Справа №295/15328/25
Категорія 307
3/295/3764/25
12.11.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата в/ч НОМЕР_1 НОМЕР_2 бригади ДШВ, РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
27.10.2025 о 19 годині 55 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї рідньої сестри ОСОБА_2 , а саме шарпав її за одяг, нецензурно виражався стосовно останньої, чим завдав психологічної та фізичної шкоди її здоров'ю.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином засобами поштового зв'язку, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та довідкою про доставку смс-повідомлення. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу, ОСОБА_1 не вжив заходів щодо явки до суду, письмових заперечень і пояснень, заяви про відкладення слухання справи чи проведення судового засідання у режимі відеоконференції не звертався не подав.
Таку поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як ухилення та небажання особи брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, що її стосується.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатнім для прийняття рішення.
Дослідивши адміністративні матеріали, оцінивши докази, зібрані особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 576197 від 27.10.2025; заявою ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно з якою визначено низький рівень небезпеки та іншими матеріалами справи.
Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вина особи доведена повністю.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у мінімальному розмірі, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2025 році 605, 60 грн).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.33,40-1,173-2,283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Кодкласифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1статті 307КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя
Постанова підлягає пред'явленнюдо виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови.