних реагентів, матеріалів, реактивів (повареної солі, лугу, лимонної кислоти, сорбентів), використання яких є необхідним за технологією проведення рафінації соняшникової олії. До перевірки не надані документи щодо отримання при проведенні процесу рафінації давальницької сировини супутніх речовин та відходів: фосфатидного концентрату, соапстоків, деодистилятів, восків та воскоподібних речовин, їх оприбуткування та подальшого використання.
До перевірки не надані документи на відповідність на сировину (олію соняшникову нерафіновану), посвідчення про якість або декларацію виробника.
Судом вище надана оцінка підставам не надання зазначених документів.
Отже, фактично позивач не відмовляв у наданні таких документів, не надання цих документів обумовлено відсутністю цих документів у платника податків.
Щодо питання кількості людей в штаті ТОВ «Аграрна компанія «Лан», ПП «Агро Груп Компані», неможливості цих контрагентів виробити нерафіновану олію суд зауважує, що оскільки зустрічні звірки з цими контрагентами не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновку щодо відсутності факту виробництва нерафінованої олії. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.
Сукупність досліджених судом доказів дає підстави для висновку про доведеність фактичного здійснення позивачем господарських операцій з переробки давальницької сировини за договорами з ТОВ «Аграрна компанія «Лан», ТОВ «Алтрейд ЛТД», ПП «Агро груп компані».
Також суд визнає цілком необґрунтованими висновки контролюючого органу, що давальницька сировина (олія соняшникова нерафінована) від ТОВ «Аграрна компанія «Лан», ТОВ «Алтрейд ЛТД», ПП «Агро груп компані» на переробку не передавалася, договори про переробку сировини є удаваними як такі, що укладені для приховування правочину щодо безоплатної передачі (надання) готової продукції (олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки П) з метою ухилення від оподаткування.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Суд зауважує, що контролюючий орган не спростовує факт здійснення розрахунків між контрагентами та позивачем за договорами на переробку давальницької сировини, тому відсутні будь-які підстави вважати, що олію передано цими контрагентами позивачу безоплатно у розумінні приведеної правової норми.
Відповідно, й відсутні підстави вважати договори про переробку давальницької сировини удаваними, позаяк дослідженими судом доказами підтверджено реальне виконання умов договорів та здійснення позивачем переробки давальницької сировини.
Відтак, суд доходить до висновку про доведеність належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з переробки давальницької сировини та, відповідно, необґрунтованості висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.
Щодо посилання відповідача на включення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2021 року суми податку на додану вартість у розмірі 2 962 720,48 грн по податковим накладним за вересень 2020 року по постачальнику ТОВ «КГС «Дніпро» без врахування раніше включеної суми податку на додану вартість у розмірі 54 708,75 грн до складу податкового кредиту за жовтень 2020 року (уточнюючий розрахунок від 01 лютого 2021 року №9011948136), що призвело до завищення податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2021 року на суму 54 709,00 грн, суд звертає увагу, що судом першої інстанції не надавалась оцінка таким висновкам акту перевірки.
Суд, перевіряючи такі висновки контролюючого органу, зазначає, що в акті перевірки вказано сума перевищення, а саме з суми 2 962 720,48 грн раніше включеної суми податку на додану вартість у розмірі 54 708,75 грн.
Проте за наявності зареєстрованих податкових накладних та декларацій відповідач не наводить їх номери та дати реєстрації, суми податку по кожній податковій накладній.
Ці обставини унеможливлюють здійснення судом перевірки доводів відповідача про раніше включення сум податку на додану вартість у такому розмірі за певним контрагеном та за певний період, оскільки така інформація не міститься у акті перевірки, в акті перевірки лише вказана назва контрагента без зазначення коду ЄДРПОУ, яке лише зазначається у звітності при його поданні підприємством.
Отже, суд доходить до висновку, що такі доводи є недоведеними належними доказами.
Судом встановлено, що позивачем виконано вимоги податкового законодавства щодо подання заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Дослідженням податкової звітності позивача встановлено, що позивачем правильно визначено від'ємне значення з податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість та розрахована сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.
Суд звертає увагу, що будь-яких належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій позивача із зазначеним вище контрагентом контролюючим органом в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України суду не надано, тобто фактично не підтверджено висновки акту податкової перевірки, що стали підставою для висновку про завищення позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі, завищення суми бюджетного відшкодування, що є спірним в межах цієї справи.
В цьому випадку за наслідками дослідження первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суд доходить до висновку, що первинні документи, досліджені в ході судового розгляду та долучені до матеріалів справи, складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами з дотриманням положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій, а відтак позивачем правомірно сформовано дані податкового обліку за такими господарськими операціями.
Контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Доводи відповідача, за якими він дійшов висновку про нереальність господарських операцій, ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених жодними доказами.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
В ході розгляду справи доведено, що придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності, що свідчить про наявність у позивача конкретної ділової мети та отримання економічного ефекту від його діяльності - прибутку.
Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі № 826/13060/18.
Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних документах, якими позивач підтверджує фактичне отримання товару, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено об'єктивних обґрунтувань про здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Суд зауважує, що ймовірні порушення з боку контрагентів позивача не можуть впливати на права та обов'язки добросовісного платника податків, такий платник податків не може нести відповідальність за невиконання контрагентами податкових зобов'язань.
Аналогічний за змістом висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №640/25325/19, від 19 березня 2019 року у справі №826/9534/17 та від 26 лютого 2019 року у справі №826/1536/1, від 13 січня 2021 року у справі №826/16023/16.
Тобто за порушення правил оподаткування має відповідати особа, яка допустила порушення, а добросовісний платник податків не може відповідати за порушення, допущені іншим платником.
Також суд звертає увагу на те, що результати господарських операцій призвели до змін в активах позивача та його зобов'язаннях і реально спричинили зміни майнового стану платника податків.
Суд звертає увагу, що будь-яких належних доказів на підтвердження нереальності господарських операцій позивача з наведеними вище контрагентами контролюючим органом в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України суду не надано, тобто фактично не підтверджено висновки акту податкової перевірки, що стали підставою для висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, завищення від'ємного значення та заниження податкових зобов'язань податку на додану вартість.
Враховуючи необґрунтованість висновків контролюючого органу про нереальність здійснення спірних господарських операцій, правомірність формування позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, розміру від'ємного значення, дотримання позивачем процедури, визначеної податковим законодавством, щодо отримання бюджетного відшкодування, суд доходить до висновку про протиправність спірних в цій справі податкових повідомлень-рішень.
За приписами пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи наведені вище висновки, суд визнає протиправним та скасовує податкові повідомлення-рішення від 17 червня 2021 року №0090940707, №0090920707, від 17 квітня 2021 року №0090930707.
Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України на користь позивача суд стягує судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 27 240,00 грн (судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги).
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні адміністративного позову, при цьому відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 34 050,00 грн, тоді як мало бути сплачено 27 240,00 грн.
Оскільки судовий збір сплачено у розміру, більшому за встановлений, суд має повернути позивачу суми надміру сплаченого судового збору у розмірі 6810,00 грн.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не в повній мірі відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині та ухвалення в такій частині нового рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року в справі № 160/17701/21 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року в справі № 160/17701/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.
Ухвалити у справі № 160/17701/21 нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2021 року №0090940707 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 794 295 грн, з яких 6 235 436 грн - за податковим зобов'язанням, 1 558 859 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2021 року №0090920707 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 3 299 231 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 824 807,75 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2021 року №0090930707 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 6 054 050 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49620) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» (ЄДРПОУ 41607663, вул. Калачевського, 35, село Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53020) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 27 240 (двадцять сім тисяч двісті сорок) грн.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Золотий дракон» (ЄДРПОУ 41607663, вул. Калачевського, 35, село Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53020) з державного бюджету надміру сплачений судовий збір у розмірі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн, сплачений платіжною інструкцією №1763 від 01 липня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 05 листопада 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко