Справа № 163/2471/25
Провадження № 1-кп/163/279/25
11 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12024035560000031 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Донецьк, що проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
ОСОБА_2 , будучи особою призовного віку, яка не має права перетину державного кордону України у воєнний час, з метою незаконного перетину державного кордону України, в січні 2024 року, перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , за допомогою персонального комп'ютера на попередньо придбаних у невстановленої особи в місті Києві бланках свідоцтв про народження з нанесеними відтисками печатки «Міністерство юстиції України Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ідентифікаційний код 26088771» виготовив підроблені свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2021 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 від 27 серпня 2021 року, форма яких встановлена постановою Кабінету Міністрів України №1025 від 10 листопада 2010 року, в які вніс недостовірні відомості про те, що він являється батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підробивши підписи керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Близько 07:30 години 09 лютого 2021 року ОСОБА_2 під час проходження прикордонного контролю в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Ягодин», що по вулиці Призалізничній 13 в селі Римачі Ковельського району Волинської області, умисно, з метою незаконного перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», як підставу для перетину державного кордону України у воєнний час надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2021 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 від 27 серпня 2021 року із недостовірними відомостями про те, що він являється їх батьком, та які зазначеною у них установою не видавалися і не посвідчувалися.
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 надійшов до Любомльського районного суду Волинської області в порядку ст.302 КПК України.
Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року постановлено розглянути обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
У зв'язку із цим та на підставі ч.4 ст.107 КПК України розгляд кримінального провадження проведено без фіксування за допомогою технічних засобів.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України; погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згідно з ч.2 ст.302 КПК України ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження; надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України правильною, а його винуватість у вчиненні цих кримінальних проступків повністю доведеною.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і тяжкість вчинених ним проступків; особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання, до яких суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
До обтяжуючих обставин суд відносить вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах законів, за якими він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді штрафу за ч.4 ст.358 КК України та у вигляді реального обмеження волі за ч.1 ст.358 КК України із застосуванням за ст.70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади в період запровадження на території України воєнного стану. За таких обставин такий вид покарання відповідатиме особі обвинуваченого, а термін покарання слід визначити з врахуванням характеру кримінального правопорушення та ступеня участі в його вчиненні.
Крім цього, незважаючи на характеризуючі дані обвинуваченого, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Призначення обвинуваченому покарання у виді реального обмеження волі, на переконання суду, буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.
Долю речових доказів належить вирішити згідно зі ст.100 КПК України, скасувавши накладений на них арешт.
На підставі ст.124 КПК України судові витрати на проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст.373, 374, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.358 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня приведення цього вироку до виконання.
Речові докази:
- два свідоцтва про народження, видані 27 серпня 2021 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 та на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12024035560000031, - залишити в матеріалах цього провадження, скасувавши накладений на них ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 13 лютого 2024 року арешт;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung S10», ІМЕІ1: НОМЕР_4 ІМЕІ2: НОМЕР_5 , із сім-картою з номером НОМЕР_6 , які повернуто ОСОБА_2 , надати останньому в повне розпорядження.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 7194 (сім тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 16 копійок судових витрат на проведення судових технічних експертиз документів (висновок експерта №CE-19/103-24/2045-ДД від 21.02.2024 - 4165,04 гривень та висновок експерта №CE-19/103-24/7973-ДД від 20.06.2024 - 3029,12 гривень).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії через Любомльський районний суд.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Головуючий : суддя ОСОБА_1