11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/30469/24
(суддя Турова О.М., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі № 160/30469/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІН ПРОФІТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ВІН ПРОФІТ» 15 листопада 2024 року звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000290/1 від 31.07.2024 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000619.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею не було доведено правомірність оскарженого рішення та картки відмови.
Декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі викладає норми митного законодавства, фактичні обставини справи які сторонами не оспорюються, зазначає про те що, товаросупровідні документи не містять відомостей про торгівельну марку, а отже продавець може бути посередником у продажі товару який виробляється іншою особою, а також інші висновки викладені в оскарженому позивачем рішенні митного органу.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Звертає увагу на те, що у зв'язку з тим, що Україна перебуває в стані збройного конфлікту внаслідок військової агресії з боку російської федерації, терміни доставки товару в Україну значно збільшились, а тому граничні строки розрахунків змінились та підприємство не здійснювало передоплату за товар, товар було оплачене 09.08.2024 року; витрати на перевезення можуть підтверджуватися будь якими доказами; рішення про корегування митної вартості не містить інформації щодо обсягу партії ідентичних або подібних (аналогічних товарів, умов поставки, комерційних умов та іншої інформації яка використовувалося митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу; позивачем заявлений до декларування товар з іншими характеристиками ніж той з яким його порівняв відповідач.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» (покупець) та компанією «AKINAL SENTETIK TEKSTIL SAN.VE TIC.A.S.» (Туреччина, продавець) укладено контракт №02/05/2022 від 02.05.2022, згідно з розділом 1. якого продавець продає та постачає, а покупець сплачує та отримує товар. Країна походження товару Туреччина.
Згідно з п.3.1 Контракту, продавець зобов'язаний поставити товар на протязі 21 (двадцять одного) календарного дня від підтвердження замовлення на умовах поставки передбачених та встановлених в інвойсі з урахуванням умов визначених в замовленні покупця.
Відповідно до пункту 5.1 Контракту, покупець здійснює оплату товару за цим контрактом в наступному порядку: 50% попередня оплата із замовленням, 50% згідно з повідомленням про готовність товару до відвантаження.
22.07.2024 року, на виконання умов вищевказаного контракту, компанією «AKINAL SENTETIK TEKSTIL SAN.VE TIC.A.S.» на адресу ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» було виставлено рахунок-фактуру COMMERCIAL INVOICE №AS32024000001782, в якому сторонами було погоджено номенклатуру товару та його кількість, а також зазначено, що країни виробництва товару - TR (Туреччина) та загальна вартість 31676,17 доларів США.
Крім того, у вищевказаному рахунку-фактурі було визначено умови поставки товару - FCA TR Gaziantep.
Відповідно до додаткової угоди №11 від 22.07.2024 року до Контракту №02/05/2022, сторони дійшли згоди, що покупець повинен здійснити оплату по інвойсу AS32024000001782 від 22.07.2024 у розмірі 31676,17 дол. США протягом 30 календарних днів від дати отримання товару.
З метою митного оформлення товару «нетканний матеріал виготовлений із суміші синтетичних поліефірних та штучних волокон: неткане полотно без подальшого оброблення з не ворсового текстильного матеріалу виготовлено з хаотично розташованих волокон, механічно зв'язаних без слідів голкопробивання, без прошивання, не покритий, не прострочений, не дубльований іншими матеріалами: неткане полотно у рулонах. Всього 104586 м2, 512 рулонів. Виробник AKINAL SENTETIK TEXTIL SAN VE TIC A.S. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва TR», декларантом ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» подано до Дніпровської митниці митну декларацію №24UA110130017419U1 від 31.07.2024.
Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: сертифікати якості зокрема, PRODUCT ANALYSIS REPORT на лоти №7241808 від 22.07.2024 та №7241591 від 22.07.2024 (код документу 0003), пакувальний лист зокрема, PACKING LIST №б/н від 22.07.2024 (код документу 0271), рахунок-фактуру (інвойс) зокрема, COMMERCIAL ІNVOICE №AS32024000001782 від 22.07.2024 (код документу 0380), автотранспортну накладну зокрема, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А №100327 від 22.07.2024 (код документу 0730), транзитно-супровідний документ №24TR27010000491510 від 23.07.2024 (код документу 0821), сертифікат про походження товару зокрема, CERTIFICATE OF ORIGIN № ММ 921589 від 22.07.2024 (код документу 0861), рахунок-фактуру №102 від 30.07.2024 (код документу 3004), документ, що підтверджує вартість перевезення товару зокрема, довідку про вартість транспортних витрат №б/н від 30.07.2024 (код документу 3007), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) зокрема, додаткову угоду №11 від 22.07.2024 (код документу 4103), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів зокрема, контракт №02/05/2022 від 02.05.2022 (код документу 4104), договір-доручення на надання брокерських послуг та декларування товарів №07/07/2022-2 від 07.07.2022 (код документу 4207), договір (контракт) про перевезення зокрема, договір-заявка №170724-01 від 17.07.2024 (код документу 4301), митну декларацію країни відправлення зокрема, митну декларацію Турецької Республіки №24270100EX00053521 від 22.07.2024 (код документу 9610).
Крім того, декларантом була подана декларація митної вартості №762 від 31.07.2024, про що зазначено у графі №7 ЕМД №24UA110130017419U1, в якій також наведені відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови поставки, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв'язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
З огляду на вищевикладене, а також з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частини 2-3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з врахуванням зазначених митним органом зауважень.
Листом від 31.07.2024 року декларантом було повідомлено, щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД №24UA110130017419U1 від 31.07.2024
31.07.2024 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000290/1, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товару за резервним методом.
Так у вищезазначеному рішенні митниці зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних товарів за МД від 17.01.2024 №24UA403030000683U9 (UA403030/2024/000683), Країна виробництва - Туреччина, співставного з оцінюваним товаром у співставних обсягах, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, за контрактом з виробником, із задекларованою митною вартістю на рівні 5,7700 дол.США/кг з урахуванням всіх складових.
Митна вартість товарів визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2- ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості відомостях, наведених у МД від 17.01.2024 №24UA403030000683U9 (UA403030/2024/000683). Митна вартість оцінюваного товару №1 визначається на рівні 5,7700 дол.США/кг. з урахуванням всіх складових.
В подальшому, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000619, якою роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: «Необхідно подання нової митної декларації з митною вартістю товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 31.07.2024 року №UA110130/2024/000290/1».
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД №24UA110130017425U.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» протягом 80 днів з дня випуску Товару, було надано митному органу лист-заяву вих. № 2 від 23.09.2024 р. щодо підтвердження митної вартості товару заявленої позивачем та додатково надано наступні документи: акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 01.08.2024, який підтверджує вартість понесених витрат на перевезення товару, як за кордоном у розмірі 80 000,00 грн. (від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до пункту пропуску Орлівка), так і по території України; платіжну інструкцію №2592 від 09.08.2024, яка підтверджує загальну суму витрат у розмірі 135 000,00 грн., понесених товариством на транспортування товару від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до м. Дніпро (Україна); банківський платіжний документ форми МТ103 від 09.08.2024, який стосується оцінюваного товару, та підтверджує вартість отриманого товару, тобто суми у розмірі 31 676,17 грн.; виписку з картки рахунку №632, яка також підтверджує вартість отриманого товару; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-995 від 18.09.2024.
Листом №7.5-1/15-02/17 від 01.10.2024 року Дніпровська митниця повідомила ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ», що у митного органу відсутні підстави для розгляду звернення ТОВ «ТОРОГОВИЙ ДІМ ВІН ПРОФІТ» від 23.09.2024 №2 в розумінні положень частин 8-9 статті 55 МКУ.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000290/1 від 31.07.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2024/000619.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача про коригування митної вартості товару та похідної від нього картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені митним законодавством України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з оскарженим рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття є те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв'язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:
1) За ЕМД №24UA110130017419U1 (UA110130/2024/017419) заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником «Akinal Sentetik Tekstil San. ve Tic. A.S.» (код 4104 у графі 44). При цьому, товаросупровідні документи не містять відомості про торгівельну марку. Декларантом у електронному інвойсі митної декларації у графі «торгівельна марка» зазначено - Akinal. Згідно з контрактом компанія «Akinal Sentetik Tekstil San. ve Tic. A.S.» є продавцем товару і нічого не зазначено про виробництво. Документального підтвердження, що компанія «Akinal Sentetik Tekstil San. ve Tic.A.S.» є виробником товару не надано.
2) Оцінювана партія товару постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 02.05.2022 № 02/05/2022, додатку від 22.07.2024 №11, рахунку-фактури №AS32024000001782 від 22.07.2024. Відповідно п.5.1 Контракту покупець здійснює оплату Товару за цим контрактом в наступному порядку: 50% попередня оплата із замовлення, 50% згідно повідомлення про готовність товару до відвантаження. Згідно додатку до контракту, укладеного 22.07.2024 № 11, покупець повинен здійснити оплату по інвойсу № AS32024000001782 від 22.07.2024 у розмірі 31 676,17 дол.США протягом 30 календарних днів від дати отримання товару Покупцем. Відповідно до умов оплати, згідно з наданим інвойсом, оплата товару здійснюється в наступному порядку: 20% попередня оплата із замовлення, 80% згідно з повідомленням про готовність товару до відвантаження. Таким чином, у наданих документах містяться розбіжності в умовах оплати товару. Декларантом до митного оформлення не надані банківські платіжні документи.
3) До митного контролю заявлено умови поставки FCA TR Gaziantep. Перевезення здійснювалося безпосереднім перевізником ФОП ОСОБА_1 .. Декларантом до митного оформлення надано рахунок-фактура, виставлений ФОП ОСОБА_1 №102 від 30.07.2024. Відповідно до наданого рахунку у вартість наданих послуг по території інших держав входять тільки транспортування вантажу у сумі 80 000,00 грн. Відповідно до наданої до митного оформлення декларації Т1 № 24TR27010000491510 від 23.07.2024, згідно з гр. S13 вантаж перетинав кордони наступних країн: Болгарія, Румунія. Також, у Туреччині була оформлена Т1. За умовами п. 3.5. зовнішньоекономічного договору разом з вантажем продавець відправляє і оформлює такі документи: рахунок, CMR, пакувальний лист, сертифікат якості та сертифікат походження, вартість яких входить у вартість товару. Оформлення декларації Т1 та ЕК МД в зовнішньоекономічному договорі ніяк не оговорені. Таким чином випливає, що вартість оформлення декларації Т1 та ЕК МД оплачував покупець. Однак, декларантом не надані документи, що підтверджують вартість цих послуг, а також в розрахунку митної вартості відсутні ці відомості. З огляду на надані документи, що підтверджують вартість витрат на доставлення вантажу до кордону України не включені наступні витрати: вартість митного оформлення, страхування вантажу, витрати при огляді контейнера на кордоні Болгарії та Румунії, зважування, відбір проб, вартість простою автотранспорту, паромне перевезення автомобіля. У наданому рахунку № 102 від 30.07.2024, до розрахунку вартості не входить оформлення Т1, вартість страхування вантажу, форми контролю, що призначаються митницею при перетині кордонів, вартість паромного перевезення автомобіля. Наданий декларантом рахунок щодо транспортних витрат №102 від 30.07.2024 має інформаційний характер, та не дає розуміння формування всіх складових (зокрема, послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг. Таким чином, відсутні у повному обсязі документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, у наданих документах відсутні у повному обсязі відомості про складові митної вартості товарів.
Проте, судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи наступне.
Так, посилання відповідача на ненадання до митного органу відомостей щодо виробника товару є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як правильно зазначив суду першої інстанції, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України такі відомості не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише можуть вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Посилаючись на відсутність в товаросупровідних документах відомостей про торгівельну марку, та як наслідок відомостей щодо виробника товару, відповідач не наводить розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих позивачем у відповідності до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження митницею відомостей які витребовувались.
Отже, ненадання позивачем відомостей щодо виробника товару не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких відомостей не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердженням митної вартості товару.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у зауваженнях митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання відомостей щодо виробника товару.
Щодо тверджень відповідача про те, що у наданих позивачем документах містяться розбіжності в умовах оплати товару, оскільки в контракті та інвойсі зазначено різний порядок оплати товару, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості надано усі необхідні документи, а здійснення позивачем оплати за товар не в порядку передбаченому контрактом, не свідчить про заниження заявленої митної вартості та не є підставою для коригування митної вартості, адже заявлена митна вартість підтверджена поданими документами, які кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності містять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
З цього питання суд враховує висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16, згідно з яким, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
З урахуванням викладеного, вказані зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Водночас декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що між ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» (Покупець) та компанією «AKINAL SENTETIK TEKSTIL SAN.VE TIC.A.S.» (Туреччина, Продавець) укладено Контракт №02/05/2022 від 02.05.2022, згідно з розділом 1, якого продавець продає та постачає, а покупець сплачує та отримує товар. Країна походження товару Туреччина.
Відповідно до пункту 5.1 Контракту, покупець здійснює оплату товару за цим контрактом в наступному порядку: 50% попередня оплата із замовленням, 50% згідно повідомлення про готовність товару до відвантаження.
22.07.2024 року, на виконання умов вищевказаного контракту, компанією «AKINAL SENTETIK TEKSTIL SAN.VE TIC.A.S.» на адресу ТОВ «Торговий Дім ВІН ПРОФІТ» було виставлено рахунок-фактуру COMMERCIAL INVOICE №AS32024000001782, в якому сторонами було погоджено номенклатуру товару та його кількість, а також зазначено, що країни виробництва товару - TR (Туреччина) та загальна вартість 31676,17 доларів США.
Крім того, у вищевказаному рахунку-фактурі було визначено умови поставки товару - FCA TR Gaziantep та умови 100% передплати за товар, а саме 20% при замовленні та 80% перед відвантаженням
Відповідно до додаткової угоди №11 від 22.07.2024 року до Контракту №02/05/2022, Сторони дійшли згоди, що покупець повинен здійснити оплату по інвойсу AS32024000001782 від 22.07.2024 у розмірі 31676,17 дол. США протягом 30 календарних днів від дати отримання товару.
Відповідно до умов поставки FCA датою отримання товару Покупцем є дата передачі товару перевізнику.
Перевізник отримав товар 22.07.2024, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) А №100327 від 22.07.2024.
Оплата товару у розмірі 31676,17 доларів США здійснена у терміни узгоджені вищезазначеною додатковою угодою, а саме 09.08.2024, що підтверджується банківським платіжним документом форми МТ103 від 09.08.2024.
При цьому ТОВ «ТД ВІН ПРОФІТ» було додатково надано митному органу банківській платіжний документ форми МТ103 від 09.08.2024, що стосуються цієї поставки та підтверджує оплату вартості отриманого товару, у розмірі 31676,17 доларів США.
Також, відповідачу разом з листом № 2 від 23.09.2024 року, позивачем також було надано виписку з карти рахунку №632, що стосуються саме цієї поставки та підтверджує факт отримання товару, його оплату, і відображення в бухгалтерському обліку.
Щодо висновків митниці про те, що у митниці відсутня можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги (перевезення товару), суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про таке.
Згідно з документами митного оформлення, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки FCA TR Gaziantep.
Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) за терміном FCA: продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 а, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.
Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.
Поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.
З системного аналізу Інкотермс 2010 видно, що коли Продавець поставляє товар Покупцю на умовах FCA, то митна вартість товару (дійсна вартість) при таких умовах перевезення складається лише із вартості самого товару, тобто суми яку заявляє Продавець у інвойсі і яка підлягає сплаті. Всі інші витрати на навантаження та митне оформленні в країні експорту на себе бере продавець та вони не входять до митної вартості товару при імпорті товару покупцем. Вартість вказаних потенційних витрат закладається Продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена тощо.
При цьому судом першої інстанції встановлено, що позивачем, як під час здійснення митного оформлення товару разом з ЕМД, так і використовуючи права, що визначені у частині 8 статті 55 МК України, протягом 80 днів, були надані транспортні (перевізні) документи, в тому числі і які підтверджують витрати на транспортування товару у розмірі 80 000,00 грн. понесені позивачем, від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до місця ввезення на митну територію України, а саме: договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг №170724-01 від 17.07.2024, в якій зазначено маршрут перевезення, загальна вартість перевезення, та інші відомості, що стосуються товару; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А №100327 від 22.07.2024 (код документу 0730), яка підтверджує факт перевезення товару від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до місця на митній території України; транзитно-супровідний документ №24TR27010000491510 від 23.07.2024 (код документу 0821), рахунок-фактуру №102 від 30.07.2024 (код документу 3004), який підтверджує вартість понесених витрат на перевезення товару, як за кордоном у розмірі 80 000,00 грн. (від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до пункту пропуску Орлівка), так і по території України; довідку про вартість транспортних витрат №б/н від 30.07.2024 (код документу 3007), яка підтверджує вартість понесених витрат на перевезення товару, як за кордоном у розмірі 80 000,00 грн. (від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до пункту пропуску Орлівка), так і по території України; акт здачі-прийняття робіт (послуг) від 01.08.2024, який підтверджує понесені товариством витрати на транспортування товарів від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до пункту пропуску Орлівка у розмірі 80 000,00 грн.; платіжну інструкцію №2592 від 09.08.2024, яка підтверджує загальну суму витрат у розмірі 135 000,00 грн., понесених товариством на транспортування товару від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до м. Дніпро (Україна)
Отже встановивши зазначені обставини, що підтверджують вартість понесення додаткових витрат на транспортування товару, від складу у м. Газіантеп (Туреччина) до місця ввезення на митну територію України, у розмірі 80 000,00 грн., які додані при визначенні митної вартості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку проте, що під час декларування товару позивачем, були подані митному органу всі необхідні документи, що підтверджують вартість понесення додаткових витрат на транспортування товару.
Водночас, суд першої інстанції правильно зазначив, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому це не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
Крім того, суд першої інстанції вирішуючи спірні правовідносин обґрунтовано звернув увагу на те, що митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
При цьому контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Отже, під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Відповідачем не спростовано, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни заявленого до декларування товару по спірному рішенню і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості товару та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що свідчить про відсутність підстав передбачених ч.2 ст.53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у декларанта.
На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, або підстав вважати що вони містять розбіжності та в них наявні ознаки підробки.
Поданих позивачем документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України.
Також, слід зазначити, що митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач у оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів не дотримався вимог, які зазначені вище, тому оскаржуване рішення митниці не може вважатися обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.2 КАС України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскарженого рішення відповідача про коригування митної вартості товару та похідної від нього картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У відповідності з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідач вказаного обов'язку не виконав.
Відносно доводів відповідача про не погодження з рішенням суду першої інстанції, оскільки ним «не проаналізовано обґрунтованість сумнівів митниці, що призвело до невмотивованого рішення» колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи позивача та відповідача, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв'язку з їх викладенням відповідачем в апеляційній скарзі немає, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновки суду викладені в оскарженому рішенні.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, так як суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі № 160/30469/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов