11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/7827/25
Суддя І інстанції - Кучугурна Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розрахунку з 04.06.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.06.2002 по 31.12.2003 в нульовому розмірі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виключити із розрахунку пенсії ОСОБА_1 заробітну плату за період роботи з 01.06.2002 по 31.12.2003 в нульовому розмірі як таку, що не відноситься до сум виплат (доходів), визначених пунктом 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити у зв'язку з цим перерахунок його пенсії, починаючи з моменту її призначення з 04.06.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року відмовлено у задоволенні позовної заяви.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати повністю та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог. Зазначає, що включення відповідачем заробітної плати для обчислення пенсії за цей період як доходу в 0 гривень суперечить змісту Закону № 1058, тому його дії щодо включення доходу Позивача у період 01.06.2002 до 31.12.2003 з нульовим значенням та зарахування цього періоду до страхового стажу є неправомірними.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
До матеріалів справи надано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач) від 31.10.2024 №0400-010307-8/218216. Лист складений у відповідь на запит адвоката Хомича Івана з питання пенсійного забезпечення ОСОБА_1 (позивач).
У листі, з-поміж іншого, вказано, про таке.
Згідно заяви від 04.06.2024 ОСОБА_1 з 04.06.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Розмір пенсії заявника обчислено із загального страхового стажу 48 років 4 місяці 9 днів.
Період роботи з 21.06.2002 по 31.12.2003 зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 на підставі рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії) від 27.06.2024 № 4.
Заробітну плату для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 розраховано за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2001 та з 01.06.2002 по 31.05.2024 та для визначення коефіцієнту заробітної плати виключено місяці з невисокими коефіцієнтами заробітку (66 місяців):
в межах 10% тривалості страхового стажу (36 місяців) - періоди страхового стажу з 01.08.2000 по 31.12.2001 та з 01.06.2002 по 31.12.2003;
понад 10% тривалості страхового стажу (30 місяців) - періоди страхового стажу під час карантину та воєнного стану з 01.11.2020 по 30.11.2020 та з 01.01.2022 по 31.05.2024.
Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі по тексту - Закон №1058).
Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до приписів ст. 40 Закону України №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 41 Закону України №1058-IV визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Відтак, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;
4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В свою чергу, спірні періоди стажу, які позивач вважає такими, що підлягають виключенню з розрахунку заробітної плати, а саме з 01.06.2002 року по 31.12.2003 року, набуті ним до 01.01.2004 року - дати набрання чинності Законом України №1058-IV, тобто застосуванню в даному випадку підлягає п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України №1058-IV.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються виплати (дохід), отримані застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, у разі відсутності факту нарахування та сплати страхових внесків, сума такої заробітної плати (доходу) не враховується при обчисленні розміру пенсії.
В свою чергу, з наявного в матеріалах справи листа Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 31.10.2024 №0400-010307-8/218216 вбачається, що період з 01.06.2002 по 31.12.2003 було виключено із розрахунку коефіцієнту заробітної плати позивача.
Зазначені обставини вказують на безпідставність посилання позивача щодо включення відповідачем заробітної плати для обчислення пенсії за період з 01.06.2002 до 31.12.2003 з нульовим значенням, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун