справа № 166/1707/25
провадження № 3/166/850/25
іменем України
12 листопада 2025 року сел. Ратне
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Фазан Ольга Зіновіївна, розглянувши матеріали справи, скеровані п'ятою прикордонною заставою першою прикордонною комендатурою ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
встановив :
Згідно із протоколом про адмінправопорушення ЗхРУ №009606Е від 21.09.2025 ОСОБА_1 звинувачується у тому, що він 21 вересня 2025 року о 13 год 00 хв на території Ратнівської ОТГ Ковельського району Волинської області на відстані 35000 метрів від лінії державного кордону України на напрямку прикордонного знаку №0276, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 р., відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).
Відповідальність за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП настає у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад). Суб'єктивна сторона характеризується наявністю прямого умислу.
Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд не уповноважений перебирати на себе цей обов'язок.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 .
З огляду на виявлення ОСОБА_1 у межах прикордонного району на відстані 35000 метрів від лінії державного кордону України, у матеріалах не конкретизовано, які саме ознаки чи дії останнього свідчать про спробу незаконного перетину кордону поза пунктом пропуску.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, чи проводився особистий огляд ОСОБА_1 , чи мав останній при собі допоміжні знаряддя для перетину кордону, зокрема ножиці по металу, водонепроникнений одяг, рацію тощо.
Водночас, слід зазначити, що перебування особи на певній відстані від держаного кордону саме по собі, без підтвердження іншими доказами, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути державний кордон. У цьому випадку ОСОБА_1 був затриманий на відстані 35000 метрів від державного кордону без будь-яких особистих речей чи документів, які б свідчили про намір перетинати кордон, що у зв'язку з відсутністю інших доказів викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути державний кордон.
Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 був виялений за 35000 метрів від лінії державного кордону України, при собі не мав будь-яких засобів для перетину кордону поза пунктом пропуску, відтак, на думку суду, особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надала беззаперечних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 суд дійшов висновку про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,
ухвалив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ратнівського
районного суду О. З. Фазан