12 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/34516/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року (суддя Голобутовський Р.З.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області №046750005415 від 25.11.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи в районах Крайньої Півночі з 02.10.1986 по 16.02.1987, з 16.03.1987 по 01.11.1990, з 02.11.1990 по 12.02.1991, з 16.02.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 22.04.1992 у пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі, за один рік шість місяців страхового стажу, а також зарахувати до страхового стажу періоди його роботи з 16.07.2002 по 31.01.2003 - в одинарному розмірі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованих періодів його роботи та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд не врахував, що для пільгового обчислення страхового стажу надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_1 .
19.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
25.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046750005415 про відмову у призначенні пенсії в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви: до розрахунку страхового стажу не враховано період роботи з 02.10.1986 по 16.02.1987, з 16.03.1987 по 01.11.1990, з 02.11.1990 по 12.02.1991, з 16.02.1991 по 31.12.1991, оскільки відсутня відмітка в заяві про призначення пенсії про отримання пенсійних виплат РФ за даний період роботи; періоди з 01.01.1992 по 22.04.1992, з 16.07.2002 по 31.03.2003 на території російської федерації, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила виконання зобов'язань відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. Також не взято до уваги довідку про стаж №АЧ/АНК/55/05-2517 від 22.08.2019, з №1204-02/5536 від 12.08.2019, оскільки документи необхідні для призначення пенсії, зокрема про стаж роботи до 31.12.1991 року враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Пенсійний вік, визначений пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
До набрання чинності Закону №1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII, відповідно до статті 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також згідно з ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як встановлено судом першої інстанції, трудова книжка ОСОБА_1 від 16.06.1982 серії НОМЕР_2 містить наступні записи за спірні періоди:
Район Крайньої Півночі - СМП 198 ПСМО «Тюменстройпуть» - мовою оригіналу:
02.10.1986 - прийнятий трактористом 4 розряду (наказ №152 від 03.10.1986);
16.02.1987 - звільнений відповідно до ст. 31 КЗпП СРСР за власним бажанням (наказ №27к від 13.02.1987);
Будівельно-монтажне управління №50 - треста «Уренгойтрубопроводстрой» «Главсибтрубопроводстрой» Ямало-Ненецкий автономный округ - мовою оригіналу:
16.03.1987 - прийнятий машиністом-трактористом 4 розряду на дільницю (наказ №57к від 17.03.1987);
26.05.1987 - присвоєно 5 розряд машиніста-бульдозера (наказ №103к від 26.05.1987);
11.08.1987 - переведений водієм 3 класу (наказ №166к від 27.08.1987);
01.11.1990 - звільнений за переведенням п. 5 ст. 29 КЗпП СРСР (наказ №131к від 01.11.1990);
Управління механізації треста «Уренгойтрубопроводтрой»:
02.11.1990 - прийнятий за переведенням водієм 3 класу (наказ №173-к від 11.11.1990);
12.02.1991 - звільнений за переведенням до УМР «Уренгойгаздор» (наказ №13-к від 11.02.1991);
Район Крайньої Півночі - Уренгойский ремонтно-строительный дорожный трест- мовою оригіналу:
16.02.1991 - прийнятий в порядку переведення з управління механізації треста Урангойтрубопроводтрой водієм 3 класу (наказ №421к від 16.02.1991);
22.04.1992 - звільнений відповідно до ст. 30 КЗпП СРСР (наказ №54/к від 20.02.1992);
ТОВ «Ідальго-Д»:
16.07.2002 - прийнятий прийомо-здавачем (наказ №12к від 16.07.2002);
31.01.2003 - звільнений за власним бажанням (наказ №4к від 31.01.2003).
Суд першої інстанції вірно встановив, що записи трудової книжки позивача виконано розбірливо та вони є чіткими, виправлень не містять, а також завірені відбитками печатки відповідного роботодавця та підписами їх відповідальних осіб, містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких позивач прийнятий на таку, що відповідачем не заперечується.
Крім того, позивачем при зверненні до пенсійного фонду також було надано:
- довідку ТОВ «Газпром добуток Уренгой» від 22.08.2019 №АЧ/АНК/55/05-2517, що підтверджує спеціальний стаж, що надає право на пенсію відповідно до ст.32 ФЗ від 28.12.2013 №400-ФЗ «Про страхові пенсії» за період роботи ОСОБА_1 з 16.02.1991 по 22.04.1992, та яка була складена відповідно до особової кантки форми Т-2, наказів по особовому складу 1991-1992;
- довідка ТОВ «Газпром добуток Уренгой» від 26.08.2019 №292-1/06-6 про підтвердження нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з 16.02.1991 по 22.04.1992 та відрахування страхових внесків до ПФ рф;
- архівну довідку Адміністрації м. Новий Уренгой відділу у справах архіву (Муніципальний архів) від 12.08.2019 №1204-02/5536 про підтвердження праці ОСОБА_1 з 16.03.1987 по 01.11.1990, з 02.11.1990 по 12.02.1991;
- архівна довідка Адміністрації м. Новий Уренгой відділу у справах архіву (Муніципальний архів) від 12.08.2019 №1204-02/5537 про підтвердження нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з 16.03.1987 по 01.11.1990, з 02.11.1990 по 12.02.1991.
Суд першої інстанції вірно встановив, що данні трудової книжки позивача та записи у ній, свідчать про наявність трудових відносин в районах Крайньої Півночі, а зазначені вищі довідки підтверджують періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі та право на користування пільгами, передбаченими вказаними вище нормативними актами.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація.
Згідно ст.1 Угоди від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Відповідно до ст. 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Статтею 11 зазначеної Угоди від 13.03.1992, встановлено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 01.12.1991, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що стаж, набутий на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, підлягає безумовному врахуванню при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992р. у м. Москві. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Згідно п. 2 ст. 13 Угоди від 13.03.1992, пенсійні права громадян держав - учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави - учасниці, на території якої вони проживають.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, положення відповідних міжнародних договорів розповсюджуються також і на питання, пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві, зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992р., цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто, існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Суд вірно врахував, що на час набуття позивачем трудового стажу у спірних періодах, вказана Угода від 13.03.1992 була чинною для України, тому підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області №046750005415 від 25.11.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та його скасування.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Відповідно до абз.2 п.п.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Тобто для пільгового обчислення страхового стажу передбачена можливість надавати вказані документи за вибором особи.
Відповідно до статті 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення, згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).
Суд вірно зазначив, що вказана Тимчасова угода надає громадянам сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в прирівняних місцевостях після 01 січня 1991 року й нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 р. - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Пунктом 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено скоротити тривалість трудового договору, який дає право на отримання пільг, які передбачені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з п'яти до трьох років».
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, яка затверджена Постановою Президії ВЦСПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 “Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин:
1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;
2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Ненадання трудового договору, так само як і його відсутність, не є підставою для позбавлення пільг особам, які працювали в районах крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в тому числі щодо пільгового зарахування періодів їх роботи на Крайній Півночі при розрахунку стажу.
Суд вірно врахував, що жодна з наведених вище правових норм не визначає строковий трудовий договір як єдиний документ, що підтверджує право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі.
Для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач у період з 16.03.1987 по 01.11.1990, з 02.11.1990 по 12.02.1991, з 16.02.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 22.04.1992 працював на відповідних посадах на підприємствах, які знаходяться в місті Уренгой Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, яка згідно переліку, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 за №1029 відноситься до районів Крайньої Півночі.
Крім того, позивач з 02.10.1986 по 16.02.1987 працював на ПСМО «Тюменстройпуть», де вказана місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1967 року та Постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029.
Враховуючи відомості трудової книжки та довідок, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача в районах Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування позивачу до пільгового трудового стажу періоду роботи з 02.10.1986 по 16.02.1987, з 16.03.1987 по 01.11.1990, з 02.11.1990 по 12.02.1991, з 16.02.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 22.04.1992 із розрахунку за кожний рік - один рік і шість місяців.
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив необхідність зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів роботи та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 19.11.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку.
Суд вірно встановив необхідність покласти обов'язок щодо зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу в одинарному та у пільговому обчисленні та повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 19.11.2024 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як визначеного суб'єкта призначення.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 12 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш