Справа № 168/784/25
Провадження № 2/168/357/25
(З А О Ч Н Е )
29 жовтня 2025 року сел. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Сухоручко Ю.О.,
секретар судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши в сел. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в якій представник позивача Дармограй А.Т. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» загальну суму заборгованості за кредитним договором Кредитним договором № 441508-КС-001 в розмірі 28 823, 89 гривень.
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 27.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 441508-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 27.12.2021 року направлено пропозицію (оферту) укласти Договір № 441508-КС-001 про надання кредиту.
12.04.2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 441508-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-9708, на зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті номер телефону, котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 27.12.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір № 441508-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.07766643 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на номер вказаної позичальником банківської картки.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 441508-КС-001 ОСОБА_1 здійснила часткову оплату кредиту на суму 724,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідачка вчинила конкретні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірностівимог позивача за договором про надання кредиту.
Однак, боржниця свої зобов'язання за Кредитним договором № 441508-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 08.08.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 441508-КС-001 про надання кредиту в розмірі 28 823,89 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 276,00 грн; суми прострочених платежів по процентах 18 047,89 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 500,00 грн.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить стягнути заборгованість за Договором № 441508-КС-001 про надання кредиту від 27.12.2021 року, що становить 28 823,89 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Позиція учасників провадження.
Ухвалою Старовижівського районного суду Волинської області від 27.08.2025 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача - Дармограй А.Т. в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, вказала, що на позові наполягає. Не заперечила проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов не визнає, доходів не має, крім соціальних виплат.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 27.12.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 441508-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця (а.с.24 - 27).
Відповідно до п. 2.1, 2,3, п. 2.7 договору кредитодавець надав позичальникові споживчий кредит у розмірі 10 000,00 гривень строком на 24 тижні, термін дії договору до 13.06.2022 року. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,07766643, фіксована. Комісія за надання кредиту: 1 500,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 24 960, 00 гривень. Орієнтована реальна річна процентна ставка 7257,47 процентів (а.с. 24).
Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за наданий кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Згідно з п. 10 Договору підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті Кредитодавця (а.с. 24-зворот).
На підтвердження укладення договору № 441508-КС-001 від 27.12.2021 року позивачем надано послідовність дій відповідача спрямованих на укладення цього договору (а. с. 30 - 30-зворот).
Згідно з витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи вбачається, що 27.12.2021 року позивачем на банківську карту відповідачки було перераховано 10 000, 00 грн. (а.с. 32). Тобто позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував відповідачці суму кредиту.
Крім цього, з наданої АТ «Ощадбанк» виписки по картковому рахунку відповідачки за період з 27.12.2021 року по 13.06.2022 року, відкритому в АТ'Ощадбанк», підтверджується отримання ОСОБА_1 грошових коштів 28.12.2021 року в сумі 10 000,00 грн (а.с. 66 - 73).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом у гривні станом на 08.08.2025 рік загальна заборгованість по кредиту становить 28 823,89 грн, що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 276,00 грн; суми прострочених платежів по відсотках 18 047,89 грн; суми прострочених платежів за комісією 1 500,00 грн (а.с 12 - 20).
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомукаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1,2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із змісту ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.12 ст.11Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону), електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Зі змісту ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 441508-КС-001, укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
На підтвердження укладання кредитного договору позивачем надано електронні докази в паперовій формі, згідно з якими підтверджується, що позичальник допустила неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена.
Оскільки відповідачка не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 276,00 грн. та суму прострочених платежів по відсотках 18 047,89 грн. з ОСОБА_1 на користь позивача.
Виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі (постанова Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №623/2936/19).
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що діяла на час укладення кредитного договору, кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зроблено висновок про те, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо платності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Враховуючи те, що кредит надавався відповідачу на споживчі потреби, а Товариство не мало права встановлювати плату за дії, які вчиняє на власну користь, адже отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, то така умова договору є нікчемною та не потребує визнання недійсною. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії в сумі 1 500 грн. пов'язаної з наданням кредиту є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.6 ч.1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 гривні. Зазначена сума судового збору була сплачена враховуючи те, що позовна заява позивачем була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», а тому відповідно до ЗУ «Про судовий збір», застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8, що узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалах від 14.12.2021 р. у справі № 9901/454/21, від 31.01.2022 р. у справі № 316/356/20, від 03.02.2022 р. у справі № 300/1617/21, від 14.02.2022р. у справі № 560/4216/21, від 15.02.2022 р. у справі № 560/8629/21.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково (на 94,80%), тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2296,44 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,263-268,280-284,288,354,355 ЦПК України, ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ідентифікаційний код юридичної особи код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: вул. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133) суму заборгованості: за кредитним договором 441508-КС-001 в розмірі 27 323,89 (двадцять сім тисяч триста двадцять три гривні вісімдесят дев'ять копійок) гривень, що складається з:
-суми прострочених платежів по тілу кредиту 9 276,00 грн;
-суми прострочених платежів по відсотках 18 047,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 296,44 гривень (дві тисячі двісті дев'яносто шість гривень сорок чотири копійки) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Старовижівського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (юридична адреса: вул. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, м. Київ, 01133)
Відповідач: ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Ю.О. Сухоручко