11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/10741/25
Суддя І інстанції - Калугіна Н.Є.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 046050022426 від 25.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 із зобов'язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : 1) період проходження військової служби за мобілізацією в особливий період з 01.02.2025 по 28.02.2025 до пільгового стажу за частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 2) періоду роботи з 12.04.2000 по 07.12.2000 підземним електрогазозварником повний робочий день до пільгового стажу за Списком № 1, що передбачено частиною 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 3) періодів роботи: з 28.09.1999 по 31.08.2000, з 01.09.2000 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 26.10.2005 підземним електрогазозварником повний робочий день, що передбачено частиною 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який становить 5 років 1 місяць 25 днів шляхом взаємного зарахування до періодів роботи з 27.10.2005 по 28.02.2025 підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування, який становить 19 років 4 місяці 2 дні, що передбачено частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 4) 25 місяців періоду участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 07.07.2022 по 26.08.2022 (1 місяць 20 днів), з 26.08.2022 по 30.10.2022 (2 місяці 5 днів), з 12.11.2022 по 15.11.2022 (4 дні), з 10.01.2023 по 18.01.2023 ( 9 днів), з 24.01.2023 по 06.02.2023 (14 днів), з 16.03.2023 по 10.04.2023 (26 днів), з 05.05.2023 по 02.10.2023 (4 місяці 28 днів), з 20.10.2023 по 22.07.2024, ( 9 місяців 3 дні), з 09.08.2024 по 29.12.2024 ( 4 місяці 21 день), з 14.01.2025 по 05.02.2025 (23 дні) у трикратному розмірі (замість 25 місяців зарахувати 75 місяців) до періодів роботи згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (25 років);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 18.03.2025 року призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 року у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) відповідно до статті 8 Закону України »Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплачувати призначену з 18.03.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсію незалежно від віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% від його заробітної плати (доходу) згідно ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 046050022426 від 25.03.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період проходження військової служби за мобілізацією в особливий період з 01.02.2025 по 28.02.2025 до страхового та пільгового стажу за частиною 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; періоду роботи з 12.04.2000 по 07.12.2000 підземним електрогазозварником до пільгового стажу за Списком № 1, що передбачено частиною 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; періоди роботи з 28.09.1999 по 31.08.2000, з 01.09.2000 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 26.10.2005 підземним електрогазозварником до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV; періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 07.07.2022 по 26.08.2022, з 26.08.2022 по 30.10.2022, з 12.11.2022 по 15.11.2022, з 10.01.2023 по 18.01.2023, з 24.01.2023 по 06.02.2023, з 16.03.2023 по 10.04.2023, з 05.05.2023 по 02.10.2023, з 20.10.2023 по 22.07.2024, з 09.08.2024 по 29.12.2024, з 14.01.2025 по 05.02.2025 у трикратному розмірі до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 18.03.2025 року призначити ОСОБА_1 пенсію незалежно від віку на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник посилається на помилковість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Вказує на правомірність рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затверджених Постановою КМУ від 31.03.1994 №202 - 25 років, передбачених ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, то в силу положень частини 1 статті 308 КАС України, в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 18.03.2025 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За територіальним принципом заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким прийнято рішення № 046050022426 від 25.03.2025 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зокрема, в рішенні зазначено:
«Відмова про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 18.03.2025 року.
Пенсійний вік, визначений частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - незалежно від віку.
Вік заявника 48 років
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Страховий стаж особи з урахуванням стажу на підземних роботах становить 52 роки 10 місяців 28 днів.
Пільговий стаж особи становить:
на підземних і відкритих гірничих роботах (Постанова № 202) - 19 років 3 місяці 5 днів, у тому числі:
16 років 5 місяців 24 дні - на підземних і відкритих гірничих (постанова 202);
2 роки 9 місяців 11 днів - військова служба в особливий період
робота за Списком № 1 - 5 років 5 місяців 4 дні
за доданими документами до страхового стажу не зараховано:
період військової служби з 01.02.2025 по 28.02.2025, оскільки відсутня сплата внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До пільгового стажу не зараховано:
період роботи за Списком № 1 з 12.04.2000 по 07.12.2000. оскільки наявна перерва між атестаціями робочих місць за умовами праці відповідно до наказів від 12.04.1995 № 48 та від 08.12.2000 №332.
Додатковий коментар: повідомляємо, що період роботи з 28.09.1999 по 26.10.2005 на посаді підземного електрогазозварника зараховано до пільгового стажу за Списком № 1. Право щодо зарахування даного періоду роботи відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 та Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 може бути переглянуто після надходження акту зустрічної перевірки та при повторному зверненні за призначенням пенсії.
Працює.
Відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затверджених Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 - 25 років.».
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі - Закон №1058-ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічні положення містить ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, суд звертає увагу, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202, за умови їх безпосередньо зайнятості повний робочий день на підземних роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - якщо вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046050022426 від 25.03.2025, підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії незалежно від віку стала відсутність необхідного пільгового стажу роботи на підземних і відкритих гірничих роботах за списком робіт і професій, затверджених Постановою КМУ від 31.03.1994 №202 - 25 років, передбачених ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV. Разом з тим, пенсійним органом не було зарахованого:
до страхового стажу позивача:
- період військової служби з 01.02.2025 по 28.02.2025, оскільки відсутня сплата страхових внесків;
до пільгового стажу позивача:
- період роботи за Списком № 1 з 12.04.2000 по 07.12.2000 оскільки наявна перерва між атестаціями робочих місць за умовами праці відповідно до наказів від 12.04.1995 № 48 та від 08.12.2000 №332.
При цьому, період роботи з 28.09.1999 по 26.10.2005 на посаді підземного електрогазозварника зараховано лише до пільгового стажу за Списком № 1, а не до пільгового стажу за професіями визначеними частиною 3 статті 114 Закону №1058 та Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.
Також, періоди участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 07.07.2022 по 26.08.2022, з 26.08.2022 по 30.10.2022, з 12.11.2022 по 15.11.2022, з 10.01.2023 по 18.01.2023, з 24.01.2023 по 06.02.2023, з 16.03.2023 по 10.04.2023, з 05.05.2023 по 02.10.2023, з 20.10.2023 по 22.07.2024, з 09.08.2024 по 29.12.2024, з 14.01.2025 по 05.02.2025 зараховані пенсійним органом до пільгового стажу позивача в одинарному розмірі.
Колегія суддів проаналізувавши підстави незарахування пенсійним органом до страхового та пільгового стажу періодів роботи та військової служби позивача, вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
В свою чергу, згідно із записами трудової НОМЕР_2 від 26.05.1977 позивач, у період з 28.09.1999 по 27.10.2005 працював в АТ «Криворізький залізорудний комбінат» - Шахтобудівельне управління на посадах:
28.09.1999 - переведено підземним електрогазозварником 3 розряду гірничого цеху з повним робочим днем в підземних умовах;
01.09.2000 - зачислений підземним електрогазозварником 3 розряду з повним робочим днем в підземних умовах;
27.10.2005 - переведено підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим і з ремонту устаткування 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах.
В свою чергу, професія «електрогазозварника на підземних роботах» передбачена Списками №1, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 та постановою Кабінету Міністрів України, від 16.01.2003 року №36 та Списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202.
Вказані періоди також підтверджуються довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №164 від 28.02.2025.
Відповідно, періоди роботи позивача з 28.09.1999 по 31.08.2000, з 01.09.2000 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 26.10.2005 підземним електрогазозварником підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
При цьому, з приводу незарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача з 12.04.2000 по 07.12.2000 оскільки наявна перерва між атестаціями робочих місць за умовами праці відповідно до наказів від 12.04.1995 № 48 та від 08.12.2000 №332, колегія суддів звертає увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, відповідно до яких, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Відповідно, наявність перерви між атестаціями робочих місць не може мати наслідком відмову у зарахуванні періоду роботи, у даному випадку, з 12.04.2000 по 07.12.2000 до пільгового стажу.
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду військової служби з 01.02.2025 по 28.02.2025 у зв'язку із відсутністю сплати страхових внесків, колегія суддів звертає увагу на наступному.
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2018р. у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018р. у справі № 480/12392/16-а, від 31.10.2019р. у справі № 226/1994/17, від 23.03.2020р. у справі № 535/1031/16-а вказував на те, що відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Внаслідок невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним засадам у сфері соціального захисту. Тому особа не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому вона працює.
Відповідно, незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області періоду проходження позивачем військової служби під час мобілізації в особливий період з 01.02.2025 по 28.02.2025 з підстав відсутності відомостей про нарахування та плату страхових внесків є протиправним.
Щодо правомірності зарахування до пільгового стажу позивача періоду участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 07.07.2022 по 26.08.2022, з 26.08.2022 по 30.10.2022, з 12.11.2022 по 15.11.2022, з 10.01.2023 по 18.01.2023, з 24.01.2023 по 06.02.2023, з 16.03.2023 по 10.04.2023, з 05.05.2023 по 02.10.2023, з 20.10.2023 по 22.07.2024, з 09.08.2024 по 29.12.2024, з 14.01.2025 по 05.02.2025 в одинарному розмірі, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Також, цією статтею закону передбачено види військової служби, до яких зокрема віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Таким чином, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Разом з тим, загальний період військової служби під час мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі, а період безпосередньої участі у бойових діях у воєнний час - з розрахунку один місяць служби за три місяці.
В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 11.05.2023 року.
Довідкою Військової частини НОМЕР_4 від 08.02.2025 за №1645/6/680, а також військовим квитком серії НОМЕР_5 , копії яких містяться у матеріалах справи, підтверджується факт проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_4 , починаючи з 21.04.2022, а також його участь в період з 07.07.2022 по 26.08.2022, з 26.08.2022 по 30.10.2022, з 12.11.2022 по 15.11.2022, з 10.01.2023 по 18.01.2023, з 24.01.2023 по 06.02.2023, з 16.03.2023 по 10.04.2023, з 05.05.2023 по 02.10.2023, з 20.10.2023 по 22.07.2024, з 09.08.2024 по 29.12.2024, з 14.01.2025 по 05.02.2025 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Курахове, с. Новомихайлівка Покровського району, м. Лиман Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області, с. Невське, с. Макіївка Красноріченської селищної громади Сватівського району Луганської області.
З матеріалів справи також вбачається, що період проходження військової служби почався під час перебування позивача на посаді електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування 4 розряду, зайнятим повний робочий день на підземних роботах дільниці №29 шахти «Гвардійська».
За таких обставин, періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 07.07.2022 по 26.08.2022, з 26.08.2022 по 30.10.2022, з 12.11.2022 по 15.11.2022, з 10.01.2023 по 18.01.2023, з 24.01.2023 по 06.02.2023, з 16.03.2023 по 10.04.2023, з 05.05.2023 по 02.10.2023, з 20.10.2023 по 22.07.2024, з 09.08.2024 по 29.12.2024, з 14.01.2025 по 05.02.2025 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 046050022426 від 25.03.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 та наявності підстав для його скасування.
При цьому, зважаючи на те, що з урахуванням спірних періодів роботи та військової служби позивача, останній має більше 28 років зайнятості на підземних та відкритих гірничих роботах, при необхідних 25 років, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 18.03.2025 року призначити ОСОБА_1 пенсію незалежно від віку на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова