Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2659/25
Провадження № 2/279/1346/25
11 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., секретаря судового засідання Зубкової І.М., розглянувши в м.Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Олевський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області ЦМУЮ (м. Київ) про звільнення від сплати аліментів та зменшення розміру аліментів,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Олевський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області ЦМУЮ (м. Київ) про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів в якій просив скасувати судовий наказ про стягнення аліментів у зв'язку зі зміною обставин та визнати виконавчий лист про стягнення аліментів, на підставі якого вони стягувалися.
06.10.2025 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що 23.08.2022року судовим наказом у справі №279/2848/22 (провадження 2-н/279/174/22 з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу на користь ОСОБА_2 для утримання двох дітей. Позивач сумлінно виконував рішення суду, аліментна заборгованість відсутня . З 01 квітня 2025 року донька ОСОБА_4 постійно проживає з ним у м. Ірпінь. Цей факт підтверджується квитком на автобус за маршрутом Брюссель - Київ та медичними довідками, виданими за місцем проживання дитини (огляд від 11.04.2025 р.). З моменту повернення донька перебуває на утриманні батька, який забезпечує її житлом, харчування, лікування, а також підготовку до випуску зі школи та подальшого навчання. Відповідачка фактично не бере участі у виконанні свого обов'язку щодо утримання доньки.
Позивач просить суд, внести зміни до судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.08.2022 року (справа № 279/2848/22, провадження 2-н/279/174/22) в частині стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме: звільнити ОСОБА_1 від обов'язку сплачувати аліменти на її утримання з 01 квітня 2025 року та припинити їх подальше стягнення; Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття; Внести зміни до судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.08.2022 року (справа № 279/2848/22) зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з 1/3 до 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 квітня 2025 року.
Справу розглянуто в порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Відповідачка в жодне судове засідання не з'явилася, відзиву на позов чи будь-яких інших клопотань, заперечень не надала.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно дост.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони з 17.07.2004 пербували у шлюбі, який був розірваний на підставі рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31.10.2022 року, справа №.279/2849/22.
Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі судового наказу, виданого Коростенським міськрайонним судуом від 23.08.2022 року у справі № 279/2848/22 , стягнуто з ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей : ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого законодавством України, на кожну дитину, щомісячно. Аліменти стягувати з 18.07.2022 року (з дня подачі заяви до суду) і до досягнення дітьми повноліття.
Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Олевський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області ЦМУЮ (м. Київ). Заборгованість по аліментам відсутня.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що з 01 квітня 2025 року донька ОСОБА_4 постійно проживає з ним у м.Ірпінь та перебуває на його повному утриманні .
Так, в березні 2025 року було прийнято рішення про повернення доньки ОСОБА_4 в Україну до батька ОСОБА_1 . Ним були перераховані кошти дочці для оплати квитків на повернення в Україну на постійне місце проживання. Квиток був придбаний в автоперевізника FLIXBUS і 01.04 2025 донька виїхала за маршрутом Брюссель, Бельгія - Київ, Україна.
Підтвердженням того що донька ОСОБА_4 повернулась в ОСОБА_6 та проживає з батьком надано документи (картка огляду лікаря 11.04.2025 та направлення лікаря №1994-7800-7972 6345 на рентген зап'ястка 11.04.2025 року) з лікарні щодо лікування травми зап'ястя, яке отримане ІНФОРМАЦІЯ_3 ще в Бельгії. У зв'язку з переїздом доньки ОСОБА_4 до батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виникла зміна обставин, які мають безпосередній вплив на виконання судового наказу щодо стягнення аліментів.
На даний момент ОСОБА_1 , як батько, забезпечує проживання, лікування, харчування, освіту та усі інші потреби доньки. Фактично, необхідність у фінансовій допомозі в рамках раніше виданого судового наказу відпала через зміну ситуації.
Отже, судом встановлений факт, що дійсно неповнолітня дочка ОСОБА_4 з 01.04.2025 року проживає з батьком, позивачем по справі та знаходиться на його утри манні.
Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Зі змісту ст.181 СК вбачається, що право на предявлення позову про стягнення аліментів на утримання дитини належить тому з батьків, з ким проживає дитина.
Відповідно дост.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 4ст. 273 ЦПК Україниякщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Разом з тим, нормами Сімейного кодексу України не передбачено припинення стягнення аліментів з батьків на утримання неповнолітніх дітей без припинення права на аліменти. Статтями 192 та 197 СК передбачено спеціальні способи захисту прав платників аліментів, які застосовуються у разі зміни обставин, які мають значення для визначення розміру аліментів, і такими способами є зміна розміру аліментів або звільнення від сплати заборгованості по аліментам.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статтей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Так, судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні батька ОСОБА_1 , про що свідчать дослідженні письмові докази, відтак після набрання рішенням суду законної сили, яким з позивача стягувалися періодичні платежі у виді аліментів на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини, встановлено обставини, що впливають на їх припинення. Чинним законодавством не передбачено можливість внесення змін до судового наказу про стягнення аліментів чи його скасування. Тому, вимога про припинення стягнення з позивача аліментів на користь відповідача на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються за судовим наказом Коростенського міськрайонного суду від 23.08.2022 року у справі № 279/2848/22, підлягає задоволенню.
Натомість аліменти на іншу дитину- сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який й надалі продовжує проживати з матір'ю, з урахуванням вище викладеного, і в подальшому підлягають стягненню з батька ОСОБА_1 на користь матері ОСОБА_2 , однак у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту набрання рішенням законної сили.
Крім того, у позові ставиться вимога про стягнення аліментів з відповідачки на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача, оскільки на даний час дитина знаходиться на утриманні позивача.
Згідно з ч. 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно дост. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України).
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч.1ст.192 Сімейного Кодексу Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
У відповідності до положеньст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, томуз відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Питання щодо стягнення витрат на переклад документів суд не розглядає, оскільки позивач в ході судового розгляду від них відмовився.
Керуючись ст.ст.180,181,182,191,192,197, 273 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 258-259,263-265, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Припинити з 01.05.2025 року стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів, які стягуються за судовим наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.08.2022 року, справа № 279/2848/22 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Продовжувати стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповноліьнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмір 1/4 частки зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи , якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя О.О.Пацко