Справа № 279/5719/25 провадження №3/279/1700/25
03 листопада 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 09.12.2012 року, РНОКПП НОМЕР_2 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 06.09.2025 року о 23:58 год. в м.Коростень, вул.Сергія Кемського 1Б, керував транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Бугайов Д.М. направив клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, в якому вказав, що ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що в діях його клієнта відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки протокол складено незаконно.
По-перше, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки відповідні докази, що він був зупинений працівниками поліції в процесі руху та керував транспортним засобом у справі відсутні. Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інстуктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що "само по собі керування транспортним засобом" розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Диспозиція статті 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ україни від 18 грудня 2018 року №1026, п.5 розділу ІІ передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безпосередньо до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об'єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити ці ознаки в протоколі про адміністративне правопорушення, але і надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, вказати на наявність цих ознак свідкам та відібрати у них пояснення з цього приводу або зафіксувати їх за допомогою відеозапису. Однак, долучене до справи відео не містить факту керування ОСОБА_1 автомобілем, зупинки автомобіля поліцейським, керування ним автомобілем з технічними несправностями світлових приладів.
ОСОБА_1 постійно заперечував факт керування автомобілем.
По-друге, будь-яких документів в присутності ОСОБА_1 не складалося. Як вбачається із відеозаписів обставин події, працівники поліції не складали жодного документу в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснювали його прав та обов'язків, а також не складали будь-яких інших процесуальних документів. Тк відеозапис обставин події свідчить про те, що уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП. Вимоги статей 254, 256, 259, 260 КУпАП категорично обумовлюють обов'язкову присутність особи при складенні відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення (у разі коли таку особу встановлено) та надають можливість уповноваженим особам у випадку ухилення від своїх процесальних обов'язків осіб, що притягуються до відповідальності, доставляти їх, зокрема, до поліцейськоговідділку для складання протоколу. Дані вимоги поліцейськими виконані не були. Протокол про адміністративне парвопорушення та інші документи містять лише відмітки про відмову особи від підпису чи ознайомлення. Отже, уповноваженими особами проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та протокол про адміністративне правопорушення не складався у присутності ОСОБА_1 . Не можна вважати факт доведеності вчинення
правопорушення за тієї обставини, що оскільки ОСОБА_1 відмовився
підписувати будь-які документи, то він самоусунувся від ознайомлення зі змістом правопорушення, яке йому інкримінується та з іншими процесуальними документами. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Житомирського апеляційного суду від 20.09.2023 у справі №279/4212/23, від 08.11.2023 у справі №279/4059/23.
По-третє, не може бути беззаперечним доказом керування ОСОБА_1 автомобілем і постанова серії ЕНА №5663978 від 07.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, що міститься в матеріалах справи, оскільки вона не узгоджується з даними, наявними в інших доказах. Дана постанова не складалась в присутності ОСОБА_1 . Наразі дана постанова оскаржується в Лугинському районному суді (справа №281/567/25). Не міститься в постанові №5663978 від 07.09.2025 і посилання на відео фіксацію самого ймовірного порушення ПДР України, а у п.7 даної постанови відсутнє посилання на будь-які докази правопорушення, а також посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Враховуючи вище викладені порушення при складанні адміністративних матеріалів, що має наслідком їх недопустимість, відсутністю інших допустимих та достатніх доказів вини ОСОБА_1 , вважає, що справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, позицію сторони захисту, судом встановлено наступне:
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР. Особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти
Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Зі змісту п.2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п.2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Вина особи, що притягується до відповідальності, доводиться протоколом серії ЕПР1 №445907 від 07.09.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5663978 від 07.09.2025 року, рапортом працівника поліції, та відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля працівників патрульної поліції, яких просить надати доказ, що саме він керував транспортним засобом, оскільки не є водієм. Перед автомобілем патрульної поліції з увімкненою аварійною світловою сигналізацією стоїть автомобіль марки Опель. Працівник поліції пояснює ОСОБА_1 причину зупинки, оскільки в нього не працює ліва фара, що є порушенням правил дорожнього руху, просить пред'явити документи, на що він продовжує стверджувати, що він не їхав за кермом і поки йому не покажуть, що він порушив і що він керував автомобілем, нічого пред'являти не буде. Працівник поліції на своєму телефоні демонструє ОСОБА_1 відео, яке він оглядає, та повідомляє, що на цьому відео останній виходить з автомобіля з боку водійського сидіння. Потім демонструє відео, яке ОСОБА_1 проглядає, та працівник поліції повідомляє, що на ньому видно, що в авто не працює ліва фара при маневрі. ОСОБА_1 при цьому озвучує, що де видно номер авто, коли йому працівник поліції демонструє, починає говорити, що це відео ззаду, де видно де він виїздить і де фара, бо ззаду не видно. Коли працівник повідомляє ОСОБА_1 , що на нього буде складено постанову за ст.122 ч.1 КУпАП, останній починає телефонувати в поліцію зі скаргою на дії працівників патрульної поліції, стверджує що він не їхав за кермом, але говорить при цьому, що його зупинили через те, що не працює ліва передня фара, але в працівників поліції немає доказів, що вона в нього не працює, бо працівники їхали та відео зняли ззаду. Працівник поліції в цей час проговорює, що всі докази надано для огляду ОСОБА_1 .. Коли ОСОБА_1 називає свої дані під час залишення скарги, повідомляє, що вже є в базі, оскільки лишав попередньо скарги на дії працівників поліції, що може свідчити про його обізнаність як діяти в подібних ситуаціях. З відео вбачається, що в ОСОБА_1 нечітка мова, періодично поводить себе зухвало, має явні ознаки сп'яніння. На пропозицію працівника поліції пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, продовжував повторювати, що не їхав за кермом. Уточнював при цьому, чи ввімкнена камера і продовжував повторювати, що він не їхав за кермом, їхав збоку. Наявності поряд інших осіб на відео не зафіксовано. Працівник поліції повторно пропонує пройти ОСОБА_1 освідування на місці зупинки або в найближчому медичному закладі, на що останній відмовився та повторював, що не був за кермом і йому не надано доказів, що він керував. Після повідомлення працівником поліції, що на нього буде складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП та його відсторонено від керування транспортним засобом, ОСОБА_1 йде.
Надані пояснення та зміст відеофайлів підтверджують факт наявності у нього видимих ознак сп'яніння, відмови від проходження огляду як на місці зупинки, так і слідувати до медичного закладу для проходження відповідного огляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, факт відмови пройти відповідний огляд водієм не заперечувалось.
Крім того, доводи захисника ОСОБА_2 , що відсутній доказ керування транспортним засобом, оскільки відповідні докази, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в процесі руху та керував транспортним засобом, суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
На заперечення сторони захисту про те, що автомобіль порушника не був у русі, що свідчить про те, що він ним не керував, суд зауважує наступне:
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Отже, під керуванням транспортним засобом слід розуміти такі технічні дії водія, як приведення транспортного засобу в рух, зрушення його з місця, переміщення транспортного засобу в просторі, під час чого здійснюються різні маневри, в тому числі зупинка та стоянка транспортного засобу.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, під час руху - зміна напрямку
руху та/чи швидкості транспортного засобу, відповідно і припинення руху такого засобу, та припинення руху, тобто зупинка та стоянка як приведення транспортного засобу у статичний стан.
У тому разі, якщо транспортний засіб виявлено не в місці його постійного паркування (гараж або інше місце парковки як місце, де фактично зберігається транспортний засіб до та після його використання), то керування таким транспортним засобом як переміщення його у просторі до іншого, відмінного від його парковки, місця презюмується. Тому, керуванням транспортним засобом є дії водія, які пов'язані як безпосередньо з фізичним його переміщенням у просторі у виді фізичного руху, так і інші, пов'язані з цим процесом дії, у томі числі зупинка транспортного засобу, як припинення його фізичного переміщення у просторі.
Отже, виявлення транспортного засобу у іншому, ніж місце його постійного паркування, місці беззаперечно свідчить про те, що водій такого транспортного засобу здійснював керування ним. Тому, для висновку про те, що певна особа не керувала транспортним засобом, слід встановити, що саме така особа не здійснювала функції водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця, переміщення в просторі та припинення руху, а не сам факт того, що під час виявлення правопорушення транспортний засіб не перебував у русі, тобто водій здійснював лише одну з функцій керування ним.
Оскільки суд дійшов беззаперечного висновку про те, що саме ОСОБА_1 як водій здійснив переміщення транспортного засобу до місця його
перебування, то такі дії охопюються поняттям "керування транспортним засобом".
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, відсутні.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу того, хто його вчинив, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст.130 ч.1, 221, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Штраф підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у Житомирській обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ)37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судовий збір підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
У разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н.Я.Волкова