11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 340/1618/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Коршуна А.О., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року (суддя Момонт Г.М., повне судове рішення складено 17 липня 2025 року) в справі № 340/1618/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - ГУ ПФУ у Київській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області) про:
визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №104350008363 від 21 лютого 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №104350008363 від 08 березня 2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу всіх період трудової діяльності згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 30 червня 1982 року, дипломом про навчання серії НОМЕР_2 , виданим 05 липня 1982 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21 лютого 2024 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 08 березня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №813 від 14 лютого 2024 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог відмолено.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Тернопільській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що страховий стаж позивача становить 24 років 6 місяців 23 дні.
До страхового стажу не можуть бути зараховані періоди роботи згідно із трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки запис про зміну прізвища ( ОСОБА_2 ) внесено з порушеннями пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерств праці, юстиції та соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, а саме: відсутній підпис керівника підприємства та печатка відділу кадрів.
Також до страхового стажу не зараховано період навчання в технічному училищі М4 м. Воронеж з 01.09.1981 по 30.06.1982, оскільки не підтверджено дошлюбне прізвище.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №813.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р., яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 24 роки 06 місяців 23 дні. За доданими до заяви документами до страхового стажу не враховано трудову книжку НОМЕР_3 , дата заповнення 20.10.1981, оскільки на першій сторінці трудової книжки зміна прізвищ заявниці виконана неналежним чином, а саме відсутня повна інформація про первинні документи, на підставі яких здійснено записи. Окрім того, період з 19.04.1983 р. по 25.05.1983 р., оскільки запис про звільнення засвідчений нечітким відбитком печатки; період з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., оскільки відсутній наказ про звільнення; період з 02.08.1996 р. по 06.03.1998 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в розділі “Відомості про роботу» в заголовку не зазначене повне найменування підприємства; період навчання в технічному училищі №4 м. Вороніжа з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки в дипломі зазначено прізвище “ ОСОБА_3 » не відповідає прізвищу “ ОСОБА_4 » згідно паспортних даних.
Листом від 26.09.2024 р. №1000-0212-8/32761 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області направило ОСОБА_1 копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р.
29.02.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 08.03.2024 р., яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 24 роки 06 місяців 23 дні. За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки запис про зміну прізвища ( ОСОБА_2 ) внесено з порушеннями пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерства праці, юстиції та соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №53, а саме: відсутній підпис керівника підприємства та печатка відділу кадрів. Свідоцтво про шлюб відсутнє. Також до страхового стажу не зараховано період навчання в технічному училищі №4 м. Вороніж з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки не підтверджено дошлюбне прізвище. ОСОБА_5 зараховано за даними Реєстру. Для зарахування до страхового стажу періодів роботи за трудовою книжкою та періоду навчання необхідно надати підтверджуючі довідки видані за місцем роботи/навчання (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію підприємств/навчального закладу (за необхідністю) або долучити до документів Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу для підтвердження зміни прізвищ ОСОБА_2 .
Також судом першої інстанції встановлено, що позивачкою на підтвердження свого стажу роботи одночасно із заявами про призначення пенсії подавалася трудова книжка серії НОМЕР_4 , видана 30.06.1982 р., тому суд першої інстанції вказав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у рішенні про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р. безпідставно зазначено про неврахування саме трудової книжки НОМЕР_3 , дата заповнення 20.10.1981, оскільки відповідно до розписки-повідомлення від 14.02.2024 р. №813 ОСОБА_1 надано саме трудову книжку серії НОМЕР_4 .
Трудова книжка серії НОМЕР_4 заповнена 30 червня 1982 року на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому внесено зміни, а саме: прізвище ОСОБА_3 замінено на ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_5 від 28.10.1983 р., про що зроблено засвідчувальний напис. Однак, такий напис не засвідчений підписом керівника або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або відділу кадрів. Згодом прізвище ОСОБА_7 замінене на ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 26.02.1986 р. Надалі прізвище ОСОБА_3 замінене на ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про шлюб № НОМЕР_7 від 23.01.1988 р. У подальшому прізвище на ОСОБА_4 змінене згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 від 22.06.2001 р.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого 28.02.1964 р. ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого 26.02.1986 р., встановлено, що шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розірвано, про що у книзі записів актів про розірвання шлюбу 1986 року 26 лютого вчинено запис №206, після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: йому ОСОБА_7 , їй ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00043571909 від 13.02.2024 р., виданого Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 23.01.1988 р. складено актовий запис №2 про шлюб ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_12 , 11.11.1997 р. внесено актовий запис №444 про розірвання шлюбу.
Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_10 , виданим 11.11.1997 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Києво-Святошинського району Київської області в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 1997 року 11 листопада зроблено запис №444 про розірвання шлюбу між ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , прізвища після розірвання шлюбу: громадянина Шкарівський, громадянки Шкарівська.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 , виданого 22.06.2001 р., у книзі реєстрації актів про одруження 2001 року 22 червня зроблено запис №540 про одруження ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку, що із зазначених документів чітко простежується зміна позивачкою свого прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_7 , з ОСОБА_7 на ОСОБА_3 , з ОСОБА_3 на ОСОБА_12 , зі Шкарівської на ОСОБА_4 .
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що безпідставно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_4 , виданою 30.06.1982 р.
Судом першої інстанції встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , виданій 30.06.1982 р., містяться, зокрема записи:
- №1 про навчання в ТУ №4 м. Вороніж у період з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р.;
- №4 про прийняття з 19.04.1983 р. учнем штукатура-маляра до Тресту “Волгодонскенергострой» УС “Відділстрой» на підставі наказу №36к від 18.04.1983 р. та №5 про звільнення з 25.05.1983 р. за ст.31 КЗпП РРФСР на підставі наказу №47к від 25.05.1983 р.;
-№8 про прийняття з 14.11.1983 р. в УПК учнем кравця верхнього одягу на Волгодонську фабрику індпошиву одягу на підставі наказу №156к від 18.11.1983 р. та №11 про звільнення з 06.07.1985 р. за ст.31 КЗпП РРФСР (за власним бажанням);
- №35 про прийняття з 02.08.1996 р. на посаду різноробочої на Спільне турецько-російське підприємство “Аланс» на підставі наказу №8 від 02.06.1996 р. та №36 про звільнення з 06.03.1998 р. за ст.38 КЗпП України на підставі наказу №5 від 06.03.1998 р.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду навчання в технічному училищі №4 м. Воронежа з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки в дипломі зазначено прізвище “ ОСОБА_3 » не відповідає прізвищу “ ОСОБА_4 » згідно з паспортними даними суд першої інстанції врахував, що відповідно до диплому серії НОМЕР_2 , виданому 05.07.1982 р. встановлено, що ОСОБА_6 у період з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р. навчалася у Технічному училищі №4 м. Воронежа за професією монтажник радіоапаратури і приборів, ОСОБА_6 присвоєна кваліфікація монтажник радіоапаратури і приборів третього розряду.
ОСОБА_6 внаслідок змін прізвищ під час реєстрації шлюбів та їх розірвання на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення їй пенсії за віком носить прізвище ОСОБА_4 .
Тому суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її навчання з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р.
Стосовно не зарахування періоду з 19.04.1983 р. по 25.05.1983 р., оскільки запис про звільнення засвідчений нечітким відбитком печатки, суд першої інстанції врахував, що у трудовій книжці зроблений чіткий запис про місце роботи - Трест “Волгодонськенергострой» УС “Відділстрой», а тому нечіткість відтиску печатки не позбавляє територіальний орган Пенсійного фонду України встановити місце роботи позивачки у зазначений період для цілей зарахування трудового стажу.
Щодо не зарахування періоду роботи з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., оскільки відсутній наказ про звільнення, суд першої інстанції врахував, що у трудовій книжці серії НОМЕР_4 , виданій 30.06.1982 р., відносно запису №11 про звільнення з 06.07.1985 р. за ст.31 КЗпП РРФСР (за власним бажанням) не зазначені відомості, відносно чого внесений такий запис (документ, його дата і номер). Відсутність таких відомостей є суттєвим недоліком оформлення трудової книжки, оскільки вказує на неповноту відповідного запису.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до Порядку №637 період роботи з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р. належить підтверджувати іншими документами, виданими за місцем роботи, а також архівними установами.
Оскільки позивачем до територіальних органів Пенсійного фонду України не подавалися додаткові документи на підтвердження періоду роботи з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., суд першої інстанції вважав, що такий період правомірно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 .
Відносно не зарахування періоду з 02.08.1996 р. по 06.03.1998 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в розділі “Відомості про роботу» в заголовку не зазначене повне найменування підприємства, суд першої інстанції зазначив, що такий запис скріплено печаткою Спільного турецько-російського підприємство “Аланс», а тому територіальний орган Пенсійного фонду України має об'єктивну можливість встановити місце роботи позивачки у зазначений період задля зарахування його до трудового стажу.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головним управлінням в Тернопільській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сформовано передчасний висновок про відсутність у позивачки необхідного страхового стажу для призначення їй пенсії за віком, оскільки безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_4 , виданою 30.06.1982 р., та, відповідно, про протиправність рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 21.02.2024 р. та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії №104350008363 від 08.03.2024 р.
Оскільки порушення права позивачки на призначення пенсії за віком вперше допущено під час розгляду її заяви від 14.02.2024 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, суд першої інстанції вважав, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №813 від 14.02.2024 р. про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 14 лютого 2024 року звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, №104350008363 від 21 лютого 2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У рішенні вказано, що страховий стаж особи становить 24 роки 06 місяців 23 дні.
До страхового стажу не враховано трудову книжку НОМЕР_3 , дата заповнення 20.10.1981, оскільки на першій сторінці трудової книжки зміна прізвищ заявниці виконана неналежним чином, а саме відсутня повна інформація про первинні документи, на підставі яких здійснено записи.
Окрім того, не зараховано період з 19.04.1983 р. по 25.05.1983 р., оскільки запис про звільнення засвідчений нечітким відбитком печатки; період з 14.11.1983 р. по 06.07.1985 р., оскільки відсутній наказ про звільнення; період з 02.08.1996 р. по 06.03.1998 р., оскільки запис про прийняття на роботу здійснено із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме в розділі «Відомості про роботу» в заголовку не зазначене повне найменування підприємства; період навчання в технічному училищі №4 м. Вороніжа з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки в дипломі зазначено прізвище « ОСОБА_3 », що не відповідає прізвищу « ОСОБА_4 » згідно з паспортними даними.
ОСОБА_1 29 лютого 2024 року повторно подано заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, №104350008363 від 08 березня 2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У рішенні вказано, що страховий стаж особи становить 24 роки 06 місяців 23 дні.
За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою ( НОМЕР_1 ), оскільки запис про зміну прізвища ( ОСОБА_2 ) внесено з порушеннями пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом міністерства праці, юстиції та соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №53, а саме: відсутній підпис керівника підприємства та печатка відділу кадрів. Свідоцтво про шлюб відсутнє.
Також до страхового стажу не зараховано період навчання в технічному училищі №4 м. Вороніж з 01.09.1981 р. по 30.06.1982 р., оскільки не підтверджено дошлюбне прізвище.
Стаж зараховано за даними Реєстру.
Для зарахування до страхового стажу періодів роботи за трудовою книжкою та періоду навчання необхідно надати підтверджуючі довідки видані за місцем роботи/навчання (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів та довідки про реорганізацію підприємств/навчального закладу (за необхідністю) або долучити до документів Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу для підтвердження зміни прізвищ ОСОБА_2 .
Спірним в цій справі є питання зарахування до страхового стажу періодів трудової діяльності через порушення порядку ведення трудової книжки.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частинами першою та другою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавст-вом, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному стра-хуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному стра-хуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи пер-соніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяль-ності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передба-чених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтвер-джує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Мініс-трів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встанов-люється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються до-відки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчен-ня, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Підставою неврахування страхового стажу відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 є те, що запис про зміну прізвища ( ОСОБА_2 ) внесено з порушеннями пун-кту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме відсутній під-пис керівника підприємства та печатка відділу кадрів.
Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, (далі - Інструкція №58) встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 58 трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
За змістом пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
За положеннями пункту 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Пунктом 2.6 Інструкції № 58 передбачено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Згідно з пунктом 2.13 Інструкції № 58 зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
До 29 липня 1993 року діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затверджена наказом Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року № 162, якою встановлені аналогічні вимоги до порядку заповнення трудових книжок.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відтак, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця.
За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Неточність в записах в трудовій книжці та інших документах не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу, що дає особі право на призначення пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Суд зауважує, що наданими позивачем документами підтверджено зміна прізвища позивача з ОСОБА_3 на ОСОБА_7 , з ОСОБА_7 на ОСОБА_3 , з ОСОБА_3 на ОСОБА_12 , зі Шкарівської на ОСОБА_4 .
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність незарахування періодів роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_4 до страхового стажу.
Стосовно питання незарахування до страхового стажу періоду навчання в закладі професійно-технічної освіти суд зазначає наступне.
Дипломом серії НОМЕР_2 , виданим 05 липня 1982 року, підтверджено, що позивач навчалась в технічному училищі №4 м. Воронежа з 01 вересня 1981 року по 30 червня 1982 року за професією монтажник радіоапаратури і приборів, після закінчення навчання присвоєна кваліфікація монтажник радіоапаратури і приборів третього розряду.
Підставою незарахування цього періоду до страхового стажу є відмінність прізвища, зазначено в дипломі ( ОСОБА_3 ) від прізвища згідно з паспортними даними ( ОСОБА_4 ).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 внаслідок реєстрації шлюбів та їх розірвання на час звернення до органів Пенсійного фонду з питання призначення пенсії за віком змінила прізвище на ОСОБА_4 .
Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її навчання з 01 вересня 1981 року по 30 червня 1982 року.
В іншій частині висновків суду першої інстанції апелянтом не приведено жодних доводів, тому судом не надається оцінка висновку суду першої інстанції щодо підстав незарахування до страхового стажу інших періодів.
Також апелянтом не спростовується обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року в справі № 340/1618/24 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року в справі № 340/1618/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 11 листопада 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя А.О. Коршун
суддя С.М. Іванов