Справа № 277/1213/25
іменем України
"12" листопада 2025 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, учасники справи - не з'явилися, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Акціонерного товариства «Універсал банк» - Мєшнік Костянтин Ігорович звернувся до Ємільчинського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.05.2022 у розмірі 19757,88 грн та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 16.10.2025.
14 жовтня 2025 року від представника позивача Мєшніка К.І., який діє в інтересах Акціонерного товариства «Універсал банк» до суду надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову, оскільки відповідачем сплачено заборгованість у повному обсязі. Одночасно представник позивача просить повернути Акціонерному товариству «Універсал банк» сплачений судовий збір.
Судове засідання 16.10.2025 відкладено на 12.11.2025 у зв'язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці з 16.10.2025 по 20.10.2025.
У судове засідання, призначене на 12.11.2025, учасники справи не з'явились, а тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом приписів ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява позивача про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору є законною та обґрунтованою, підстав для неприйняття такої відмови судом не встановлено, відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує права сторін, та справа підлягає закриттю.
З огляду на викладені вище обставини, суд, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, вважає за необхідне закрити провадження у даній справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує свої вимоги внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Судом встановлено, що після відкриття провадження по даній цивільній справі, відповідачем повністю сплачена заборгованість.
Отже, враховуючи конкретні наведені обставини, суд виходить з того, що заява про закриття провадження у справі ініційоване позивачем, підлягає задоволенню з підстав відмови позивача від позову, оскільки відповідач після відкриття провадження (пред'явлення позову) задовольнив вимоги позивача, відповідно, такі відносини урегульовано ч. 3 ст. 142 ЦПК України, за якою позивач має право на відшкодування витрат за рахунок відповідача, а не шляхом повернення коштів з державного бюджету.
Позивач може ініціювати питання відшкодування понесених витрат з відповідача, однак представник позивача вказаного питання перед судом не ставить, а подано заяву про повернення судового збору з відповідного бюджету, а тому така до задоволення не підлягає.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №199/9188/16-ц.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача в частині повернення судового збору не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 247, 255, 259-261 ЦПК України,
Заяву представника позивача Акціонерного товариства «Універсал банк» - Мєшніка Костянтина Ігоровича - задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.05.2022 у розмірі 19757,88 грн - закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.
Відмовити Акціонерному товариству «Універсал банк» в задоволенні заяви про повернення судового збору.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині закриття провадження у справі може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Т. Г. Корсун