"12" листопада 2025 р. Справа № 363/5230/25
12 листопада 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., за участю секретаря Підопригори Х.О., прокурора Потюменко Ю.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Євсєєва В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катюжанка Вишгородського району Київської області, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , що працював на посаді майстра лісу Литвинівського лісництва філії «Димерське лісове господарство» державного підприємства «Ліси України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення за №3986 від 02.09.2025 року ОСОБА_1 , обіймаючи по 04.10.2024 посаду майстра лісу Литвинівського лісництва філії «Димерське лісове господарство» державного підприємства «Ліси України», будучи суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, згідно з пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону за №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону за №1700-VII, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону за №1700-VII, несвоєчасно 06.05.2025, без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що складений відносно нього частково погодився, посилався на те, що йому не було відомо про необхідність подання декларації після звільнення. Так, від дійсно був письмово попереджений про встановлені ЗУ «Про запобігання корупції» обмеження під час прийняття на роботу, але забув про них.
Захисник Євсєєв В.В. при прийнятті судом рішення просив врахувати, що ОСОБА_1 має на утриманні матір похилого віку, яка має інвалідність ІІ групи згідно довідки МСЕК серії АВ за №0085225 від 07.11.2019 року та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
Прокурор обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтримала, зазначила про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та вважала, що останнього слід притягнути до відповідальності та накласти на нього стягнення у відповідності до санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за вчинення ним адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, щодо неподання останнім без поважних причин декларації після звільнення за 2024 рік.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:
Так, відповідно до матеріалів до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за №3986 від 02.09.2025 року - наказом директора ДП «Димерське лісове господарство» від 31.07.2020 року за №68-к - ОСОБА_1 прийнято майстром лісу Литвинівського лісництва з 03.08.2020 року.
Згідно з п. 1 Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року за №976, державна лісова охорона є правоохоронним органом та діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Відповідно до додатку до указаного положення, до посадових осіб державної лісової охорони серед інших належать: керівник, головний лісничий, головний мисливствознавець, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору) охорони і захисту лісу та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору), спеціалісти відділу (сектору) мисливського господарства всіх категорій, лісничий, державний, районний мисливствознавець, мисливствознавець, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, начальник лісової пожежної станції, старший єгер та єгер державного лісогосподарського (лісомисливського) підприємства, державного мисливського господарства.
Згідно з посадовою інструкцією майстра лісу філії «Димерське лісове господарство», майстер лісу Литвинівського лісництва філії «Димерське лісове господарство» ( ОСОБА_1 ) входить до складу державної лісової охорони. Отже, ОСОБА_1 , будучи майстром лісу Литвинівського лісництва філії «Димерське лісове господарство» є посадовою особою державної лісової охорони та носить формений одяг встановленого зразка.
03.08.2020 року ОСОБА_1 письмово попереджений про вимоги та обмеження, встановлені Законом за №1700-VII (ЗУ «Про запобігання корупції»). Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою державної лісової охорони, був належним чином попереджений про встановлені Законом за №1700-VII обмеження.
Згідно з підпунктом «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону за №1700-VII - суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Отже, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою державної лісової охорони, є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону за №1700-VII та є суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов?язаних з корупцією.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП - суб?єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону за №1700-VII зобов?язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до наказу директора філії «Димерське лісове господарство» від 02.10.2024 року за №220-к ОСОБА_1 , майстра лісу Литвинівського лісництва філії «Димерське лісове господарство» звільнено з роботи за угодою сторін з 04.10.2024 року.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Закону за №1700-VII визначено, що особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3, зобов?язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч. 1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону за №1700-VII - НАЗК, з метою виконання покладених на нього повноважень, має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов?язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону за №1700-VII.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 року за №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 року за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону за №1700-VII (щороку), абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону за №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 з 00:00 год. 01.01.2025 року виник обов'язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік упродовж часу по 23:59 год. 31.03.2025 року (граничний строк).
01.04.2025 року в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ст. 45 Закону за №1700-VII.
Отже, ОСОБА_1 , будучи звільненим з 04.10.2024 року з посади майстра лісу Литвинівського лісництва філії «Димерське лісове господарство», мав подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік до 23 год. 59 хв. 31.03.2025 року включно.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію після звільнення за 2024 рік ОСОБА_1 подав лише о 23 год. 41 хв. 06.05.2025 року, тобто несвоєчасно без поважних причин.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП - суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених ч. 2 та ч. 3 цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підсумовуючи вище зазначене, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою державної лісової охорони, був суб'єктом, на якого поширюється дія Закону за №1700-VІІ та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, в той же час, в порушення вимог зазначеного законодавства, будучи звільненим з посади майстра лісу Литвинівського лісництва філії «Димерське лісове господарство» 04.10.2024 року несвоєчасно, а саме 06.05.2025 року о 23 год. 41 хв., без поважних причин, подав декларацію після звільнення за 2024 рік. Будь-яких об'єктивних причин, які б унеможливлювали виконання ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та пп. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 за №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, не встановлено.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч. 1 ст.68Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд вбачає у діях ОСОБА_1 вищевказані ознаки.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення за №3986 від 02.09.2025 року, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись Законом України «Про запобігання корупції», ст. ст. 172-6, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна