Справа № 289/1927/25
Номер провадження 1-кс/289/264/25
11.11.2025 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого СВ Відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про закриття кримінального провадження, -
06.11.2025 ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій зазначив, що 24.10.2025 старшим слідчим ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12025060670000026.
В обґрунтування скарги зазначив, що по кримінальному провадженню №12025060670000026, слідчим 24.10.2025 було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК Україні (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).
Також зазначив, що дана постанова про закриття провадження є незаконною і підлягає скасуванню із наступних підстав. Зокрема, слідчим не досліджено всіх обставин справи та не надано оцінки всім зібраним доказам; досудове слідство проводилося за ч. 1 ст. 367 КК України, хоча в заяві скаржник вказував на вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України; не було визнано останнього потерпілим, а також не вручено пам'ятку потерпілого та не допитано у вказаному статусі; не допитано свідків; з метою усунення протиріч не проведена очна ставка між державним виконавцем та скаржником, не проведені оперативні заходи.
Також вказує, що слідчий закриваючи провадження по справі виходив з того, що ОСОБА_3 є приватним підприємцем і вказаний рахунок у банку використовується ним для здійснення підприємницької діяльності, що не відповідає дійсності, оскільки рахунок на його ім'я в АТ «Ощадбанк» відкритий лише для отримання пенсійних виплат, а підприємницька діяльність ним закрита у січні 2025 року.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову старшого слідчого від 24.10.2025 про закриття кримінального провадження №12025060670000026.
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
ОСОБА_3 подав до суду заяву в якій просить провести розгляд скарги за його відсутності та задовольнити її.
Старший слідчий СВ ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 подав до суду заперечення на скаргу в якому просив розгляд справи провести без його участі та відмовити в задоволені скарги.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності учасників процесу.
Розглянувши скаргу та дослідивши наявні матеріали справи, та надані через канцелярію суду матеріали кримінального провадження № 12025060670000026, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12025060670000026, СВ ВП № 2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснював досудове розслідування кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
В ході досудового розслідування було проведено допит свідків та зібрано наявні в матеріалах кримінального провадження докази.
Згідно постанови старшого слідчого СВ ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 від 24.10.2025 кримінальне провадження № 12025060670000026 закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Згідно матеріалів кримінального провадження №12025060670000026 - 20.03.2025 за заявою ОСОБА_3 в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження із правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 367 КК України щодо можливого зловживання службовим становищем Державним виконавцем ОСОБА_6
26.05.2025 процесуальним прокурором у справі надано письмові вказівки, які згідно матеріалів справи виконані в повному обсязі.
19.06.2025 слідчим в якості свідка опитана ОСОБА_6 , головний державний виконавець Коростишівського ВДВС.
20.06.2025 ОСОБА_3 був допитаний слідчим в якості свідка.
За результатами проведеного розслідування, 02 жовтня 2025 року слідчим винесена постанова про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 , в обґрунтування якої зазначено, що під час проведення слідчих дій не було отримано жодних даних, які б підтверджували заподіяння ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди що унеможливлює залучення його до провадження як потерпілого.
24 жовтня 2025 року старшим слідчим ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12025060670000026, на підставі п. 2 ч.1 ст. 28 КПК України у зв'язку із відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою Старшого державного виконавця Коростишівської ВДВС ОСОБА_7 від 04.09.2023 року у виконавчому провадженні ВП № 41416118 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_3 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім тих коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Письмовими заявами в листопаді, грудні 2024 року, січні, лютому 2025 року, ОСОБА_3 повідомляв Коростишівський ВДВС у Житомирській області про те, що кошти за боргами ФОП стягуються з рахунку відкритому в АТ «Ощадбанк» для пенсійних виплат, у зв'язку із цим просив зняти арешт із вказаного рахунку. Також неодноразово надавав підтверджуючі документи щодо цільового призначення даного рахунку та витяг з ЄДРПОУ про припинення підприємницької діяльності.
Вказані листи службовими особами Коростишівським ВДВС були розглянуті, однак не взяті до уваги, доводи ОСОБА_3 не перевірені.
В ході досудового розслідування старший державний виконавець Коростишівської ВДВС ОСОБА_7 не була опитана щодо обставин та підстав продовження арешту рахунку ОСОБА_3 призначеного для пенсійних виплат, з моменту коли їй стало про це відомо, а саме з серпня 2024 року (першого повідомлення боржника, з дорученням відповіді банку) до моменту повного виконання рішення господарського суду в березні 2025 року. Не встановлено можливу наявність та розмір завданої заявнику шкоди.
В постанові про закриття кримінального провадження вказаним доводам заявника також не надано жодного обґрунтування.
Вирішуючи подану скаргу по суті слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Частиною 2 ст. 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 4 ст. 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних (слідчих) розшукових дій, витребування та отримання речей, документів тощо, проведення інших процесуальних дій.
Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів чи обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК).
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК).
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
За змістом п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 284 КПК України, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей, документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У свою чергу закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Відповідно до положень ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звертається з відповідною заявою та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 24.10.2025 року та матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час здійснення досудового розслідування слідчим не надано правової оцінки доводам заявника про те, що не зважаючи на неодноразові повідомлення ОСОБА_3 до Коростишівського ВДВС про припинення неправомірного стягнення пенсійних коштів із наданням відповідних доказів, стягнення коштів за боргами ФОП продовжувались. У визначенні рахунку із особливим статусом державними виконавцями ОСОБА_3 було відмовлено.
Крім того, слідчий закриваючи провадження по справі виходив з того, що ОСОБА_3 є приватним підприємцем і вказаний рахунок у банку використовується ним для здійснення підприємницької діяльності, що суперечить матеріалам справи та інформації АТ «Ощадбанк» про відкритий рахунок лише для отримання пенсійних виплат, та про припинення підприємницької діяльності у січні 2025 року.
Також, слідчий суддя зазначає, що безпосередня оцінка доказів може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості і достатності, про що просить скаржник.
Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК), на чому наголошує ВС у постанові від 14 лютого 2023 року справа № 405/680/22.
Згідно ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
На цій підставі слідчий суддя не надає оцінку решті доводів заявника.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
З огляду на вищенаведене слідчий суддя дійшов висновку, що при закритті кримінального провадження слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, отже, постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-310 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого СВ Відділення поліції №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову від 24.10.2025 старшого слідчого ВП №2 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №12025060670000026 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9