Справа № 161/3335/25
Провадження № 2/161/2011/25
07 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань- Опальчук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Любчича Василя Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачів про визнання батьківства.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з початку 2024 року по даний час позивач проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході спільного проживання ОСОБА_3 завагітніла, біологічним батьком дитини є позивач. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син.
В період з 14.06.2022 року по 16.12.2024 року ОСОБА_3 була у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 .
16.12.2024 рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.
Оскільки на момент реєстрації дитини рішення суду про розірвання шлюбу у ОСОБА_3 не було, у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 230 від 13.02.2025 року, у графі «батько» було зазначено колишнього чоловіка ОСОБА_3 - ОСОБА_2 і відповідно по-батькові дитини - ОСОБА_4 .
Просить суд визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № 230 від 13 лютого 2025 року, здійсненого Луцьким відділом ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ, вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , прізвище дитини вказати « ОСОБА_6 », по батькові дитини « ОСОБА_7 », інші відомості залишити без змін.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.02.2025 позов було прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження у справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2025 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Любчич В.О. подали заяви про слухання справи у відсутності сторони позивача, просили позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Від представника Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника, покладаються на думку суду.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 230 від 13.02.2025 року, у графі «батько» зазначено ОСОБА_2 і відповідно по-батькові дитини - ОСОБА_4 (а.с.7).
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2024 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.10-11).
Згідно копії сповіщення сім'ї №274 ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.11.2024 №12494, сержант ОСОБА_2 зник безвісти 17.11.2024 під час виконання бойового завдання (а.с.26).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
У статті 122 СК України визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
За змістом положень статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
Матеріали справи свідчать про те, що дитина ОСОБА_5 народився до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , проте ОСОБА_2 спільно з позивачкою не подав до органу ДРАЦС спільну заяву про невизнання його батьком дитини, у зв'язку з чим, в силу вимог ч. 2 ст. 122 СК України, батьківство ОСОБА_2 , презюмується та може бути спростовано виключно в судовому порядку.
У постановах Верховного Суду від20 вересня 2024 року всправі № 183/2690/21, від16 травня 2018 року в справі № 591/6441/14-ц, від 10 листопада 2022 року в справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року в справі № 205/5698/21 та інші зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування в такій категорії справ. Доказами в такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто під час вирішення спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №645/1098/18, визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.
Згідно висновку експерта від 06.10.2025 №СЕ-19/103-25/8274-БД за результатами біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження»: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність даної події становить 99,999999 %».
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що визнання позивача батьком дитини відповідатиме якнайкращим інтересам дитини і забезпечить ефективний захист їх невизнаних прав, що свідчитиме про вирішення завдань цивільного судочинства.
Оскільки суд констатував законність і обґрунтованість вимоги про визнання батьківства, вимогу про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом зміни прізвища батька дитини на « ОСОБА_6 » та по батькові дитини - « ОСОБА_7 », також належить задовольнити.
Згідно зі ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.
Оскільки сторони не заявляли вимоги щодо відшкодування судових витрат, суд не вирішує питання їх розподілу.
Керуючись ст.ст 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов адвоката Любчича Василя Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , №230 від 13 лютого 2025 року, здійсненого Луцьким відділом ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області Західного МУМЮ, вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , прізвище дитини вказати « ОСОБА_6 », по батькові дитини « ОСОБА_7 », інші відомості залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники прави:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3
Третя особа: Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Волинська область, м. Луцьк, пр. Соборності, 18 ЄДРПОУ 25091825.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк