Справа № 274/5612/25
Провадження № 2/0274/2234/25
Іменем України
"12" листопада 2025 р. м. Бердичів
в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Айрапетян А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Міська служба у справах дітей Бердичівської міської ради Житомирської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди батька, -
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , через адвоката Ковальчука А. О. звернулися до суду з позовом, у якому просять надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_3 .
Стислий виклад доводів позову
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду від 06.11.2019 розірвано.
Під час перебування у шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_2 .
Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати разом з матір'ю.
За згодою ОСОБА_3 позивачка разом із сином були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому ОСОБА_1 одружилась вдруге. Проте шлюб 17.09.2024 було розірвано.
ОСОБА_1 разом з дитиною з 11.09.2023 до 26.11.2024 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, в кінці 2024 року позивачці стало відомо, що вони з сином зняті із зареєстрованого місця проживання за вищевказаною адресою.
03.07.2025 відділ з питань державної реєстрації Виконавчого комітету Бердичівської міської ради, посилаючись на ч. 4 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 12, та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в України», відмовив позивачці та її сину ОСОБА_2 у реєстрації місця проживання (перебування) у реєстрації місця проживання за попередньою адресою по АДРЕСА_1 , через відсутність згоди батька дитини (відповідача 2).
ОСОБА_4 , яка є власницею 73/100 ідеальних частин житлового будинку по АДРЕСА_1 не заперечує щодо реєстрації позивачки разом з сином за вказаною адресою.
Спроби ОСОБА_1 отримати згоду батька дитини для реєстрації за адресою по АДРЕСА_1 виявились невдалими.
Враховуючи викладене та те, що малолітній син позивачки не має зареєстрованого зареєстрованого місця проживання, а отримати згоду батька дитини неможливо, просить позов задовольнити.
Відзив на позовну заяву не надходив.
Заяви, клопотання , інші процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 01.10.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивачки адвокат Ковальчук А. О. на адресу суду направив заяву, у якій просить проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачів, позовні вимоги підтримав.
Від представника третьої особи Міської служба у справах дітей Бердичівської міської ради Орел Л. І. та третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у матеріалах справи містяться заяви, у яких вони також просять проводити розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Відповідач ОСОБА_3 про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, за адресою зареєстрованого місця проживання, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Будь-яких заяв до суду не направляв.
Представник відповідача - виконавчого комітету Бердичівської міської ради Окунь О. М. на адресу суду направила письмові пояснення, в яких просила проводити розгляд справи за відсутності представника виконавчого комітету та в задоволенні позову відмовити, оскільки до заяви про реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_2 не було долучено згоди батька ОСОБА_3 , а тому відділ з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради, керуючись вимогами чинного законодавства, правомірно відмовив у реєстрації місця проживання (перебування) дитини.
Суд, відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України призначив проголошення рішення о 12-30 год 12.11.2025.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження (а.с. 15).
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2019 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 14).
З копії паспорта громадянина України вбачається, що ОСОБА_1 з 30.07.2010 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади від 08.07.2025, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 11.09.2023 до 26.11.2024 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12, 15 - звороти).
Згідно з довідкою, виданою Міським комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 7 від 16.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Відповідно до договору купівлі - продажу частини будинку від 28.06.2015, р. №1769 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.219, ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 73/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-22, 23).
Власником 27/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , що доводиться інформацією із державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 28-29).
03.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради із заявою про її реєстрацію місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , у якій ОСОБА_4 , як власник вказаного житла (договір купівлі-продажу частини будинку від 28.06.2019, р. № 1769) надала згоду на реєстрацію місця проживання. ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 12, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-ІХ (а.с. 16-17).
03.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради із заявою про її місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . У реєстрації місця проживання дитини відмовлено на підставі ч. 4 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-ІХ (а.с. 18).
Застосовані норми права, позиція суду
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства».
За змістом статей 11, 18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до вимог ст. ст. 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» , заява № 10383/09).
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ч. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-ІХ (далі закон № 1871-ІХ) задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.
Частиною 4 статті 7 Закону 1871-ІХ визначено, що декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.
Частина 5 вказаної статті Закону 1871-ІХ передбачає, що згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 12 Закону 1871-ІХ перебачено, що орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі.
Відповідно до п. 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників
При цьому, згідно з п. п. 64, 65 Порядку задеклароване/зареєстроване місце проживання дитини віком до 14 років може бути знято за заявою одного з батьків, поданою в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дитини віком до 14 років підтверджується електронними підписами батьків, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, у разі подання заяви в електронній формі або за письмовою згодою другого з батьків, що надається у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону 1871-ІХ громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Втім, наведені вище вимоги нормативних актів не дають змоги позивачці за відсутності згоди батька зареєструвати своє та дитини нове місце проживання.
Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованій Україною 27 лютого 1991 року, вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини .
Так, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа "Байт і Кеннеді проти Німеччини (п. 67) "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II, проти Німеччини" .
У цій справі судом встановлено, що малолітній ОСОБА_2 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 без реєстрації.
Спору між батьками щодо місця проживання дитини немає.
Проте, батько не надає згоди реєстрацію дитини за місцем фактичного проживання із матір'ю, що доводиться скріншотом переписки сторін (а.с. 19-20).
Крім того, відповідач не оспорив позову та не надав доказів, на спростування доводів ОСОБА_1 про ненадання ним дозволу на реєстрацію дитини.
Суд погоджується із доводами позивачки, що відсутність реєстрації місця проживання малолітньої дитини разом із матір'ю за місцем їх фактичного проживання суперечить інтересам дитини та обмежує реалізацію прав, гарантованих Конституцією та Законами України, зокрема, права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист.
Враховуючи виняткові обставини, що унеможливлюють надання згоди батьком на реєстрацію місця проживання дитини, суд дійшов висновку, що задоволення позову до відповідача ОСОБА_3 буде відповідати якнайкраще інтересам дитини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов до ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Разом із тим, у задоволенні позовних вимог до відповідача - виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області суд відмовляє, із таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідач притягується до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц.
Таким чином, звертаючись із позовом до суду, позивач має довести, що саме відповідачем порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Проте, позивачка не довела, що виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області є суб'єктом спірних правовідносин, який порушив, не визнавав чи оспорював його права, свободи чи інтереси, за захистом яких вона звернувся до суду.
Суд не встановив, що відмовляючи у реєстрації дитини із матір'ю, відділ з питань державної реєстрації виконавчого комітету Бердичівської міської ради діяв не у межах повноважень або всупереч положень Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Відмова у реєстрації місця проживання дитини органом реєстрації правомірно ґрунтувалися на вимогах ч. 4 ст. 7, п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-ІХ.
Тому, беручи до уваги, що позивачкою не доведено порушення чи невизнання прав та інтересів ОСОБА_2 виконавчим комітетом Бердичівської міської ради, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позову до цього відповідача.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольнив позовні вимоги до одного відповідача, на користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 605,2 грн (1211,2 :2).
Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задовольнити.
Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , без письмової згоди батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивачі:
- ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_2 , в особі законного представника ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідачі:
- ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП та паспортні дані невідомі;
-Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області, місцезнаходження за адресою: м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04053602;
Треті особи:
-Міська служба у справах дітей Бердичівської міської ради Житомирської області, місцезнаходження за адресою: м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36711067;
-ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
-ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя І. Ю. Хуторна