Справа № 365/661/25
Номер провадження 1-кп/365/49/25
Іменем України
12 листопада 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 кримінальне провадження № 12025111080000254 від 28.05.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця села Свобода Згурівського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із професійної освітою, офіційно не працевлаштованого, зі слів вдівець, пенсійного віку, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України,
Суд вважає доведеним, що на початку травня 2025 року приблизно о 15 годині 30 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на території кладовища, яке розташоване по вул. Польова в селі Любомирівка Броварського району Київської області, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, ігноруючи моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підійшов до місця поховання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , звідки шляхом демонтажу протиправно заволодів предметами огорожі, а саме чотирма металевими секціями, що знаходилися на могилах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим завдав родичці останніх - потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3152,82 грн. Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з місця скоєння правопорушення зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у нарузі над могилою, а також незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, визнав повністю, зазначив, що дійсно він вчинив кримінальне правопорушення, але вчиняв не сам, а з хлопцями. Показав, що на початку травня 2025 року він перебував на території кладовища у селі Любомирівка. Перед цим він зайшов до хлопців - Таліба та ОСОБА_9 та запропонував їм піти на кладовище і зняти огорожу на могилі. Так і зробили, втрьох пішли на кладовище і руками зняли огорожу на могилі, яка складалася із чотирьох секцій. На наступний день ОСОБА_10 подзвонив і сказав, що можна огорожу здати хлопцям, які займаються металом. За огорожу їм дали пляшку горілки і 400 грн. Це все він зробив з корисливою метою. Щиро розкаюється у вчиненому, зрозумів, що вчинив погане, обіцяв більше такого не вчиняти, просив вибачення у судовому засіданні у потерпілої ОСОБА_4 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що у с. Любомирівка по вул. Польова розташоване місцеве кладовище. На цьому кладовищі знаходяться могили її батька ОСОБА_7 , який помер у 2023 році, та баби ОСОБА_8 , яка померла у 1989 році. Ці могили були огороджені оградкою, яка була важка, саморобна, пофарбована у білий колір. Останній раз цю оградку вона бачила на провідну неділю 27.04.2025 року. На початку травня 2025 року оградки на могилах не стало. Спочатку це побачила її мати, яка пішла на кладовище садити квіти. Потім вона вже сама пішла на кладовище і побачила відсутність оградки. Для неї це є великим потрясінням, оскільки її померлі родичі не заслужили такого ставлення до їх могил. Вибачення у неї обвинувачений ОСОБА_5 просив, але вона не може йому це пробачити.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що у травні 2025 року він та ОСОБА_10 сиділи у останнього та вживали алкогольні напої. До них прийшов ОСОБА_5 і попросив зняти оградки на могилі його бабусі і дідуся. Вони повірили ОСОБА_5 , що це могили були його родичів. Тому погодилися допомогти. Пішли на кладовище у с. Любомирівка на вул. Польова. Могили знаходились в центрі кладовища та були огороджені білою металевою оградкою. Могили були з фото, але він не читав прізвища. Вони витягли із землі чотири секції важкої оградки та винесли її на край кладовища, склали біля смітника. ОСОБА_5 запитав чи є хтось знайомий, хто займається металом і прийме цю оградку. ОСОБА_12 домовився з одним чоловіком про те, що на наступний день він приїде і забере оградку. Так все і відбулося, приїхав чоловік, він та ОСОБА_12 завантажили оградку у автомобіль. ОСОБА_5 отримав за це 400 гривень. Їм ОСОБА_5 дав 1 літр горілки. Після цього він ОСОБА_5 не бачив. Він не запитував у ОСОБА_5 причину зняття оградки з могил. Вже від працівників поліції дізнався що могили, на яких стояла оградка, не є могилами родичів ОСОБА_5 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що весною 2025 року до нього зателефонував ОСОБА_14 і попросив, щоб він приїхав і забрав оградку. Він приїхав на наступний день у с. Любомирівка, в якому знає багато мешканців. ОСОБА_14 сказав, що сусід ОСОБА_5 попросив викопати оградку на могилі баби і діда. ОСОБА_14 та ОСОБА_15 викопали цю оградку і склали її біля смітника. Він запитував у них чи є це все законним, вони його завіряли, що все законно. Хлопці завантажили оградку у автомобіль, вона була не важка (100 кг). За оградку він дав хлопцям 400 грн. та 1 літр горілки.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що була понятою під час проведення слідчих дій за участю ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Слідчі дії проводилися і з застосуванням відеофіксації, вона підписала протокол, всі учасники слідчих дій пояснення надавали добровільно.
Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показала, що приймала участь у проведенні слідчих дій на кладовищі. При цьому обвинувачений ОСОБА_5 , свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_12 все добровільно показували та розказували.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що на початку травня 2025 року він та ОСОБА_11 перебували за його місцем проживання та вживали спиртні напої. До них приблизно о 15 год прийшов ОСОБА_5 і попросив допомогти зняти оградки на могилі його баби та діда. Вони погодилися, оскільки ОСОБА_5 є людиною пенсійного віку. Могили знаходяться на кладовищі у с. Любомирівка Броварського району Київської області. Всі пішли на кладовище, ОСОБА_5 показав місце, де знаходились могили. На одній могилі стояв хрест, на іншій - пам'ятник, прізвища людей він не читав. Вони руками витягли неважкі металеві оградки із землі, було 4 секції. Занесли оградки до сміттєзвалища. Він зателефонував чоловіку по імені ОСОБА_22 , який займається металобрухтом, щоб той приїхав і забрав оградку. На наступний день ОСОБА_22 приїхав, зважив оградку, дав ОСОБА_5 400 грн та 1 літр горілки. Гроші ОСОБА_5 поділив так: 200 грн забрав собі, 200 грн віддав їм. ОСОБА_23 випили разом. Про те, що оградка знаходилася на могилах чужих для ОСОБА_5 людей, він дізнався вже під час досудового розслідування. Якби ОСОБА_5 зразу сказав правду, то він би не пішов допомагати обвинуваченому.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, крім визнання ним своєї вини, показів свідків та потерпілої, повністю доведена письмовими доказами у кримінальному провадженні:
-протоколом огляду від 22.06.2025 за участю потерпілої ОСОБА_4 , який був проведений на території кладовища по вул. Польова, с. Любомирівка Броварського району Київської області (а.с. 83-86);
-протоколом огляду від 24.06.2025, який був проведений на території СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області (а.с. 88-91);
-протоколом пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 24.06.2025, в ході якого потерпіла ОСОБА_4 впізнала огорожу, яку було викрадено з кладовища, на фотознімку № 2 за її зовнішніми ознаками ( а.с. 92-95);
-протоколом пред'явлення свідку ОСОБА_13 особи для впізнання за фотознімками, в ході якого він впізнав особу на фотознімку № 2 за його зовнішніми ознаками, яким є ОСОБА_5 (а.с. 98-101);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 07.06.2025 проведеного з свідком ОСОБА_21 на відкритій території кладовища по вул. Польова в с. Любомирівка Броварського району Київської області. В ході проведення слідчого експерименту на місці вчинення злочину були перевірені та уточнені відомості, надані свідком ОСОБА_21 , де він показав та розказав про всі обставини події, що відбулася на початку травня 2025 року (а.с 102-104);
-протоколом пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 28.06.2025, в ході якого свідок ОСОБА_21 впізнав огорожу, яку було викрадено з кладовища, на фотознімку № 4 за її зовнішніми ознаками ( а.с. 105-108);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2025 проведеного з свідком ОСОБА_11 на відкритій території кладовища по вул. Польова в с. Любомирівка Броварського району Київської області. В ході проведення слідчого експерименту на місці вчинення злочину були перевірені та уточнені відомості, надані свідком ОСОБА_11 (а.с. 109-111);
-протоколом пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 28.06.2025, в ході якого свідок ОСОБА_11 впізнав огорожу, яку було викрадено з кладовища, на фотознімку № 3 за її зовнішніми ознаками ( а.с. 112-115);
-висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 81 від 28.06.2025, відповідно до якого ринкова вартість з урахуванням зносу бувшої у використанні огорожі станом на 01.05.2025 становить 3152,82 грн (а.с 118-125);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.07.2025 проведеного з ОСОБА_5 на відкритій території кладовища по вул. Польова в с. Любомирівка Броварського району Київської області. В ході проведення слідчого експерименту на місці вчинення злочину були перевірені та уточнені відомості, надані ОСОБА_5 (а.с. 135-137).
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 297 КК України, так як обвинувачений своїми умисними діями вчинив наругу над могилою, а також незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі, вчинені з корисливих мотивів.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що мало місце діяння у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 , це діяння містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, а тому суд вважає доведеною вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, врахувати особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо, до кримінальної відповідальності не притягувався, врахувати пом'якшуючі відповідальність обставини, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та призначити ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, покарання у виді обмеження волі строком на 4 (чотири) року, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з іспитовим строком терміном 1 (один) рік з встановленням обов'язків, передбачених п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, процесуальні витрати відсутні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 просили суд призначити мінімальний термін покарання для обвинуваченого та, враховуючи його пенсійний вік, застосувати положення ст. 75 КК України і встановити іспитовий термін 1 рік.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , який підлягає покаранню, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, поведінку обвинуваченого під час судового провадження, який вину у вчиненому визнав повністю, жалкує з приводу вчиненого, засуджує свою неправомірну поведінку, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, є пенсійного віку (66 років), проживає один, не є депутатом будь-якого рівня, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався, притягувався до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1, 2 ст. 178 КУпАП.
Судом також враховані обставини, що пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, покарання передбачене санкцією даної статті у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Враховуючи можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, зокрема, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Майнової шкоди кримінальним правопорушенням завдано потерпілій ОСОБА_4 в розмірі 3152,82 грн.
Викривачі відсутні, розмір винагороди не встановлювався.
Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.
Речовий доказ: огорожа білого кольору, яка складається із 4 секцій, та повернута потерпілій ОСОБА_4 , яка є власником, - залишити власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 61, 63, 75, 76, ч. 3 ст. 297 КК України, ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покласти такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ: огорожа білого кольору, яка складається із 4 секцій, та повернута потерпілій ОСОБА_4 , яка є власником, - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуюча суддя ОСОБА_1