Справа № 159/8103/25
Провадження № 2/159/2535/25
про залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Ремонтне житлово-комунальне підприємство №1, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
10.11.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Ремонтне житлово-комунальне підприємство №1, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Перед відкриттям провадження у справі, суд з'ясовує чи подано позовну заяву із додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не вірно зазначено ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача ОСОБА_2 .
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява, серед іншого, повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Відповідно до п. 61 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ № 265 від 07.02.2022, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
П.п. 1 п. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачає, що зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником.
Таким чином, позивач вправі подати до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем зареєстрованого місця проживання відповідачів відповідну заяву, про зняття відповідачів із зареєстрованого місця проживання.
Ст. 29 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб щодо внесення інформації до реєстру територіальної громади про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування рішень органів реєстрації, зміну інформації в реєстрі територіальної громади можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене, суд зазначає, що позовна заява не містить відомостей про вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, зокрема, звернення до відповідних органів влади з метою досудового врегулювання спору відповідно до норм Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», в результаті якого позивачу було відмовлено в знятті відповідачів
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд акцентує увагу позивачки на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Ремонтне житлово-комунальне підприємство №1, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА. В. Чалий