11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/12912/25
Суддя І інстанції - Неклеса О.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо порушення прав старшого солдата, водія-санітару медичного пункту НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 на медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 направити старшого солдата, водія-санітару медичного пункту НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 ) на контрольне обстеження та медичний огляд з встановленням ступеня придатності до проходження військової служби;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) документи на старшого солдата, санітару медичного пункту НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , передбачені абзацами першим-сьомим, дев'ятим-одинадцятим пункту 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, а саме: направлення на медичний огляд ВЛК; медичну книжку; службову характеристику для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією; медичну характеристику; довідки про обставини одержання травми, свідоцтва про хворобу, виписки із медичної картки, витяги із особової справи, інші медичні документи та довідкові матеріали.
Крім того, позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час дії воєнного стану у Військовій частині НОМЕР_1 . 18.03.2025 року позивач направив командиру Військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому просив направити його до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) на контрольне обстеження та медичний огляд із встановленням ступеня придатності до проходження військової служби (вирішення питання щодо непридатності до подальшого проходження військової служби), подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) документи, передбачені абзацами першим-сьомим, дев'ятим-одинадцятим пункту 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, а саме: направлення на медичний огляд ВЛК; медичну книжку; службову характеристику для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією; медичну характеристику; довідки про обставини одержання травми, свідоцтва про хворобу, виписки із медичної картки, витяги із особової справи, інші медичні документи та довідкові матеріали. Для вирішення питання направлення позивача на лікування та проходження військово-лікарської експертизи листом від 02.04.2025 року №5297 відповідачем запропоновано позивачу особисто прибути до військової частини. Вважає, що у задоволенні рапорту позивача по суті було безпідставно відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності) від 15.03.2025 року № 2805 «Про результати проведення службового розслідування» та Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 року № 80 є недопустимими доказами, оскільки їх було отримано судом із порушенням процесуального порядку (Відповідач їх додав до відзиву на позовну заяву, який не було надіслано Позивачу), що є порушенням ч. 9 ст. 79 КАС України. Підставою для відмови у задоволенні позову суд вважає зняття Позивача з медичного забезпечення у зв'язку із самовільним залишенням військових частин. Такий висновок не законний, оскільки не заснований на діючому законодавстві (немає жодної правової норми, яка б передбачала зняття військовослужбовця з медичного забезпечення, навіть у випадку призупинення військової служби).
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 призваний за призовом під час загальної мобілізації, на підставі указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022, перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 з 28.02.2022 року, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_6 від 27.10.2011 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.02.2022 року №60 ОСОБА_1 з 28.02.2022 року зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
18.03.2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку позивач направив на адресу Військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому просив направити його до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) на контрольне обстеження та медичний огляд із встановленням ступеня придатності до проходження військової служби (вирішення питання щодо непридатності до подальшого проходження військової служби), подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) документи, передбачені абзацами першим-сьомим, дев'ятим-одинадцятим пункту 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, а саме: направлення на медичний огляд ВЛК; медичну книжку; службову характеристику для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією; медичну характеристику; довідки про обставини одержання травми, свідоцтва про хворобу, виписки із медичної картки, витяги із особової справи, інші медичні документи та довідкові матеріали.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2025 року №5297 позивачу було повідомлено, зокрема, про те, що оскільки він самовільно залишив військову частину та до теперішнього часу не повернувся, то для вирішення питання направлення його на лікування та проходження військово-лікарської експертизи запропоновано особисто прибути до військової частини та надати оригінали всіх медичних документів.
Вирішуючи спірні правовідносини та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що не передбачено направлення командирами військових частин на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовців, які зняті з медичного забезпечення у зв'язку із самовільним залишенням військових частин (місць служби).
Колегія суддів погоджується такими висновками суд першої інстанції виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232 військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини п'ятої статті 1 Закону № 2232 від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно із частиною сьомої статті 1 Закону № 2232 виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась і станом на час розгляду справи воєнний стан продовжує свою дію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543), мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України був виданий Указ від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» позивач був призваний на військову службу.
Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення). Цим Положенням також регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.
З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2025 року за допомогою засобів поштового зв'язку позивач направив на адресу Військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому просив направити його до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) на контрольне обстеження та медичний огляд із встановленням ступеня придатності до проходження військової служби (вирішення питання щодо непридатності до подальшого проходження військової служби), подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) документи, передбачені абзацами першим-сьомим, дев'ятим-одинадцятим пункту 6.2 глави 6 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, а саме: направлення на медичний огляд ВЛК; медичну книжку; службову характеристику для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією; медичну характеристику; довідки про обставини одержання травми, свідоцтва про хворобу, виписки із медичної картки, витяги із особової справи, інші медичні документи та довідкові матеріали.
Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначена Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за №1109/15800, із подальшими змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони України, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Положення №402).
Згідно абзацу першого пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Згідно з абзацу другого пункту 6.1 глави 6 розділу II Положення №402, прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Згідно з абзаців першого - сьомого пункту 6.2 глави 6 розділу II Положення №402, на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:
- направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
- медична книжка;
- посвідчення особи (військовий квиток);
- фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;
- службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в додатку 15). У тексті характеристики наводиться інформація щодо освіти військовослужбовця, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі закордонних, особливостей проходження військової служби, служби за кордоном, у складі національного персоналу, національного контингенту, військових місіях, участі у бойових діях тощо, обов'язково зазначається думка командування військової частини щодо фізичного стану, фактичної працездатності військовослужбовця, виконання ним своїх службових обов'язків за станом здоров'я та можливість подальшого проходження ним військової служби на займаній посаді, призначення на посаду з меншим обсягом обов'язків, на нижчу посаду тощо;
- медична характеристика (у медичній характеристиці обов'язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров'я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я).
Згідно з абзацу восьмого пункту 6.2 глави 6 розділу II Положення №402, службова та медична характеристики обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.
Згідно з абзаців дев'ятого - одинадцятого пункту 6.2 глави 6 розділу II Положення 402, крім того:
- на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва);
- на військовослужбовців - учасників бойових дій, миротворчих місій, ліквідації наслідків аварії на ядерних об'єктах, розмінування об'єктів народного господарства - відповідні посвідчення, витяги із особових справ, інші довідкові матеріали (допускається надання ксерокопій указаних документів, завірених відповідними посадовими особами та гербовою печаткою військової частини (закладу)).
Згідно з пункту 6.3 глави 6 розділу II Положення №402, оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.03.2025 року №80 ОСОБА_1 вважається таким, що 04.03.2025 року самовільно залишив військову частину. Останнього зараховано в розпорядження командира частини з 16.03.2025 року, припинено виплату всіх видів грошового забезпечення з 04.03.2025 року.
Згідно з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності) від 15.03.2025 року №2805 «Про результати проведення службового розслідування» за результатом проведеного службового розслідування з метою встановлення причин та умов відсутності на військовій службі з 04.03.2025 року в умовах воєнного стану старшого солдата ОСОБА_1 , водія-санітара медичного пункту 2 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в діях останнього вбачаються ознаки військового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану), оскільки військовослужбовець був відсутній на службі станом на 07.03.2025 року понад 3 доби, станом на 14.03.2025 року понад 10 діб. У зв'язку із зазначеним, Військовою частиною НОМЕР_1 направлено директору територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві повідомлення від 27.04.2025 року №1016р про вчинення кримінального правопорушення, з проханням розпочати досудове розслідування щодо вчиненого позивачем правопорушення.
Колегією суддів зазначається, що вказані накази були подані до суду в електронній формі через систему «Електронний суд».
При цьому відповідно до приписів ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
За таких обставин твердження апеляційної скарги про те, що вказані накази є недопустимими доказами є неприйнятними, та такими що суперечать нормам процесуального права.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 2232-ХІІ військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, медичного та інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців/иць.
Військовослужбовці/иці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність підстав для направлення командирами військових частин на медичний огляд для проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовців, які зняті з медичного забезпечення у зв'язку із самовільним залишенням військових частин (місць служби), а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги його не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов