вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/400/25
Справа № 356/701/25
05.11.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Капшученко І. О.
за участю секретаря Мелещенко В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів
До Березанського міського суду Київської області з вказаним вище позовом звернулась ОСОБА_1 , обґрунтованим тим, що з 30.01.2016 вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2 . Від цього шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, подружнє життя з відповідачем не склалось, зникли почуття любові та взаємоповаги один до одного. Спільне господарство сторонами не ведеться, шлюбні відносини фактично припинені. За таких обставин, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, тому просить суд розірвати вказаний вище шлюб з відповідачем, не надаючи термін на примирення.
Окрім того, відповідач має власні джерела доходів і як батько зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. За відсутності добровільної згоди відповідача щодо способу та розміру його участі в утриманні дітей, позивач змушена звернутись до суду з вказаним позовом, тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 15.09.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.
Позивач в судове засідання на розгляд справи 05.11.2025 не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, при зверненні до суду з позовом подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розгляд справи проводити за її відсутності (а.с.10).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило (а.с.32,40).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином у встановленому законом порядку, а саме поштою рекомендованими листами з повідомленнями за місцем реєстрації відповідача, що співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, а також відзиву до суду не надходило (а.с.34,36,42,44).
Так, згідно з вимогами ч. 3, абз. 1 ч. 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За змістом п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постановах від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23, від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19, провадження № 61-7181св22, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Суд створив учасникам процесу належні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень для висловлення своїх доводів і аргументів, повідомлення усіх відомих їм обставин та подання усіх можливих доказів.
Правом подати відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався та відзиву не подав.
За змістом ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, керуючись ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд за наявними матеріалами за відсутності вказаних учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач заперечень проти такого порядку не заявила, а належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з'явився, відзиву не подав та не повідомив про причини своєї неявки.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно проаналізувавши фактичні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, прийшов до наступного висновку,
Так, судом встановлено, що 30.01.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління Міністерства юстиції у Київській області 30.01.2016, актовий запис № 06, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.01.2016 (а.с.6).
Від цього шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09.06.2016 Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 84, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 05.09.2018 Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 108, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 22.05.2020 Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 123 (а.с.7-9).
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов № 719 від 21.08.2025, відповідач ОСОБА_2 за адресою місця реєстрації в АДРЕСА_1 , протягом 6 місяців до моменту складанні акта не проживає (а.с.26).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
За змістом положень ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, встановивши, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинені та шлюб носить формальний характер, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними є неможливим і суперечить інтересам подружжя, суд прийшов до висновку про те, що шлюб має бути розірваним.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача аліментів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з положеннями ч. 2-3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.
Отже, за встановлених обставин, відповідач зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття, разом з тим, від виконання вказаного обов'язку ухиляється, домовленості між батьками про сплату аліментів на момент звернення до суду не досягнуто, що є підставою для стягнення з останнього аліментів у судовому порядку.
При вирішенні питання щодо встановлення розміру аліментів судом враховано матеріальний стан сторін, те, що малолітні діти проживають разом з матір'ю, батько з сім'єю не проживає.
Крім того, відповідач працездатного віку, є фізично здоровим, утриманців та інших аліментних зобов'язань не має, не має певних доведених обов'язкових і обтяжуючих його фінансовий стан утримань та виплат з доходу, а також обмежень до працевлаштування, що характеризує його майновий стан, а також вказує на можливість надання матеріальної допомоги.
Доказів, які б спростовували вказані висновки, суду надано не було.
Таким чином, виходячи з наданих суду доказів та встановлених фактичних обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 183 СК України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх спільних малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, так як вказаний розмір аліментів є доцільним, відповідає меті зобов'язання щодо утримання, необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дітей, відповідає обставинам справи та інтересам сторін, а також не суперечить чинному законодавству,
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Отже, вимога позивача про стягнення аліментів підлягає задоволенню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 06.08.2025.
На підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Отже, оскільки позивач в частині позовної вимоги про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у додатковій постанові від 10.01.2024 у справі № 757/55435/18-ц.
Окрім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею судовий збір за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 24, 104-105, 110, 112, 114, 180-182,183, 191 СК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління Міністерства юстиції у Київській області 30.01.2016, актовий запис № 06 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 06.08.2025 і до досягнення найстаршою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя І. О. Капшученко