Справа № 161/23151/25
Провадження № 1-кс/161/6651/25
м. Луцьк 12 листопада 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за скаргою ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 27.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025030580001289 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
До Луцького міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 27.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025030580001289 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Скаржник ОСОБА_4 скаргу мотивує тим, що він є потерпілим у кримінальному провадженні №12025030580001289, яке було відкрите фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17 квітня 2025 року у м. Ковель Волинської області в результаті чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження - політравму, посттравматичний розрив селезінки, лінійний розрив правої долі печінки, гематому правого наднирника, численні забої та садна. Однак постановою старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 27.09.2025 року дане кримінальне провадження було закрите.
Крім того вказує, що не був обізнаний про хід досудового розслідування та не міг надати досудовому розслідуванню додаткових доказів винуватості іншого учасника дорожнього руху.
Вважає, що досудове розслідування не було проведено повно, всебічно та об'єктивно, що суперечить вимогам статей 9, 22, 91 КПК України, не було виконано обов'язку щодо визнання мене потерпілим (ст. 55 КПК), що порушує мої права на участь у слідчих діях. Також відсутні докази проведення слідчого експерименту, допиту очевидців, експертизи щодо механізму травмування.
Тому рахує, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження прийнята передчасно, оскільки прийнята без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування та дослідження усіх обставин справи, тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_4 скаргу підтримав із зазначених у ній підстав, просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 27.09.2025 року та направити кримінальне провадження для продовження досудового розслідування, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження та з даних причин не був обізнаний про хід досудового розслідування та не міг надати досудовому розслідуванню додаткових доказів винуватості іншого учасника дорожнього руху.
Слідчий заперечив щодо задоволення скарги, оскільки постанова про закриття кримінального провадження №12025030580001289 від 17.04.2025 винесена на законних підставах, всі слідчі дії під час досудового розслідування виконані, що вбачається із матеріалів кримінального провадження, приводів для її скасування немає.
Суд поновлює пропущений скаржником строк, оскільки він пропущений з поважних причин, що наведені у поданій скарзі та підтверджується відповідними документами.
Заслухавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, дослідивши матеріали скарги, долучені до неї документи та подані суду матеріали кримінального провадження №12025030580001289 від 17.04.2025, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі вимог ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення. Провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних і перевірених доказів.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
Так, постановою старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 27.09.2025 року, кримінальне провадження №12025030580001289 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України закрите у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Як вбачається із оскаржуваної постанови старшим слідчим СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 27.09.2025 не в повній мірі дотримано даних вимог закону, зокрема, в частині повноти розслідування.
Пункт 2 ч.1 ст.284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Водночас, закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення можливо у разі встановлення, що подія, з приводу якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльності), але сама по собі не є злочином, оскільки: відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) або наявні обставини, які виключають злочинність діяння.
В оскаржуваній постанові, слідчим не зазначено які саме елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона) відсутні у діянні.
Більше того, в межах даного кримінального провадженні не проведено усіх необхідних та достатніх слідчих та інших дій.
Слідчий суддя вважає, що постанова слідчого від 27.09.2025 про закриття кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12025030580001289 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, мотивована лише одним висновком інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди №2088-E від 11.06.2025, інші слідчі дії у даному кримінальному провадженні для з'ясування всіх обставин дорожньо-транспортної пригоди не були проведені, а тому рішення слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, винесене без належного з'ясування всіх обставин справи, а відтак підлягає скасуванню.
Таким чином, слідчим при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження не дотримано вимоги ст.110 КПК України.
При цьому в судовому засіданні скаржник вказав, що оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження, тому із даних об'єктивних причин не був обізнаний про хід досудового розслідування та не міг надати досудовому розслідуванню додаткові докази.
Згідно до ст.ст.84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно до ч.2 та ч.6 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Тому, при проведенні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні необхідно усунути допущені слідчим порушення вимог кримінального процесуального закону, при цьому необхідно додатково перевірити всі необхідні та достатні обставини дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 17.04.2025 року в м. Луцьку по вул. Ковельській, в тому числі надані докази потерпілою стороною.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що скаргу необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 27.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025030580001289 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 27.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025030580001289 від 17.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1