11 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/10101/24
(суддя Турова О.М., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернівецької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 160/10101/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» 18 квітня 2024 року звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №UA408000/2024/000072/2 від 26.01.2024р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020004335U5.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товару, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею не було доведено правомірність оскарженого рішення.
Декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування норм матеріального права. Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі викладає норми митного законодавства, фактичні обставини справи які сторонами не оспорюються, зазначає про те що, не погоджується з рішенням суду першої інстанції оскільки ним «не проаналізовано обґрунтованість сумнівів митниці, що призвело до невмотивованого рішення».
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Звертає увагу на те, що контрактом не передбачено виокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості товару; в контейнере, для максимального навантаження, знаходяться шини замовленні згідно з різними специфікаціями; на момент митного оформлення товару декларант не був зобов'язаний надавати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару; надані позивачем документи не містять розбіжностей; особа яка надала транспортно-експедиторські послуги в межах своїх зобов'язань має право укладати договори з іншими особами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АЛЬФАТЕХ» (покупець) та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китай)(продавець), укладено контракт на поставку продукції №TR-0307 відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах FOB Qingdao (ІНКОТЕРМС 2010) шини вантажні Товар, у асортименті и кількості, зазначених у відповідних специфікаціях Специфікації, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
У відповідності до пункту 2 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року кількість товару погоджується сторонами та вказується у відповідних специфікаціях до цього контракту.
Пунктом 3 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року визначено, що ціна на товар встановлена в доларах США за 1 штуку, погоджується сторонами на кожну партію, що вказується у відповідних специфікації до цього контракту. Орієнтовна сума контракту складає 15000000 доларів США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту.
Згідно з пунктом 4 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року умови поставки погоджуються специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до Інкотермс 2010. Міжнародні правила тлумачення торгових термінів - Інкотермс 2010 мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього контракту.
Пунктом 8 контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року встановлено, що на відвантажений товар, продавець надає покупцеві в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний лист; коносамент.
Згідно з копією специфікації № 5 від 25.09.2023 року до контракту №TR-0307 від 03.07.2023 року, сторонами було погоджено опис товару, його кількість та вартість на умовах поставки FOB QINGDAO; відправник TRIANGLE TYRE CO. LTD; торгова марка TRIANGLE; 100% попередня оплата, постачання протягом 120 днів після оплати; вартість товару 810443,46 дол. США.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вказаних товарів представником позивача до Чернівецької митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): 24UA408020004335U5 від 25.01.2024, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні.
Враховуючи викладене, відповідач в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов'язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товарів); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).
Листом №26/01-2024-2 від 26.01.2024 позивачем надано митному органу Dealer certificate (сертифікат дилера) з перекладом та коносамент COSU6369688090 від 27.11.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA408000/2024/000072/2 від 26.01.2024 р.
Так, відповідно до вищевказаного рішення митного органу, в митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.
За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість: товару за МД №UA500020/2023/016579 від 30.12.2023 «Шини та покришки пневматичні, гумові, нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121 за моделями та кількістю:245/70 R19.5-18РR ТR689A 141/140J- 48шт; 265/70R19.5-18PR TR657 143/141J- 40шт; 265/70R19 5-18PR TR675 143/141J- 24шт; 275/70R22.5-16PR TRD06 148/145L- 40шт; 295/80R22.5-18PR TRD06 152/149L- 64шт; 315/80R22.5-18PR TR601H 154/151М- 42шт; 385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L- 26шт; 245/70R19.5-18PR ТВС-А11 141/140J- 14шт; 385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L- 80шт- 385/65R22 5-20PR TR697 160J/158L- 110шт; 275/70R22.5-16PR TR656 148/145L- 26шт; 295/80R22.5-16PR TR601H 152/148М- 48шт; 315/70R22.5- 16Pr" TRD06 152/148M154/150L- 124шт; 315/80R22.5-20PR TTH-S13 157/154L- 40шт; 215/75R17.5-18PR TR685 136/134J- 190шт; 215/75R17.5-16PR TR689A 135/133J- 450шт; 215/75R17.5-18PR TR685 136/134J- 194ujt;235/75R17.5-18PR TR685 143/141J -160uit;315/80R22.5-20PR TRD06 157/154К- 2шт; 235/75R17.5-18PR TR689A 143/141J- 200шт; Всього :1922 шт. Торговельна марка - Triangle. Виробник - Triangle Tyre Co.. Ltd. Країна виробництва Китай CN.», рівень митної вартості 3,02 дол.США/кг (296,6380 дол.США/шт).
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача про коригування митної вартості товару є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені митним законодавством України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з оскарженим рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття є те, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні.
Так судом встановлено, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах:
1) У п.5 контракту від №TRI-0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;
2) специфікація №5 від 25.09.2023 до контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 виставлена на суму 810443,46 дол.США, в ній передбачена наявність 100% передплати. Інвойс від 20.11.2023 №12232005584-5/6263-1 виставлений на загальну суму 182137,50дол. США. В ньому також передбачена наявність 100% передплати. В гр.22 МД заявлена фактурна вартість товару 32452,00 дол. США. За платіжними інструкціями №133 від 06.10.2023, №135 від 20.10.2023, №138 від 06.11.2023, №144 від 22.11.2023. сплачено 1040000,00 дол. США, в гр.70 «Призначення платежу» платіжних інструкцій зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №5 від 25.09.2023, а також №1 від 05.07.2023, №4 від 28.08.2023 та №6 від 30.10.2023 не надані. Так, неможливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється;
3) копія митної декларації країни відправлення від 20.11.2023 №420420230000325896 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п.3 контракту від 03.07.2023 №TRI-0307 ціна виставляється за 1 штуку;
4) рахунки на оплату від 18.01.2024 №300 та від 22.01.2024 №361 містять відомості щодо наявності експедиторської винагороди та експедиційне обслуговування на території України. Разом з тим, відомості щодо експедиторської винагороди та експедиторського обслуговування за межами України в рахунках відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даних послуг і винагороди на до/після кордону України, не надано.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи наступне.
Так, надаючи оцінку доводам відповідача про ненадання декларантом відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, суд першої інстанції правильно з'ясував, що за контрактом №TR-0307 від 03.07.2023 не передбачено відокремлення вартості пакування та маркування від загальної вартості предмету контракту, а тому вартість пакування та маркування входить до загальної вартості товару, що декларується.
Крім того, ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).
При цьому до інвойсної вартості товару вже включено вартість підготовки товару до відправлення, тобто пакування й маркування.
Відтак, суд відхиляє посилання митного органу на відсутність відомостей щодо включення до митної вартості товару вартості пакування та маркування як складових митної вартості, оскільки за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе, зокрема, вартість підготовки товару до відправлення, доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна.
Суд зазначає, що у разі включення до ціни товару вартості пакування або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Законодавство не містить вимог щодо обов'язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат. Крім того, з наведеного випливає, що у цьому випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладених в постанові від 06 березня 2018 року у справі №815/3142/17.
Щодо тверджень відповідача щодо неможливості ідентифікувати платіжні доручення з цією поставкою, суд першої інстанції правильно зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Не є спірним питанням, що за умовами контракту передбачена попередня оплата в розмірі 100% вартості партії товару.
Разом з тим, оплата у розмірі, зазначеному у платіжних дорученнях, що не підтверджує, на думку митниці, факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється, жодним чином не вплинула та не могла вплинути на правильність визначення митної вартості товару.
Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості надано усі необхідні документи, а не здійснення позивачем 100% передплати не свідчить про заниження заявленої митної вартості та не є підставою для коригування митної вартості, адже заявлена митна вартість підтверджена поданими документами, які кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності містять усі необхідні та належні відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових) й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
З цього питання суд враховує висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/4680/16, згідно з яким: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Щодо висновків митниці про те, що копія митної декларації країни відправлення від 20.11.2023 №420420230000325896 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як згідно з умовами п. 3 контракту від 03.07.2023 року №TRI-0307 ціна виставляється за 1 штуку, суд першої інстанції правильно зазначив, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Крім того, сама по собі розбіжність у способі обчислення вартості товару (поштучно чи на вагу) не впливає на митну вартість товару, сам відповідач не вбачав розбіжності у зазначених митних вартостях, адресувавши зауваження лише до об'єкту оцінювання, а не до суми постачання.
Щодо висновків митниці про не підтвердження витрат на транспортування товару, враховуючи вартість експедиторської винагороди і експедиторського обслуговування за межами України, слід зазначити наступне.
Так, суд першої інстанції правильно встановив, що в п. 1 укладеного зовнішньоекономічного контракту № ТRI-0307 умови поставки товару визначені FOB Qingdao, що означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. За вказаних обставин витрати на транспортування товару несе покупець товару.
При цьому 21.12.2017 позивачем з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИК» (виконавець) було укладено договір № 16018-159 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів.
Відповідно до довідки №18.01/24-22 від 18.01.2024 ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИК» повідомив, що міжнародний фрахт за межами території України: Циндао, Китай - Констанца, Румунія для ТОВ «ТД «Альфатех», м. Дніпро 1х40НС контейнер №TGBU4768604 складає 76174,38 грн. без ПДВ; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України (Констанца, Румунія) -18948,85 грн. без ПДВ; плата за обробку контейнера, оформлення документації (за межами митної території України) 5684,66 грн. без ПДВ; експедиторська винагорода на території України 4737,22 грн. включаючи ПДВ
Відповідно до довідки №22.01/24-14 від 22.01.2024 ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТИК» повідомив, що міжнародне автоперевезення за межами території України: Констанца, Румунія - п/п Порубне, Україна для ТОВ «ТД «Альфатех», м. Дніпро 1х40НС контейнер №TGBU4768604 складає 50786,27 грн. без ПДВ; міжнародне автоперевезення по території України: п/п Порубне, Україна - Підгороднє, Україна 80557,53 грн. без ПДВ; транспортно-експедиційні послуги на території України 3077,20 грн. включаючи ПДВ
Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.
Враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надання транспортно-експедиторських послуг і їх оплата врегульовані договором № 16018-159 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів і стосуються лише сторін цього договору. Втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору є виходом за межі повноважень митного органу.
Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митною декларацією, зазначеною у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеною митною декларацією та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.
На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 МК України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребування додаткових документів.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 МК України.
Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.
Отже, під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Відповідачем не спростовано, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Позивач надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни заявленого до декларування товару по спірному рішенню і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості товару та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що митний орган не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що свідчить про відсутність підстав передбачених ч.2 ст.53 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у декларанта.
На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, або підстав вважати що вони містять розбіжності та в них наявні ознаки підробки.
Поданих позивачем документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач у оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів не дотримався вимог, які зазначені вище, тому оскаржуване рішення митниці не може вважатися обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам п.3 ч.2 ст.2 КАС України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскарженого рішення відповідача про коригування митної вартості товару.
У відповідності з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідач вказаного обов'язку не виконав.
Відносно доводів відповідача про не погодження з рішенням суду першої інстанції, оскільки ним «не проаналізовано обґрунтованість сумнівів митниці, що призвело до невмотивованого рішення» колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи позивача та відповідача, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв'язку з їх викладенням відповідачем в апеляційній скарзі немає, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновки суду викладені в оскарженому рішенні.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, так як суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Чернівецької митниці - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 160/10101/24 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов