Справа № 159/6371/25
Провадження № 3/159/2773/25
12 листопада 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. Шишилін Олексій Геннадійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий 09.03.2000 Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонер,
за ст.173 КУпАП, -
01.09.2025 року о 20год., ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 ображав нецензурними словами ОСОБА_2 , чим своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 повторно до суду не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення (10.09.2025) та поштовими повідомленнями про направлення судової повістки на адресу місця проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зазначену поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ( трек 0610279932385- 25.09.2025; трек 0610283732722 - 16.10.2025; СМС повідомленням 29.10.2025, 12.11.2025 (трек R 067028529039).
До суду надійшла електронною поштою фотокопія заяви від імені ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.5, ч.1 ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
Оскільки електронний лист надійшов без електронного підпису суд не може ідентифікувати автора електронного документа.
Відповідно до ч.2 ст.6 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом.
За таких умов, фотокопію заяви подану електронною поштою від імені ОСОБА_1 без ідентифікації особи електронним підписом про відкладення розгляду справи суд не розглядає.
Таким чином, суд вважає, що від ОСОБА_1 заява про відкладення розгляду справи не надходила.
Згідно зі статтею 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП) У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 мав можливість і час щоб скористатись своїм правом на захисника, а тому вчасно міг подати пояснення по суті справи.
Зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для відкладення розгляду справи у справі за ст.173КУпАП, а також відсутніх об'єктивних перешкод, з метою запобігання порушенню строків розгляду справи передбачених ч.2 ст.38 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі наданих пояснень, поданих доказів та наявних матеріалів справи.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
На підставі об'єктивного та повного дослідження всіх матеріалів справи, суд доходить висновку про те, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повністю доведена дослідженими в ході розгляду справи доказами долученими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №434483 від 03.09.2025, рапортом поліцейського про подію, що мала місце 03.09.2025, заявою та поясненням ОСОБА_2 , поясненням ОСОБА_3 , що в сукупності підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 порушення громадського порядку та спокою громадян, а саме висловлювання нецензурною лайкою.
Визначаючи вид адміністративного стягнення для ОСОБА_1 , суд враховує конкретні обставини вчинення правопорушення, особу порушника, його вік, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.
Проведений аналіз згаданих факторів дає підстави для суду дійти висновків про необхідність та достатність обрання відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які підлягають стягненню на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 33, 34, 35,173, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 68 гривень (Отримувач: ГУК у Волин.обл/с.Поворськ/21081100, номер рахунку (IBAN): UA948999980313020106000003472, код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
СуддяО. Г. Шишилін