Справа №295/10098/25
Категорія 48
2/295/3676/25
27.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.
при секретарі судового засідання Процюк Н.Р.
за участю прокурора Сороколат Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, -
24.07.2025 заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради звернувся з позовом, в обґрунтування позовних вимог якого зазначає, що 08.10.2024 о 00 год 20 хв, у м. Житомирі, на річці Крошенка, парк «Крошенський», ОСОБА_1 ловив рибу з гумового човна «Дельта» забороненими знаряддями лову, виготовленим із сіткоснастевого матеріалу, а саме «сіткою» - 1 шт., при цьому виловив рибу карась 9 шт., вагою 2,5 кг. За вказаним фактом головним державним інспектором управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення №000222 від 08.10.2024 за ч.4 ст.85 КУпАП відносно ОСОБА_1 . При цьому за результатами судового розгляду вказаних адміністративних матеріалів, поставновою Богунського районного суду м. Житомира у справі №295/17644/24 від 11.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.85 ч. 4 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, а саме сітки та човна. Постанова суду відповідачем не оскаржувалась та набрала законної сили 24.12.2024. При складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 зібрано достатньо доказів, які свідчать про наявність протиправних дій вказаної особи, що мало наслідком незаконного лову риби та потребує реагування, шляхом стягнення збитків. Наведене свідчить про наявність протиправної поведінки, вини відповідача, факту заподіяння шкоди тваринному світу та причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та його діями. Водночас слід зазначити, що встановлення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вини особи не має преюдиційного значення при розгляді позовів щодо застосування наслідків вчинення такого діяння, зокрема відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного вилову риби. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу, в сумі 14229,00 грн відповідачем в добровільному порядку не сплачена, тому вона підлягає стягненню в примусовому порядку із вказаної особи.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 07.08.2025 прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач відзив не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомив, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні прокурор Сороколат Д.В. позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник Житомирської міської ради направила через підсистему «Електронний суд» заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву не скористався, ухвала про відкриття провадження по справі, позовна заява з додатками, судові повістки, направлені відповідачу поштовим зв'язком, повернулись на адресу суду не врученими адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За таких обставин, суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення, на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши доводи позовної заяви та додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що головним державним інспектором управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області складено протокол про адміністративне правопорушення №000222 від 08.10.2024 за ч.4 ст.85 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
11.12.2024 постановою Богунського районного суду м. Житомира у справі № 295/17644/24, ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення - забороненого знаряддя лову "сітки". Вилучене знаряддя лову, а саме сітку 1 шт. L - 20 м, h - 1,8 м, діаметр - 40 мм, яка опломбована пломбою № ЖР ДАМРГ 0007394, - знищити. Гумовий човен "Дельта", який опломбований пломбою № ЖР ДАМРГ 0007393, - повернути ОСОБА_1 .
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім визнання своєї вини, підтверджується також: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЖР № 000222 від 08.10.2024; поясненнями ОСОБА_1 від 08.10.2024, у яких зазначив, що провину визнає, просить суворо не карати; описом знарядь лову, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено одну сітку (L 20 м, h 1, 8 м, діаметр 40 мм) та один човен гумовий «Дельта»; квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення; описом вилученої риби, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено рибу карась в кількості 9 (дев'ять) штук; актом зважування водних біоресурсів; розрахунком збитків, відповідно до яких сума збитків, заподіяних рибним запасам України становить 14229 грн; фотофіксацією з місця події.
Згідно розрахунку збитків до протоколу про адміністративне правопорушення №000222 від 08.10.2024 розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 становить 14229 грн.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторонни процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абз. 2 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Згідно ч. 1, 4,5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Частинами 1, 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
У відповідності до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, ст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно статей 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції. Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійним суб'єктами права власності на природні ресурси (в тому числі водні біоресурси).
Згідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що між протиправними діями відповідача ОСОБА_1 та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу, є прямий причинний зв'язок, суд вважає, що прокурором доведено наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь держави шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, на користь Житомирської міської ради в сумі 14229,00 грн.
Збитки, завдані внаслідок порушення правил рибальства в адміністративних межах Житомирської міської ради (ОТГ), підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Житомирської міської ради на розподільчий казначейський рахунок за кодом класифікації доходів бюджету (кодом платежу) 24062100.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. ст.1166, 1190 ЦК України, ЗУ «Про тваринний світ», ЗУ « Про охорону навколишнього природного середовища», ЗУ « Про прокуратуру», суд,-
Позов заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської міської ради шкоду, завдану навколишньому природному середовищу в сумі 14229,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про сторін:
Позивачі: Житомирська окружна прокуратура, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Леха Качинського, 2, код ЄДРПОУ (Житомирська обласна прокуратура) 02909950.
Житомирська міська рада, місцезнаходження:м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст заочного рішення виготовлено 31.10.2025.
Суддя І.Г. Перекупка