11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/3804/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року (суддя Калашник Ю.В.) в адміністративній справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування постанов,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 22.04.2025: № 7, № 8, № 9.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішенням, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що виявлене порушення в повній мірі підтверджується матеріалами справи, проте суд першої інстанції не забезпечив належне дослідження доказів, обмежившись формальним висновком про надання позивачем витребуваних документів, не перевіривши їх зміст на відповідність вимогам чинного законодавства. При цьому висновок суду про передчасність прийняття оскаржуваних постанов є невірним, адже постанови прийняті не внаслідок невиконання обмежувальних заходів, а в результаті введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам технічних регламентів. Також є необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що визначений розмір штрафних санкцій є непропорційним.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області на підставі наказу від 03.04.2025 № 18 проведено плановий захід зі здійснення державного ринкового нагляду у магазині «MAXSTROY», за результатом якого складено Акт перевірки характеристик продукції від 11.04.2025 № 16.
В Акті перевірки описані виявлені порушення, а саме, надання продукції на ринку, яка не відповідає встановленим вимогам:
1. На продукції тепловентилятор Crown, модель: HF 1705, new model professional, 1000/2000W, 220V-50Hz, виробник не зазначений, вартість 525 грн, на залишку 4 шт., на її маркуванні, пакуванні відсутня інформація про виробника та імпортера, а саме: не зазначено найменування виробника та імпортера, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу виробника та імпортера, не зазначено єдине місце, за яким можна зв'язатися з виробником. Контактні дані не наведені згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Електрообладнання не супроводжується інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Знак відповідності технічним регламентам не нанесено на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним, також не нанесено знак відповідності технічним регламентам на пакування та на супровідні документи.
Зазначене свідчить про порушення пунктів 13, 18, 19, 21, 27, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067, пунктів 18, 23, 24, 26, 31, 32, 44, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1077, пунктів 14, 19, 25, 27, 32, 41, 42, 43 Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 139, пункту 1 Опису знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1184.
2. На продукції електричний подовжувач помаранчевого кольору Luchy hawk, 2г-2г- 3м, штриховий код згідно наліпки: К 29422, made in China, вартість 150 грн, на залишку 1 шт., на її маркуванні, пакуванні відсутня інформація про виробника та імпортера, а саме: не зазначено найменування виробника та імпортера, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу виробника та імпортера. Не зазначено єдине місце, за яким можна зв'язатися з виробником. Контактні дані не наведені згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. Електрообладнання не супроводжується інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов.
Знак відповідності технічним регламентам не нанесено на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним, також не нанесено знак відповідності технічним регламентам на пакування та на супровідні документи.
Зазначене свідчить про порушення пунктів 13, 18, 19, 21, 27, 28, 41, 42, 43 Технічного регламенту № 1067, пунктів 18, 23, 24, 26, 31, 32, 44, 45, 46 Технічного регламенту № 1077, пунктів 14, 19, 25, 27, 32, 41, 42, 43 Технічного регламенту № 139, пункту 1 Опису знака відповідності № 1184.
3. На продукції іграшка лялька Defa Lucy Racer, No: 8462, made in China, вартість 370 грн, К 22660, 3+, на залишку 2 шт., на її маркуванні, пакуванні відсутня інформація про виробника та імпортера: найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу. Іграшка не супроводжується інструкцією або інформацією щодо безпечності, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. На іграшку, етикетку, упаковку або супровідну листівку не нанесено знак відповідності технічним регламентам.
Зазначене свідчить про порушення пунктів 6, 10, 11, 18, 19, 20, 27, 37, 38, 44, 45, 46, 48, 49 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 151 (далі - Технічний регламент № 151), пункту 1 Опису знака відповідності № 1184.
Також 11.04.2025 відповідачем складений протокол № 4 про виявлені порушення та прийняті рішення №№ 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Докази оскарження рішень про вжиття обмежувальних заходів матеріали справи не містять.
Відповідач листом за вих. №-5.1-08.1-10/1173 від 14.04.2025 запросив ФОП ОСОБА_1 22.04.2025 на розгляд матеріалів планової перевірки.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області 22.04.2025 прийняті постанови про накладення на позивача штрафу № 7, № 8, № 9, згідно з якими за порушення ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» на позивача накладено штраф у розмірі 51 000,00 грн за кожною постановою.
Підставою для їх прийняття стало не надання ФОП ОСОБА_1 протягом строку проведення перевірки видаткових накладних, які містять обов'язкові реквізити, що мають містити первинні документи бухгалтерського обліку та відповідно до яких не можливо ідентифікувати постачальника продукції. Відтак ФОП ОСОБА_1 вважається особою, який ввів продукцію в обіг, за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Названі постанови є предметом оскарження в цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що правові висновки про пріоритетність життя та здоров'я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам та технічним регламентам, неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14.11.2019 у справі № 817/381/16, від 14.02.2020 у справі № 808/2525/16, від 28.09.2020 у справі № 826/855/16, від 17.02.2021 у справі № 640/19248/19 та від 31.01.2022 у справі № 640/15352/19.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI, статтею 1 якого визначено, що державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Статтею 24 названого Закону передбачено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів.
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:
1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом «б» пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту «б» пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Не є оспорюваним в цій справі, що позивач під час перевірки надав суб'єкту контролю первинні документи на товар, допущений до реалізації: накладні від 24.01.2025 № 620, від 10.03.2025 № РН-202-009998, від 04.12.2024 № 5972/І, проте ці документи не були прийняті відповідачем як такі, що не містять обов'язкові реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд першої інстанції зауважив, що відповідачем чітко не зазначено, які саме відомості не містять вказані накладні, які унеможливили прийняти їх як доказ під час розгляду матеріалів перевірки позивача.
Натомість колегія суддів зазначає, що зауваження суду першої інстанції не свідчить про необґрунтованість висновку відповідача. У даному випадку суд першої інстанції був зобов'язаний перевірити відповідність накладних від 24.01.2025 № 620, від 10.03.2025 № РН-202-009998, від 04.12.2024 № 5972/І вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не було забезпечено судом.
Усуваючи такий недолік, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Аналіз наведеної правової норми дає можливість дійти висновку, що головним критерієм будь-якого первинного документу є можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також відображення відомостей про дату складання документу, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.
Суд звертає увагу, що надані позивачем накладні таким критеріям не відповідають, адже не містять інформацію, за якою можна ідентифікувати постачальника товару, у документах відсутні підписи постачальника та отримувача товару.
Статтею 8 Закону № 2735-VI встановлено, що суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію;
2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Зазначена документація надається у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 23 та частиною третьою статті 24 цього Закону.
У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Наведена норма спростовує висновок суду першої інстанції, що відповідач неправомірно прийняв постанову до закінчення терміну обмежувальних (корегувальних) заходів, вжитих відповідно до рішень №№ 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, адже закон встановлює прямий обов'язок суб'єкта господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції подати документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію, протягом строку проведення перевірки.
Більш того, оскаржувані постанови прийняти не на підставі ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у зв'язку з невиконанням обмежувальних заходів, а відповідно до ч. 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пунктом 2 якої встановлено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб'єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що важливим аспектом в даній справі є те, що позивач не оскаржує саму суть виявленого порушення, а тому ця обставина не підлягає встановленню в межах розгляду справи.
У свою чергу суд апеляційної інстанції перевірив та підтвердив правильність висновку відповідача, що ФОП ОСОБА_1 вважається особою, яка ввела продукцію в обіг, що не відповідає встановленим вимогам, а тому є належним суб'єктом відповідальності в силу приписів Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Відтак, оскаржувані постанови прийняті відповідачем в межах та на підставі чинного законодавства.
При цьому є необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо не доведення позивачем пропорційності розміру застосованого штрафу, адже стаття 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» імперативно визначає відповідний розмір, який складає у спірних правовідносинах від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в межах якого відповідачем застосовані штрафні санкції.
Непропорційність такого розміру ані позивачем, ані судом першої інстанції не доведена, а судом апеляційної інстанції не встановлена.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року в адміністративній справі № 280/3804/25 скасувати.
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з 11 листопада 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова