вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
Номер провадження 2/356/565/25
Справа № 356/1046/25
12.11.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини,
До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як встановлено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).
Проаналізувавши подану позовну заяву, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України.
Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно з п.п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 цього ж Закону встановлено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Таким чином, виходячи з наведених вище законодавчих норм, а саме Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, позивач має сплатити суму судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Так, на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додано квитанцію ID: № 7448-5821-5168-8907 від 11.07.2025 про сплату судового збору у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Станом на 10.11.2025 підтвердження сплати ОСОБА_1 судового збору згідно з квитанцією ID: № 7448-5821-5168-8907 від 11.07.2025 на суму 2422 гривень 40 копійок при перевірці в автоматичному та ручному режимах в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутнє.
Натомість, з даних комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3" вбачається, що автоматичне поєднання записів про сплату судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України за вказаною вище квитанцією було здійснено в межах іншої справи.
10.11.2025 на запит суду керівник апарату Березанського міського суду Київської області А. Семенчук повідомив, що згідно з інформацією, внесеною до АСДС квитанцією ID: № 7448-5821-5168-8907 від 11.07.2025 про сплату судового збору у сумі 2422 гривень 40 копійок була додана до справи № 356/585/25, провадження № 2/356/367/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 03.09.2025 вищезазначену заяву визнано неподаною та повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.
Відтак, позивачем не надане належне підтвердження сплати ним судового збору у порядку і розмірах, встановлених законом, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини (справа № 356/1046/25, провадження № 2/356/565/25).
Окремо слід зазначити, що від сплати судового збору при повторному зверненні до суду позивач не звільняється, а зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, не передбачено.
Натомість, статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено механізм повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у передбачних законом випадках.
Відтак, позивачу необхідно усунути недоліки, які має позовна заява, а саме: сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви фізичною особою з вимогами немайнового характеру в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на р/р UA888999980313181206000010754, одержувач: ГУК у Київ. обл./Березанська міська ТГ/ 22030101, код ЄДРПОУ: 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати оригінал квитанції, або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову (ч. 9 ст. 185 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 4, 12, 177, 184-185, 258, 260-261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Березанської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітньої дитини, - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Т. В. Дудар