11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/7626/24
Суддя І інстанції Момонт Г.М.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки;
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 р. по 30.11.2014 р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,91860, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 21.08.2024 р. перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, та 2020 роки;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 з 04.10.2024 р. перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 р. по 30.11.2014 р., та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,91860.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, починаючи з 21 серпня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, починаючи з 21 серпня 2024 року.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову. Вказує на те, що пенсія позивачу не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, оскільки Законом України “Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, то в силу положень частини 1 статті 308 КАС України, в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 18.12.2014 року призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.32).
28.09.2021 р. позивачка звернулася до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії (за віком) (а.с.80).
З 28.09.2021 р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.34).
Представником ОСОБА_1 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву від 21.08.2024 р. про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2018, 2019, 2020 роки з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.10-11).
Листом від 04.09.2024 р. №7968-7939/К-02/8-1100/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило представнику позивача, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.12.2014 р. З 22.12.2024 р. виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 призупинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду вихователя Гайворонського дошкільного навчального закладу №6, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років. З 28.09.2021 р., на підставі заяви від 28.09.2021 р. ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону, розмір якої розраховано з урахуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11), що в повній мірі відповідає вимогам абзацу другого частини третьої статті 45 Закону. З огляду на викладене, переведення на пенсію за віком за заявою ОСОБА_1 від 28.09.2021 р. проведено у відповідності до норм чинного пенсійного законодавства. Підстави для застосування обумовленого у зверненні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки для розрахунку заробітної плати за нормами частини другої статті 40 Закону, відсутні (а.с.11-12).
Представником ОСОБА_1 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяву від 04.10.2024 р. про перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 р. по 30.11.2014 р. та з розрахунку коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи 0,91860 (а.с.12, зі зворотного боку).
Листом від 13.11.2024 р. №9673-9815/К-02/8-1100/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило представнику позивача, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років, призначену за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18.12.2014 р. Заробітна плата ОСОБА_1 на дату призначення пенсії за вислугу років була врахована за період з 01.07.2000 р. по 30.11.2014 р. та обчислена згідно зі статтею 40 Закону становила 2 481,12 грн (2 700,98 грн х 0,91860, де 2 700,98 грн - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2013 рік); 0,91860 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). З 28.09.2021 р., на підставі заяви від 28.09.2021 р., ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону, розмір якої розраховано з урахуванням заробітної плати за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 р. по 30.06.2021 р. Заробітна плата для обчислення пенсії, розрахована згідно зі статтею 40 Закону, склала 4 833,69 грн (5 426,00 грн х 0,89074, де: 5 426,00 грн - проіндексована заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11); 0,89074 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). На підставі заяви від 28.09.2023 р., розмір пенсії ОСОБА_1 перераховано відповідно до частини четвертої статті 42 Закону, на найбільш вигідних умовах, а саме з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих з 01.07.2021 р. по 31.08.2023 р. Після проведеного перерахунку, заробітна плата за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 р. по 31.08.2023 р., обчислена згідно зі статтею 40, становить 6 720,51 грн (7 405,03 грн х 0,90756, де: 7 405,03 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197); 0,90756 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). З 01.03.2024 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році пенсію ОСОБА_1 автоматично перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсій, в розмірі 1,0796. Після проведення перерахунку. Заробітна плата за всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 р. по 31.08.2023 р., обчислена згідно зі статтею 40, становить 7 255,46 грн (7 994,47 грн х 0,90756, де: 7 994,47 грн - проіндексована середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796); 0,90756 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). З огляду на зазначене, після проведення перерахунків пенсії ОСОБА_1 в 2021 р. та 2023 роках, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшився з 0,91860 до 0,90756, однак розмір заробітної плати для обчислення пенсії зріс з 2 481,12 до 7 255,46 грн. що призвело до збільшення розміру пенсійної виплати (а.с.13-14).
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі Закон №1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
При цьому, відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У справі, яка розглядається встановлено, що позивачу з 18.12.2014 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Далі Закон №1788-ХІІ), а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулася вперше 28.09.2021 року, а відтак в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Такого ж висновку у схожій ситуації Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23, від 27.11.2024 року у справі №560/11681/23.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2028 - 2020 роки.
У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними дій та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки, починаючи з 21 серпня 2024 року.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
В повному обсязі постанова складена 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун