Справа № 163/2182/25
Провадження № 1-кп/163/255/25
12 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Ковельського району Волинської області кримінальне провадження №12025030560000348 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Полапи Любомльського району Волинської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця, пенсіонера за вислугою років, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.382 КК України,
10 серпня 2025 року о 19 годині 50 хвилин інспектор роти з обслуговування м.Ковеля Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_5 з поліцейський роти з обслуговування м. Ковеля Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_6 , які являються працівниками правоохоронного органу, виконуючи покладені на них службові обов?язки під час несення служби разом в складі наряду «Явір» зони оперативного реагування дорожньої станції патрульної поліції «Вишнів» здійснювали патрулювання по вул. Незалежності в с. Вишнів Ковельского району Волинської області.
В цей час вказаним нарядом виявлено автомобіль марки Mercedes-Benz, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в порушення п. 2.3 Правил дорожного руху керував транспортним засобом з обладнаними засобами пасивної безпеки не користуючись засобами пасивної безпеки. Після зупинки транспортного засобу неподалік житлового будинку №144 по вулиці Незалежності в с. Вишнів Ковельського району Волинської області, водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, на вимогу працівника поліції відмовився пред?являти посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та страховий поліс на автомобіль.
В подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є працівниками поліції, які перебувають у поліцейському однострої з відповідними знаками розрізнення, споряджені спеціальними засобами, табельною вогнепальною зброєю та засобами зв?язку, перебувають на службі та виконують свої службові обов'язки, ігноруючи вимоги поліцейських про припинення протиправної поведінки, на зроблені зауваження не реагував, та усвідомлюючи, що працівники поліції виконують службові обов?язки і ставлять до нього законні вимоги, з метою перешкодити працівникам поліції виконувати службові обов?язки та скласти протоколи та постанови про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, достовірно знаючи, що біля його автомобіля, а саме між передніми відчиненими водійськими дверима та кузовом транспортного засобу знаходяться працівники правоохоронного органу, які виконують своє службові обов?язки, розуміючи, що протидіє працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов?язків, з мотивів явної неповаги до авторитету працівників правоохоронного органу, різко розпочав рух вказаним вище транспортним засобом вперед, в той час як лейтенант поліції ОСОБА_5 та капрал поліції ОСОБА_6 намагалися перешкодити протиправному продовженню руху та утримувалися руками за кермо автомобіля, чим створив загрозу їхньому життю та здоров?ю, тобто чинив опір шляхом активної фізичної протидії, яка виражалася в активних діях, агресивному поводженні та неповазі до вказаних працівників поліції.
В результаті руху транспортного засобу ОСОБА_6 впав на асфальтне покриття проїжджої частини дороги, внаслідок чого останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох саден лівого коліна, яке за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протидію працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов?язків, волочив ОСОБА_5 по дорожньому асфальтному покриттю декілька метрів, після чого остання впала на асфальтне покриття проїжджої частини дороги, внаслідок чого їй спричинено тілесні ушкодження у вигляді рани лівого коліна, яка згідно висновку експерта за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.
Таким чином, ОСОБА_4 здійснив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 342 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 , 21 квітня 2025 року близько 21 години 33 хвилини, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Любомльського районного суду Волинської області у справі №163/1906/24 від 29 серпня 2024 року, в порушення п. 2.1.а Правил дорожнього руху керував автомобілем марки Mercedes-Benz, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. 1-го Травня у м. Любомль Ковельського району Волинської області. Він же, 10 серпня 2025 року о 19 годині 50 хвилини, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Любомльського районного суду Волинської області у справі №163/1906/24 від 29 серпня 2024 року, в порушення п. 2.1а Правил дорожнього руху, повторно протягом року, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння керував автомобілем марки Mercedes-Benz, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Незалежності в с. Вишнів Ковельського району Волинської області
Таким чином, ОСОБА_4 умисно невиконував постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що дійсно постановою Любомльського районного суду Волинської області був позбавлений права керування, однак не виконував постанови та керував автомобілем, а також чинив опір працівникам поліції під час виконання останніми своїх службових обов'язків. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в канцелярію суду кожен зокрема подали заяви про розгляд справи без їх участі, вказавши, що будь-яких претензій до обвинуваченого не мають, а при призначенні покарання покладаються на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив, що не оспорює і визнає доведеними спосіб, час, місце, мотив вчинення ним кримінальних правопорушень та фактичні обставини обвинувачення.
За таких обставин, переконавшись у добровільності позицій учасників, після роз'яснення позбавлення можливості оскарження обставин, що не будуть досліджуватись, за згодою сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 в опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття у вчиненому, позицію потерпілих.
Факт щирого каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, про що об'єктивно засвідчила поведінка обвинуваченого та визнання вини за інкримінованими кримінальними правопорушеннями.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд також відносить те, що обвинувачений є військовослужбовцем та з початку повномаштабного вторгнення по даний час проходить службу та бере участь у захисті Батьківщини; позитивно характеризується за місцем проживання та проходження служби.
До обтяжуючих обставин суд відносить вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч.1 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, під час судового розгляду установлено кілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а тому суд приходить висновку про можливість призначити покарання в межах закону, за яким обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності, у виді штрафу.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України, а диск який слідчим визнаний як речовий доказ в силу ст. 99 КПК є документом, тому його слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Строк запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 закінчився, клопотання про застосування такого заходу не заявлене.
Керуючись ст.ст.373, 374, 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.382 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.342 КК України - у виді штрафу в розмір однієї тисячі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22 100 (двадцять дві тисячі сто) гривень;
- за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмір однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді штрафу в розмір однієї тисячі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 22 100 (двадцять дві тисячі сто) гривень.
Долю речових доказів та документів вирішити таким чином: брюки з форменого одягу (однострою) потерпілої ОСОБА_5 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути потерпілій ОСОБА_5 ; Документи, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12025030560000348, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1