Копія
154/387/25
1-кп/154/343/25
12 листопада 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі заяву про самовідвід представника потерпілої особи - адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018030050000792 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 135 КК України,
встановив:
Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав заяву про самовідвід, оскільки під час досудового розслідування він був на посаді начальника відділення кримінальної поліції Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області та брав участь в проведенні процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.
Прокурор просила задовольнити заяву про самовідвід, оскільки адвокат ОСОБА_6 під час досувого розслідування брав участь при проведенні обшуку та затримання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 просили заяву про самовідвід задовольнити.
Вивчивши заяву про самовідвід, суд дійшов наступного висновку.
Положенням частин 1, 5 ст. 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 1 ст. 6 Конвенції зазначено «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ст. 78 КПК України захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач.
Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках:
1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;
2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;
3) якщо вона є близьким родичем або членом сім'ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Із доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 17.04.2025 №017/06.1/3676 вбачається, що адвокат ОСОБА_9 призначений представником потерпілої ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12018030050000792 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 135 КК України.
Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_6 , будучи начальником відділення кримінальної поліції Нововолинського ВП ГУНП у Волинській області, під час досудового розслідування даного кримінального провадження брав участь в проведенні слідчих (процесуальних) дій, а тому його участь, як представника потерпілої особи, може викликати сумнів, як в учасників кримінального провадждення, так і у об'єктивного спостерігача щодо його неупередженості та об'єктивності.
З метою забезпечення права на справедливий і публічний розгляд справи безстороннім судом та усунення будь-яких обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності адвоката ОСОБА_6 , зважаючи на вище викладені обставини, суд дійшов висновку, що заяву про самовідвід представника потерпілої особи слід задовольнити.
Керуючись ст. 78, ст. 80, ст. 81, ст. 369, ст. 372 КПК України,
постановив:
Заяву про самовідвід представника потерпілої особи - адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018030050000792 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 135 КК України - задовольнити.
Роз'яснити потерпілій ОСОБА_7 , що ОСОБА_6 не може бути її представником у даному кримінальному провадженні, з підстав викладених у мотивувальній частині ухвали, однак вона має право залучити іншого представника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя ОСОБА_1