07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/335/25
Справа № 356/929/25
12.11.2025 Березанський міський суд Київської області у складі судді Дудар Т.В., за участю прокурора Сонька М.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від управління стратегічних розслідувань в Київськійо бласті Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Відповідно до протоколу №4068 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП від 25.09.2025, сержант ОСОБА_1 , будучи командиром відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень згідно з пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII №1700-VII несвоєчасно 07.04.2025, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вказане правопорушення вчинено за наступних обставин: згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 10.09.2024 №261 ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов'язків на посаді командира відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.08.2025 №УП/1/3514 військову присягу на вірність Українському народові ОСОБА_1 прийняв 18.01.1998. Звання «сержант» присвоєно наказом командира військової частини НОМЕР_1 - 11.12.1998.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальній цілісності. Час проходження військової служби зараховується спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частини першої та другої статті 45 Закону №1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.
Отже, сержант ОСОБА_1 , будучи командиром відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи штатну посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, являючись військовою посадовою особою є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Наказом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 (по стройовій частині) від 12.12.2024 №355 сержанта ОСОБА_1 , командира відділення охорони взводу охорони, звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) від 11.12.2024 №130-РС у запас (за наявності інвалідності), виключено 12.12.2024 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч. 5 ст. 12 Закону №1700-VII.
Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, у ОСОБА_1 виник обов'язок подати щорічну декларацію після звільнення за 2024 рік упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2025 по 23:59 год. 31.03.2025 (граничний строк).
01.04.2025 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушив порядок, передбачений ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону №1700-VII.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після звільнення за 2024 рік, ОСОБА_1 подав лише 07.04.2025 о 14 год. 40 хв., тобто несвоєчасно без поважних причин.
Опитаний в телефонному режимі ОСОБА_1 пояснив, що прострочив подання декларації за 2024 рік на сайті, оскільки не знав про цей обов'язок.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Абзацом 10 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною в ч.1 ст. 3 цього закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП установлено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом №1700-VII, призвела до порушення Закону №1700-VII (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає CBOIO провину i викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстру), хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Обов'язком суб'єкта декларування є знання і безумовне виконання вимог Закону №1700-VII, у тому числі вимог його статті 45 розділу VII «Фінансовий контроль».
Уповноваженою посадовою особою Національної поліції України під час збору доказів не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали б ОСОБА_1 вчасно подати декларацію.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, є дата закінчення етапу подання та оприлюднення відповідно до Закону №1700-VII щорічних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 00 год. 00 хв. 01.04.2025.
Місце вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_1 мав можливість подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, через мережу Інтернет в будь-якому місці, проте так як на дату вчинення правопорушення він був звільненим зі своєї посади, то місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця його проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб'єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки можуть свідчити правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторона, суб'єкт, суб'єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із роз'ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як у посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність у діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання вчинила адміністративне, a моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопрушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.
Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак складу правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним із корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).
Права, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз'яснено.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнав частково, пояснивши, що йому взагалі не було відомо про обов'язок подати щорічну декларацію. Тільки отримавши листа-повідомлення про необхідність подати щорічну декларацію, він одразу виконав цей обов'язок, хоча із порушенням строків, встановлених чинним законодавством. Фактичні обставини викладені в протоколі ОСОБА_1 підтвердив повністю.
Прокурор вважає доведеним несвоєчасне без поважних причин подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, що є підставою для визнання винуватим останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції даної статті.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з'ясувавши думку прокурора, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, вивчивши наявні в матеріалах справи докази, що передбачені ст. 251КУпАП, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом №4068 про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (а.с. 1-9); витягом з Єдиного державного реєстру декларацій (а.с.10); послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 (а.с. 11-12); копією рапорту оперуповноваженого 1-го сектору (протидії корупції) УСР у Київській області ДСР Національної поліції України Маринич Н. (а.с. 17); копією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №261 від 10.09.2024 (а.с. 18); копією витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №355 від 12.12.2024 (а.с. 19-20); копією листа, де зазначена інформація надана ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а.с. 23); копією листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , направленого гр. ОСОБА_1 (а.с. 24).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, оскільки являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно п.п. «г» п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1700-VII, примітки до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII даного Закону несвоєчасно 07.04.2025 року, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2024 рік.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній, являючись особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно подалв декларацію, без поважних причин.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з наступного.
Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності в протоколі та в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно до вимог ст. 24 КУпАП закріплено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, поведінку під час вчинення правопорушення та після нього, пом'якшуючі відповідальність обставини, відсутність обтяжуючих обставин, у зв'язку з чим суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч. 1ст. 172-6 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 остаточну міру адміністративного стягнення призначити у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Слід зазначити, що у даному випадку саме таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила вищевказані адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень в майбутньому.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, посвідчення НОМЕР_2 , видане 08.05.2024.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору. Керуючись ст. 40-1, 176-2, 283, 284, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Березанська місТГ/21081100; Розрахунковий рахунок: UA 778999980313090106000010754, ЄДРПОУ: 37955989. Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці з дня її винесення згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Т. В. Дудар