Справа № 355/1941/25
Провадження № 3/355/685/25
11 листопада 2025 року селище Баришівка
Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М.В.,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із ВП № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Баришівським РС УДМС України в Київській області 17.10.2015,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
11.09.2025 до Баришівського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
15.09.2025 постановою Баришівського районного суду Київської області адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 було повернуто до ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області для належного доопрацювання з метою усунення недоліків.
08.10.2025 до Баришівського районного суду Київської області надійшов доопрацьований адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2025 для розгляду означеного адміністративного матеріалу визначено суддю Цирулевську М. В.
Судові засідання у даній справі призначено на 06.11.2025 та на 11.11.2025. Були здійснені виклики (телефонограма) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; надіслано судову повістку про виклик до суду на 06.11.2025 засобами органів поштового зв'язку.
У судові засідання 06.11.2025 та 11.11.2025 ОСОБА_1 не з'явилася.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП України, розглядається у триденний строк.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.
Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854724 від 15.08.2025, 09.08.2025, близько 01:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ображала нецензурною лайкою свого батька ОСОБА_2 , чим вчинила насильство психологічного характеру.
По даному факту інспектор СРПП СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенант поліції Кожушко Є. С. відносно ОСОБА_1 склав означений протокол про адміністративне правопорушення, кваліфікувавши діяння, вчинені ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Разом з тим, за частиною 2 статті 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами», який набрав чинності 19.12.2024) особа притягається до адміністративної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Своєю чергою, за диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП домашнім насильством є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, суддя зауважує, що норми частини першої статті 173-2 КУпАП у новій редакції встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто обсяг діянь, який охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у новій редакції, звужено, а відтак законом скасовано адміністративну відповідальність за діяння, які тільки можуть завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, залишивши і посиливши відповідальність тільки за ті діяння, які завдають/завдали шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілій особі.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, лише нецензурні, образливі висловлювання та погрози на адресу особи не формують собою домашнє насильство, а утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
За фактичними обставинами цієї справи, за даними протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 полягали в образах потерпілого батька ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
При цьому, до адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:
1)пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 09.08.2025 інспектором СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області Кожушком Є.С., згідно із якими 09.08.2025, близько 00:05 год за адресою: АДРЕСА_1 , співмешканець його доньки на імя ОСОБА_3 ображав його нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Також донька намагалася вдарити ОСОБА_2 та також ображала нецензурною лайкою, порвала пояснення, які він заповнював. Протягом всього періоду правопорушниця знаходилася в його будинку та поводила себе зухвало.
2)протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, складений 09.08.2025 інспектором СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області Кожушком Є.С.,
3)копія постанови Баришівського районного суду Київської області від 18.07.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-8 КУпАП.
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй діяння адміністративний матеріал не містить
Суддя зауважує, що статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами.
Разом з тим, під час судового розгляду не встановлено обставин того, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно свого батька.
Крім того, суду не надані докази, що у конфліктній ситуації зі сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинено дії, які б підпадали під поняття психологічне насильство, як і не встановлено обставин завдання шкоди потерпілому за наслідками таких дій. Суддя зауважує, що відповідні докази на підтвердження правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відсутні в адміністративному матеріалі. Не встановлено таких доказів і в судовому засіданні.
Відтак, жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено, що дії ОСОБА_1 викликали будь-які інші наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене та беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в статті 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки відсутні докази вчинення нею будь-яких насильницьких дій стосовно потерпілої особи та завдання шкоди її психічному (моральному) здоров'ю.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, на переконання суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Відтак, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2, 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА