вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2-з/381/38/25
381/6422/25
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Анапріюк С.П.,
з участю секретаря Куценко К.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі № 381/6422/25 (провадження № 2-з/381/37/25) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2025 справа надійшла в провадження судді Анапріюк С.П.
Того ж дня, Арсенюк Я.В. подала до суду заяву про витребування доказів, в якій просить витребувати у Приватбанку дані про суму коштів, що знаходиться станом на 04.11.2025 на особистому рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_2 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 , код банку 305299, код згідно ЄДРПОУ 14360570.
В обґрунтування заяви зазначає, що вона звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовними заявами про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 та про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім цього заявник подала до суду позов про розподіл спільного майна подружжя, на частину якого вона претендує. До складу, що підлягає поділу між подружжям, на її думку входить, крім іншого, сума вкладу, яка знаходиться на особистому банківському рахунку відповідача.
Сума вкладу їй невідома, оскільки ОСОБА_2 приховує цю інформацію. Особисто отримати таку інформацію у банку вона не має можливості, оскільки це є банківською таємницею.
Вказане стало підставою для звернення до суду із цією заявою.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву з проханням розглядати заяву за її відсутності, вимоги заяви підтримала.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Банківською таємницею, зокрема є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини; фінансово-економічний стан клієнтів.
Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Главою 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України 14.07.2006 року №267, визначено, що за рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно із ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви (ч. 5 ст. 118 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЦПК України у разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи (ч. 7 ст. 118 ЦПК України).
Відповідно до ч. 11 ст. 118 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Згідно зі змістом наведених норм права, обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Верховний Суд у постанові від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц виснував, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому.
Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Аналогічний висновок щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у Постанові 11.03.2020 у справі № 9901/608/19.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів, забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін, наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Повертаючись до змісту заяви, що розглядається, а також до обставин справи, у межах якої вона подана, суд зазначає, що заявниця вказує на неможливість самостійного подання нею такої інформації до суду, оскільки її зміст становить банківську таємницю, що унеможливлює її отримання іншими особами.
Суд вважає такі твердження заявниці обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
Водночас суд зазначає, що процедура забезпечення доказів у порядку статей 116-118 ЦПК України - це насамперед спосіб запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому.
Зміст поданої до суду заяви про забезпечення доказів свідчить, що позивач просить суд витребувати інформацію про суму коштів, що знаходяться на особовому рахунку ОСОБА_2 , необхідність витребування такого доказу виникла в межах справи за її позовом про поділ спільного майна подружжя.
З огляду на це суд звертає увагу, що інформація про рух коштів на банківському рахунку є такою, що зберігається тривалий період часу, а тому відсутні підстави допускати її ймовірну втрату у майбутньому.
Вказане свідчить про відсутність правових підстав для забезпечення такого доказу у порядку статей 116-118 ЦПК України.
Водночас суд враховує, що позивач має право звернутись до суду з аналогічним клопотанням у межах справи за її позовом про поділ спільного майна подружжя в порядку, визначеному статтею 84 ЦПК України і таке клопотання може бути розглянуте судом з дотриманням принципів гласності та змагальності.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.
Керуючись ст. 76, 84, 116-118 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Повна ухвала складена 12.11.2025.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК