Справа № 279/5561/25 провадження №3/279/1667/25
28 жовтня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , за ст.122-2 ч.1, 124, 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 28.08.2025 року о 17-23 год. в м.Коростень, вул.Ш.-Алейхема, 74 керував транспортним засобом - автомобілем "BYD-G-3" д.н.з. з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушена координація рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, при цьому не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подані за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів, та гучномовці, чим порушив п.2.4, 8.9 б Правил Дорожнього руху, КМУ №487 п.5 для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв заклади повинні мати спеціалістів, атестованих у встановленому порядку, приміщення та вчинив правопорушення, передбачене ст.122-2 ч.1 КУпАП, та не врахувавав дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду, чим порушив п.13.1 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення , передбчене ст.124 КУпАП. ОСОБА_1 про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Захисник ОСОБА_1 адвокат Сингаївський В.І. просив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, 122-2, 124 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 не згоден з протоколом поліції та вважає, звинувачення працівників поліції безпідставними. Протокол складено безпідставно із грубими порушеннями матеріальних та процесуальних норм. У матеріалах справи не міститься докази перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу у стані сп'яніння, відсутній сам факт зупинки транспортного засобу у русі, за кермом якого перебував би ОСОБА_1 .. Окрімтого, відсутні самі підстави складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення. Дані відеофіксації з бодікамер, що містяться у матеріалах справи підтверджують факт, що працівники поліції не зупиняли транспортний засіб згідно Правил дорожнього руху, не складали протокол порушення Правил дорожнього руху, що стало причиною зупинки транспортного засобу, а також не могли встановити, чи дійсно перебував він за кермом даного транспортного засобу та чи здійснював рух за кермом цього автомобіля. Сам факт проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у такому випадку є безпідставним та незаконним. Зважаючи на відсутність достатніх доказів у матеріалах справи, які свідчили б про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного/наркотичного) чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». Таким чином, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом. До матеріалів справи додано відеозапис нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається відсутність будь-яких доказів про те, що ОСОБА_1 саме дійсно керував вказаним у протоколі транспортним засобом. Тобто, докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні. Натомість з першої секунди роботи нагрудної камери вбачається факт затримання ОСОБА_1 . До фактичного затримання будь-які інші неправомірні дії, будь-то порушення правил дорожнього руху, чи невиконання вимоги поліцейських про зупинку транспортного засобу, зафіксовані не були. А відеофайли, що долучені до матеріалів справи підтверджують затримання особи. Окрім того, з відеозаписів долучених до матеріалів справи вбачається що ОСОБА_2 на запитання поліцейського відповідає що він «пив і буде пити». Проте ці висловлювання не підтверджують факту керування транспортним засобом в стані алкогольного спяніння.Також ОСОБА_1 вказав на те, що він «сидів тверезий, а вийшов п'яний», що також не підтверджує факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Тому, відеозаписами не встановлено обставин керування ним автомобілем в стані сп'яніння. При перегляді відеозапису вбачається, що автомобіль є припаркований, двигун автомобіля не працює, а працівники поліції застосовуючи неправомірне фізичне насилля витягують його з автомобіля, при цьому заламуючи руки, кидають на дорожнє покриття та надівають кайданки.
Матеріалами справи не підтверджується обізнаність ОСОБА_1 про складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із відеозапису, працівник поліції не складав протокол у його присутності (перебував в транспортному засобі). Протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд та інші документи містять відмітку про відмову особи від підпису чи ознайомлення. Відеозапис обставин події свідчить про те, що поліцейські не роз'яснювали суті вчиненого правопорушення, не ознайомили останнього зі змістом протоколу та іншими документами. Таким чином, уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення не складався у присутності ОСОБА_1 ..
За правилами ст.36 ч.2 КУпАП при вчиненні особою кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення має накладатись в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, що передбачає винесення однієї постанови.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, позицію сторони захисту, судом встановлено наступне:
Щодо вчинення правопорушення за ст.124 КУпАП.
Зі змісту ст.124 КУпАП слідує, що об'єктивною стороною цього правопорушення є порушення правил дорожнього руху, яке привело до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , в ньому зазначено порушення останнім вимог п.13.1 ПДР, що призвело до ДТП та його наслідків.
Згідно п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №434928 від 26.08.2025 року, схемі місця ДТП від 26.08.2025 року, відеозаписі події вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що саме він вчинив ДТП, та з відеозапису вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 здійснив наїзд на перешкоду внаслідок чого автомбіль та споруда отримали механічні пошкодження.
Аналізуючи наявні докази, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ст.124 КУпАП, оскільки він порушив вищезазначені вимоги Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу та огороджувальної споруди .
Щодо вчинення правопорушення за ст.122-2 ч.1 КУпАП.
Згідно п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно п. 8.9 б) Правил дорожнього руху України, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою, в тому числі, увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.122-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
З рапорту працівника поліції від 26.08.2025 року вбачається, що прибувши на місце події в м.Коростень по вул.Грушевського, 74, було виявлено автомобіль марки чорного кольору, передній бампер даного авто було пошкоджено, на вимогу про зупинку транспортного засобу водій даного транспортного засобу не відреагував та продовжив рух по вул.ШоломАлейхем,70, не впорався з керуванням здійснив зіткнення з перешкодою.
Отже, аналізуючи наявні докази, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ст.122-2 ч.1 КУпАП, оскільки він порушив вищезазначені вимоги Правил дорожнього руху, що призвело до вчинення даного правопорушення.
Щодо вчинення правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють ПДР. Особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Зі змісту п.2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п.2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Вина особи, що притягується до відповідальності, доводиться протоколом серії ЕПР1 №434900 від 26.08.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапортом працівника поліції, та відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в автомобілі, працівники поліції витягують його з водійськуого сидіння автомобіля, надягають кайданки. На запитання працівника поліції, чи вживав алкоголь останній відповів: "я п'ю і буду пити", також пропонує гроші . З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться в сильному алкогольному сп'янінні, виражається нецензурною лайкою. На пропозицію працівника поліції пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
Надані ОСОБА_1 пояснення та зміст відеофайлів підтверджують факт наявності у нього видимих явних ознак сп'яніння, відмови від проходження огляду, як на місці зупинки, так і слідувати до медичного закладу для проходження відповідного огляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що фіксування відмови ОСОБА_1 від проходждення огляду на стан алкогольного сп'яніння було проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, факт відмови пройти відповідний огляд водієм не заперечувалось.
Крім того, доводи захисника ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , що відсутній доказ керування транспортним засобом, та факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано, суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
На заперечення сторони захисту про те, що автомобіль порушника не був у русі, що свідчить про те, що він ним не керував, суд зауважує наступне:
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Отже, під керуванням транспортним засобом слід розуміти такі технічні дія водія, як приведення транспортного засобу в рух, зрушення його з місця, переміщення транспортного засобу в просторі, під час чого здійснюються різні маневри, в тому числі зупинка та стоянка транспортного засобу.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, під час руху - зміна напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу, відповідно і припинення руху такого засобу, та припинення руху, тобто зупинка та стоянка як приведення транспортного засобу у статичний стан.
У тому разі, якщо транспортний засіб виявлено не в місці його постійного паркування (гараж або інше місце парковки як місце, де фактично зберігається транспортний засіб до та після його використання), то керування таким транспортним засобом як переміщення його у просторі до іншого, відмінного від його парковки, місця презюмується. Тому, керуванням транспортним засобом є дії водія, які пов'язані як безпосередньо з фізичним його переміщенням у просторі у виді фізичного руху, так і інші, пов'язані з цим процесом дії, у томі числі зупинка транспортного засобу, як припинення його фізичного переміщення у просторі.
Отже, виявлення транспортного засобу у іншому, ніж місце його постійного паркування, місці беззаперечно свідчить про те, що водій такого транспортного засобу здійснював керування ним. Тому, для висновку про те, що певна особа не керувала транспортним засобом, слід встановити, що саме така особа не здійснювала функції водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця, переміщення в просторі та припинення руху, а не сам факт того, що під час виявлення правопорушення транспортний засіб не перебував у русі, тобто водій здійснював лише одну з функцій керування ним.
Оскільки суд дійшов беззаперечного висновку про те, що саме ОСОБА_1 як водій здійснив переміщення транспортного засобу до місця його перебування, вчинив ДТП, що стороною захисту не оспорюється, то такі дії охопюються поняттям "керування транспортним засобом".
Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, відсутні. Правопорушник раніше не притягувався до адміністративної відповідальності
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу того, хто його вчинив, ступінь його вини, майновий стан, керуючись ст.122-2 ч.1, 124, 130 ч.1, 221, 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винувати у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 ч.1, 124, 130 ч.1 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення за ст.122-2 ч.1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 9 (дев'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні, за ст.124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, за ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.36 КУпАП остаточно визначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.
Штраф підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у Житомир обл/Житомир обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ)37976485, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судовий збір підлягає стягненню на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).
У разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя