Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/5408/25
Провадження № 2/279/2420/25
12 листопада 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., за участю секретаря Зубкової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінфорс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 31561,82 гривень та 2422,40 гривень судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.11.2020 року між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН» було укладено електронний кредитний договір №1120482-А. Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН» затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 2907-1 від 29.07.2020 року.
Загальний розмір наданого кредиту складає 14950,00 грн. Строк кредиту з 23.11.2020 року по 22.12.2020 року включно. У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, у зв'язку з чим, керуючись умовами зазначеного Кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 24.12.2020 року кредитний договір було автопролонговано на 20 днів. У встановлений, додатковою угодою на автопролонгацію, строк нової узгодженої дати повернення кредиту 19.01.2021 року відповідач не виконала свої боргові зобов'язання за Кредитним договором, в зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 31561,82 грн., з яких: 14950,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 16611,82 грн. нараховані відсотки.
31.03.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» було укладено договір факторингу №40071779-96. Згідно із умовами якого, клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором №1120482-А на суму 31561,82 грн.
Станом на дату направлення даної позовної заяви, заборгованість позичальника позичальника по кредитному договору перед ТОВ «Фінфорс» не сплачена і складає 34295,82 грн.
Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Відзиву, заяв, інших клопотань до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 23.11.2020 року між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ ТОВ «СС ЛОУН» було укладено електронний кредитний договір №1120482-А. Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН» затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 2907-1 від 29.07.2020 року.
На підставі п. 2.6.1 Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 14 950,00 грн.
Відповідно до п. 2.6.2 Кредитного договору строк кредиту з 23.11.2020 року по 22.12.2020 року включно.
Згідно до п. 2.6.4 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,54% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.14 Договору, стандартна процентна ставка становить 1,8% за кожен день користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 6.5 у випадку застосування автопролонгації строку дії договору та з використанням акційної процентної ставки, проценти перераховуються як різниця між стандартною процентною ставкою та акційної процентною ставкою у перший день автопролонгації.
ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором на надало їй кредит в сумі 14 950,00грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача.
Крім того, між ТОВ «СС ЛОУН» та відповідачем було укладено додаткову угоду про продовження строку користування кредитними коштами.
При цьому, відповідно до п. 6.4. кредитного договору, позичальник повинен був сплачувати стандартну процентну ставку 1,8% за кожен день користування такими кредитними коштами за весь період продовження строку користування кредитними коштами.
Згідно Додаткової угоди №1 від 24.12.2020 року до Кредитного договору, позичальник повинен був сплатити проценти та повернути кредитодавцю суму кредиту до 30.12.2020 року.
Згідно Угоди від 24.12.2020 року до Кредитного договору, позичальник повинен був сплатити проценти та повернути кредитодавцю суму кредиту до 19.01.2021 року.
У встановлений строк дії кредитного договору відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв'язку з чим кредитний договір було автопролонгований на 20 днів. У період автопролонгації процентна ставка складає 4,15%
У встановлений строк нової узгодженої дати повернення кредиту, а саме 19.01.2021 року, відповідач не виконала свої боргові зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором у сумі 31561,82 грн., з яких: 14950,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 16611,82 грн. нараховані відсотки.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх борових зобов'язань перед кредитором, 31.03.2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» як клієнтом, та ТОВ «Фінфорс»» як фактором, було укладено договір факторингу № 40071779-96 згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступленням ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС ЛОУН» повідомило позичальника шляхом направлення 31.03.2021 року на електронну адресу позичальника електронного листа.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Під час вирішення цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, ніж закон. Більш того, керуючись положеннями ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Тлумачення змісту як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Фінфорс» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачкою, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилявся від сплати заборгованості за такими, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. ст.261,526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054,1082 ЦК України, ст. ст.10, 12,76,77,81,89,141,265,354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», заборгованість за кредитним договором №1120482-А від 23.11.2020 року у загальному розмірі 31561 (тридцять одну тисячу п'ятсот шістдесят одну) гривню 82 копійок та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», місце знаходження: 04119, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корп. В, каб. 508-2, ЄДРПОУ 41717584.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.О. Пацко