Справа № 161/21867/25
Провадження № 1-кп/161/1394/25
м. Луцьк 12 листопада 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 ,
представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025035580000705, що надійшов з Луцької окружної прокуратури, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Прилуцьке Луцького району Волинської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого неофіційно, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
Так, ОСОБА_4 , 27 вересня 2025 року, близько 22 години, перебуваючи поблизу будинку № 44 по вулиці Ківерцівська у селі Прилуцьке Луцького району Волинської області, діючи з прямим умислом, з метою нанесення удару іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті тривалих неприязних відносин із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітки останньому, чим завдав ОСОБА_6 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, вид шкоди, мотив і мету, а також форму вини, суду дав показання, що дійсно він 27.09.2025, близько 22 години, був біля будинку АДРЕСА_2 , де, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті тривалих неприязних відносин із ОСОБА_6 , наніс один удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітки останньому.
Не заперечив кваліфікацію кримінального правопорушення.
У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки і в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень, просив суворо його не карати та призначити покарання у виді штрафу.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 на підставі ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовився, а законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю ствердила показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо фактичних обставин справи, щодо призначеня міри покарання поклалася на розсуд суду.
Під час судових дебатів прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків і дані про особу винного.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, що передбачено п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує, що він вчинив умисний кримінальний проступок проти здоров'я неповнолітньої особи, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття та усвідомлення незаконності вчинених ним дій, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання, вибачився за свої дії та засуджував свою поведінку, запевнив, що зробив для себе належні висновки та в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень, тяжких наслідків не настало, має постійне місце проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неофіційно працює, тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, його майнового стану, думки законного представника потерпілого, яка на призначенні суворого покарання не наполягала, що сама по собі не є вирішальною, але враховується судом в сукупності з іншими обставинами, наявності пом'якшуючої покарання обставини та обставини, що його обтяжує, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України, в межах санкції частини статті, у виді штрафу.
На думку суду обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Крім того, призначена міра покарання надасть можливість ОСОБА_4 сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Даних щодо наявності у кримінальному провадженні речових доказів, процесуальних витрат та накладення арештів на майно прокурором не надано.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1