Єдиний унікальний номер: 379/1898/25
Провадження № 3/379/968/25
12 листопада 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін Володимир Іванович, розглянувши матеріали справи, що надійшли що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
19.10.2025 о 13 год 10 хв за адресою: дорога Р-04 162 км 300м, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENOULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_2 не вибрала безпечну швидкість руху, не впоралась з керуванням та скоїла з'їзд з проїзної частини в кювет, внаслідок чого ТЗ отримав механічні пошкодження чим було завдано матеріальних збитків. Чим порушила п.п. 10.1 та 12.1 ПДР України.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала частково.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями, вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того вина ОСОБА_1 у порушенні п.п. 10.1, п.12.1. Правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, пошкодження транспортних засобів, повністю підтверджується обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а також матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п.п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
Відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому наслідки у виді заподіяння шкоди можуть бути завдані будь-якому майну.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки врегульовані Законом України «Про дорожній рух», який також визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху. Законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 із змінами і доповненнями, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, що бере безпосередню участь в процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд або іншого майна повинно бути результатом порушення Правил дорожнього руху.
Вивчивши всі обставини справи, вважаю, що наявність події і вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується зібраною, дослідженою у суді сукупністю доказів, а саме:
даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.10.2025 серії ЕПР1 № 487885;
схемою місця ДТП від 19.10.2025 підписаною ОСОБА_1 ;
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.10.2025;
Враховуючи викладене, прихожу до висновку про те, що матеріалами справи доведено порушення ОСОБА_1 пункти 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, яке передбачене ст.124 як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 124 КУпАП необхідно з'ясувати, чи дійсно мало місце порушення водієм Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Оцінка доказів, відповідно до статті 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що досліджені у судовому засіданні докази є послідовними і логічними, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони є достатньо вагомими (переконливими), чіткими (точними), узгодженими між собою (без суперечностей), а тому є достовірними і відповідають критеріям якості доказів, встановленим пунктом 150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в частині події дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що відповідно до вимог статті 17 КУпАП відсутні обставини, які виключають адміністративну відповідальність, оскільки ОСОБА_1 не діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не була в стані неосудності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При призначенні виду та розміру адміністративного стягнення, дотримуючись вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді штрафу. Вказаний вид стягнення в даному випадку, вважаю доцільним і достатнім для його виправлення, а також попередження здійснення ним нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 38, 124, 266, 268, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме: 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/м. Київ/21081300 ЄДРПОУ - 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок IBAN - UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Реквізити: стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити правопорушнику його обов'язок сплатити штраф не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено
Суддя:В. І. Зінкін