Справа № 369/19030/25
Провадження № 3/369/8751/25
Іменем України
12.11.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
За ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз'яснені.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №854199 від 27.09.2025 року - 27.09.2025 о 14:00 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила сварку зі своєю сусідкою гр. ОСОБА_2 , висловлювалась нецензурною лайкою в бік останньої та штовхала її, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у інкримінованому правопорушенні не визнала. Пояснила, що 27.09.2025 року перебувала у себе дома та вкладала дитину спати, в цей час діти сусідів, які проживають поверхом вище, бігали та влаштовували галас через що її малолітня дитина не могла заснути. У зв'язку з чим ОСОБА_1 написала повідомлення в спільну групу чату мешканців будинку з проханням до сусідів, які проживають у квартирі над нею, перестати гомоніти. Повідомлення було проігнороване, тому ОСОБА_1 була змушена піднятись до сусідів, що вона і зробила. Двері їй відчинив син сусідки, якого вона попросила покликати маму, на що останній відповів що не може цього зробити, тому ОСОБА_1 попросила дитину якийсь час поводити себе трошки тихіше, бо не може заснути маленька дитина, після чого повернулась до себе додому. Трохи згодом до неї прийшла сусідка ОСОБА_2 , яка поводила себе агресивно вважаючи, що ОСОБА_1 чіплялась до її дитини. В ході цієї суперечки сусідка зайшла у коридор квартири ОСОБА_1 продовжуючи кричати, виражатись нецензурною лайкою та штовхатись. Зазначила, що була налякана і вона сама і її дитина такою поведінкою сусідки, крім того ні яких дій фізичного характеру відносно ОСОБА_2 не вчиняла та нецензурною лайкою в бік останньої не виражалась.
Захисник - адвокат Басан Ю.П. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутнстю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.251КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підтвердження скоєння ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854199 від 27.09.2025 року, який сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення; рапорт працівника поліції та протокол про прийняття заяви про вчинене правопорушення від 27.09.2025 року, які по суті не мають доказового значення у справі; письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.09.2025, які не суперечать поясненням наданими останньою в судовому засіданні.
Крім того, до матеріалів справи через канцелярію суду від 17.10.2025 долучено письмові пояснення з додатками ОСОБА_2 , які за відсутності інших належних та допустимих доказів не можуть вважатися достатнім доказом на підтвердження факту скоєння інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , оскільки як встановлено в ході розгляду справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протягом певного часу перебувають у неприязних відносинах.
Інших доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення матеріали справи не містять.
Разом з цим, суд зазначає, що ОСОБА_2 , в разі нанесення їй тілесних ушкоджень, не позбавлена права звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували та дозволяли суду дійти висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто відсутні об'єктивні докази про вчинення останньою інкримінованого правопорушення.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Михайло КУЦЕНКО