Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4889/25
Провадження № 2/279/2173/25
12 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4889/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", в інтересах якого діє представник Романенко М.Е., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 12.02.2022 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір №820741 про надання споживчого кредиту. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними умовами Договору, умовами публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ "Слон Кредит", погодив та зобов'язався їх виконувати.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі. Відповідачу на підставі платіжного документа на картковий рахунок були перераховані кредитні кошти в сумі 5400 грн.
Відповідач свої кредитні зобов'язання за Договором не виконав.
03.08.2023 року між ТОВ "Слон Кредит" і ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №0308-23, за умовами якого ТОВ "Слон Кредит" відступило право вимоги за договором №820741 про надання споживчого кредиту, а ТОВ "Діджи Фінанс" набуло право до відповідача.
Загальний розмір заборгованості за договором №820741 про надання споживчого кредиту становить 6440,84 грн., з яких : заборгованість за тілом кредиту - 4860 грн.; заборгованість за відсотками - 1580,84 грн.; заборгованість за комісійними винагородами та заборгованість за пенею - 0 грн.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач направив відповідачу досудову вимогу про сплату заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною.
Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, ігнорує вимоги та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №820741 про надання споживчого кредиту від 12.02.2022 року у розмірі 6440,84 грн., понесені судові витрати по справі у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Розгляд справи здійснювати без участі ТОВ "Діджи Фінанс" у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
12.02.2022 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 , у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, було укладено договір №820741 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Слон Кредит" надає відповідачу кредит у розмірі 5400 гривень, строком 242 днів, з кінцевим терміном повернення 12.10.2022 року (включно), а відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Укладаючи договір сторони погодили, що кошти кредиту надаються ТОВ "Слон Кредит" у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання) у розмірі 5400 гривень на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки №5354-32ХХ-ХХХХ-8076. Сума кредиту перераховується ТОВ "Слон Кредит" протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Датою надання кредиту є 12.02.2022 року або 13.02.2022 року (п.2.1, 2.2. Договору).
Пунктом 1.5. договору кредиту передбачено, що процентна ставка є фіксовано та за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить:
- з дати укладення Договору до 12.03.2022 року (включно) - 0,01% в місяць (0,12% річних);
- з 13.03.2022 року (включно) і до кінця строку надання кредиту - 138% річних.
Сторони встановили детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, які визначили в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тобто визначили графік платежів, що є додатком №1 до договору (п.1.4. Договору).
Проценти, що нараховуються за договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного в п.1.4. договору, на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором (п.3.1. Договору).
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів (п.5.1. Договору).
Споживач має право достроково повернути кредит як в повному обсязі, так і частинами, сплативши проценти за користування кредитом виходячи з фактичного залишку суми кредиту та фактичного строку користування кредитом (п.п.1 п.4.3. Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" про успішний перерахунок коштів на платіжну картку клієнта, згідно якої вбачається, що дійсно 12.02.2022 року, на картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем в договорі, були зараховані кошти в сумі 5400 грн., через платіжний сервіс IPay.ua (номер транзакції - 137488183).
Відповідач кредитними коштами скористався, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої, за розрахунком позивача, станом на 03.08.2023 року становить 6440,84 грн., з яких: 4860 грн. - заборгованості за кредитом, 1580,84 грн. - заборгованість за нрахованими процентами.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом ТОВ "Слон Кредит" вбачається, що відповідач частково сплачував суму заборгованості за кредитним договором, тим самим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору та, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
03.08.2023 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №0308-23, за умовами якого ТОВ "Слон Кредит" зобов'язується відступити ТОВ "Діджи Фінанс" Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ "Діджи Фінанс" зобов'язується їх прийняти та сплатити "ТОВ "Слон Кредит" суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки Сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін, та скріплення печатками (п.8.1. Договору).
Відповідно до п.1.4 Договору факторингу №0308-23 від 03.08.2023 року "Право вимоги" означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пункт 4.1. Договору факторингу передбачає перехід від ТОВ "Слон Кредит" до ТОВ "Діджи Фінанс" право вимоги заборгованості до боржників з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору, за умови виконання ТОВ "Діджи Фінанс" вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених розділом 3 Договору.
Відповідно до п.2.2. Договору факторингу №0308-23 від 03.08.2023 року ТОВ "Діджи Фінанс" набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а ТОВ "Слон Кредит" не відповідатиме перед ТОВ "Діджи Фінанс", якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту. Разом з Правом вимоги до ТОВ "Діджи Фінанс" переходять всі інші права та обов'язки ТОВ "Слон Кредит" за Кредитним договором. У випадку укладання сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимоги є самостійним Додатком, та не змінює попередній.
Згідно з п.8.2. Договору факторингу №0308-23 від 03.08.2023 року строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2023 року.
Пунктом 8.7. Договору факторингу передбачено, що додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину.
03.08.2023 року ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Діджи Фінанс" підписали реєстр прав вимоги за Договором факторингу №0308-23 від 03.08.2023 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 03.08.2023 року до договору факторингу №0308-23 від 03.08.2023 року від ТОВ "Слон Кредит" до ТОВ "Діджи Фінанс" перейшло право вимоги до відповідача за договором №820741 про надання споживчого кредиту від 12.02.2022 року на загальну суму 6440,84 грн., яка складається з 4860 грн.- заборгованість за основним боргом (тілом) та 1580,84 грн. - заборгованість за відсотками. Даний факт також підтверджується актом прийому-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу №0308-23 від 03.08.2023 року та платіжною інструкцією №4415 від 03.08.2023 року.
Таким чином ТОВ "Діджи Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором №820741 про надання споживчого кредиту від 12.02.2022 року та є належним позивачем у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що детальним розрахунок первісного кредитора (кредитодавця ТОВ "Слон Кредит"), згідно якого також вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося в межах періоду строку дії договору №820741 про надання споживчого кредиту від 12.02.2022 року.
Факт укладання договору №820741 про надання споживчого кредиту від 12.02.2022 року та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами Договору та Правилами, що повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватися їх, а також те, що йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктивний склад у частині кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК Україн за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі частинами 1,2 статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5,6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом часини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1, 2, 3 статті 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримав, скористався ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за кредитним договором не виконав, лише частково сплатив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, належних доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не надав.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останнім добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про №820741 про надання споживчого кредиту від 12.02.2022 року в сумі 6440,84 грн.
Згідно зі ч. 1,2, ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до приписів ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.(ч.4 ст.137 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 року, додаткова угода №820741 до договору про надання правової допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги з детальним описом робіт (наданням правових послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 року по справі №275/150/22 зазначив, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
З огляду на наведені правові норми, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн., оскільки позовні вимоги задоволено повністю, вказані витрати відповідачем не спростовані, а їх розмір є документально підтвердженим та доведеним.
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", заборгованість за договором №820741 про надання споживчого кредиту в сумі 6440,84 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 6000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, а всього: 14863 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три) гривнi 24 копійки.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ