12 листопада 2025 р. Справа № 440/1574/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, по справі № 440/1574/25
за позовом Приватного підприємства "Техагросервіс"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство "Техагросервіс" (надалі по тексту позивач, ПП "Техагросервіс") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 20.12.2024 № 00181150702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 070 036,25 грн (один мільйон сімдесят тисяч тридцять шість гривень 52 коп.);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 20.12.2024 № 00181160702 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року адміністративний позов Приватного підприємства "Техагросервіс" (вул. Петренка, будинок 3, Велика Рублівка, Полтавський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 25166428) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 3102819145) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181150702 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 800 843,75 грн, в тому числі 640675,00 грн - за основним платежем та 160168,75 грн - за штрафними санкціями.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь приватного підприємства "Техагросервіс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 9610,00 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позову, просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 440/1574/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ПП “ТЕХАГРОСЕРВІС» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 року залишити без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХАГРОСЕРВІС» у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. (код КВЕД 23.99).
Головним управлінням ДПС у Полтавській області в період з 02.07.2024 по 08.07.2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальниками: ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 40887263) за листопад 2018, ПП «РАМБАМ» (код ЄДРПОУ 42468000) за жовтень 2018 та липень 2019 року, ПП «НАФТОДОРБУД» (код ЄДРПОУ 42467871) за серпень 2019, ТОВ «КОМЕНЕРГОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34298194) за серпень 2021.
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» від 15.07.2024 № 9575/16-31-07-02-01/25166428.
Зазначеною перевіркою встановлені порушення:
1. п. 44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.189.1 ст.189, п.198.5, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 856 026,00 грн: листопад 2018 року на суму 326 798,00 грн, липень 2019 року на суму 19 566,00 грн, серпень 2019 року на суму 294 311,00 грн, серпень 2021 року на суму 215 354,00 грн.
2. п. 201.1 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлений законодавством термін.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення: від 20.12.2024 № 00181160702, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 400,00 грн з податку на додану вартість; від 20.12.2024 № 00181150702, яким збільшено суму грошового зобов'язання у сумі 1 070 036,25 грн з податку на додану вартість.
Позивач не погодився з податковими повідомленнями - рішеннями та звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з протиправності податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181150702 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 800 843,75 грн, в тому числі 640675,00 грн - за основним платежем та 160168,75 грн - за штрафними санкціями.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Визнаючи протиправним податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181150702 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 800 843,75 грн, в тому числі 640675,00 грн - за основним платежем та 160168,75 грн - за штрафними санкціями суд першої інстанції дійшов висновків про правомірність включення позивачем до податкового кредиту за жовтень 2018 року, листопад 2018 року, липень 2019 року, серпень 2019 року сум ПДВ в розмірі 640675,00 грн від обсягу операцій з придбання товарів у контрагентів: ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» (код 40887263) за листопад 2018, ПП «РАМБАМ» (код 42468000, попередня назва - ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІТ-ЦЕНТР») за жовтень 2018 та липень 2019 року, ПП «НАФТАДОРБУД» (код 42467871) за серпень 2019.
Відповідач з такими висновками суду першої інстанції не погодився та зазначив, що підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства стали висновки відповідача про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2018 року, листопад 2018 року, липень 2019 року, серпень 2019 року у розмірі 640675,00 грн, які грунтуються на не підтвердженні реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» (код 40887263) за листопад 2018, ПП «РАМБАМ» (код 42468000, попередня назва - ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІТ-ЦЕНТР») за жовтень 2018 та липень 2019 року, ПП «НАФТАДОРБУД» (код 42467871) за серпень 2019.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів перевіряючи податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181150702 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 800 843,75 грн, в тому числі 640675,00 грн - за основним платежем та 160168,75 грн - за штрафними санкціями на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказане рішення у наведеній частині прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон №996-ХІV, відповідно до статті 1 якого господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону №996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.
Будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що основним видом діяльності позивача є виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у. (код КВЕД 23.99).
Відповідно до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010) клас 23.99, зокрема, включає: виробництво виробів із асфальту або подібних матеріалів, наприклад, зв'язувальних речовин на основі асфальту, кам'яновугільного пеку тощо; виробництво бітумінозних сумішей на основі природного й штучного каменю та бітуму, асфальту природного чи подібних матеріалів.
В перевіряємому періоді Приватне підприємство "Техагросервіс" мало господарські відносини з ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 40887263) у листопаді 2018 року, ПП «РАМБАМ» (код ЄДРПОУ 42468000) у жовтні 2018 року та липні 2019 року, ПП «НАФТАДОРБУД» (код ЄДРПОУ 42467871) у серпні 2019 року.
Так, між ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» та ПП «НАФТАДОРБУД» (код ЄДРПОУ 42467871) укладено договір постачання нафтопродуктів № 33 від 19.10.2018.
Відповідно до умов укладеного договору ПП «НАФТАДОРБУД» (постачальник) зобов'язується передати ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» (покупцю) товар визначений у договорі, який не є обтяжений, та щодо якого відсутні претензії третіх осіб, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити його вартість.
Найменування товару: Бітум шляховий БНД 60/90, Бітум шляховий БНД 70/100, мінеральний порошок МТ 1, пічне паливо, водно/бітумна емульсія тощо.
У серпні 2019 року ПП «НАФТАДОРБУД» здійснило поставку ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» товару (Бітум шляховий БНД 70/100, мінеральний порошок МТ 1), в підтвердження чого надано: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення.
Заборгованість на день складення акту перевірки відсутня.
В бухгалтерському обліку операції з придбання бітуму шляхового БНД 70/100 та мінерального порошку відображено по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками".
Також, між ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» та ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІТ-ЦЕНТР» ( перейменовано в ПП «РАМБАМ», код ЄДРПОУ 42467871) укладено договір постачання нафтопродуктів № 2 від 09.10.2018.
Відповідно до умов укладеного договору ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІТ- ЦЕНТР» (ПП «РАМБАМ») (постачальник) зобов'язується передати ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» (покупцю) товар визначений у договорі, який не є обтяжений, та щодо якого відсутні претензії третіх осіб, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити його вартість.
Найменування товару: Бітум шляховий БНД 60/90, Бітум шляховий БНД 70/100, мінеральний порошок МТ 1, пічне паливо, водно/бітумна емульсія тощо.
У жовтні 2018 року ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІТ-ЦЕНТР» (ПП «РАМБАМ») здійснило поставку ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» товару (Бітум шляховий БНД 60/90, мінеральний порошок МТ 1), в підтвердження чого надано: видаткові накладні; товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення.
Заборгованість на день складення акту перевірки відсутня.
В бухгалтерському обліку операції з придбання бітуму шляхового БНД 60/909 та мінерального порошку відображено по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками".
Також, між ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» та ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» (код ЄДРПОУ 40887263) укладено договір поставки № 21/11П від 21.11.2018.
Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС»( покупцю) товар згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар, що поставляється і оплатити його вартість.
У листопаді 2018 року ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» здійснило поставку ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» Асфальтобетону, на підтвердження чого надано: видаткові накладні, товарно -транспортні накладні.
В бухгалтерському обліку операції з придбання асфальтобетону відображено по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками".
Водночас, між ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» та ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» складено акт заліку зустрічних однорідних вимог від 15.01.2019. Згідно з яким, ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» (далі - Сторона 1) та ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» (далі - Сторона 2), склали акт про наступне: Сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов'язання за відвантажений товар в сумі 939 415,26 грн. (в тому числі ПДВ 156 569,21 грн.), що виникло на підставі договору поставки № 28 П від 28.07.2017.
Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов'язання за відвантажений товар в сумі 939 415,26 грн. (в тому числі ПДВ 156 569,21 грн.), що виникло на підставі договору поставки № 21/11 П від 21.11.2018.
Керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов'язаннями на загальну суму 939 415,26 грн в тому числі ПДВ 156569,21 грн. Після взаємозаліку заборгованість між підприємствами за вищевказаними договорами відсутня.
Окрім того, в підтвердження фактичного переміщення товару, яке здійснювалось ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС», надано: договір оренди транспортних засобів укладений ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» з Хачатуряном А.Г. від 26.01.2021 щодо спеціальних вантажних самоскидів КАМАЗ 5511, МАЗ 555102, HOWO ZZ1257-N3641; договір оренди транспортного засобу укладеного ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» з Григорян Р.С. від 20.07.2017 щодо спеціальних вантажних самоскидів МАЗ 64229, КАМАЗ 5511, IVECO ASTRA; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу IVEKO STRALIS НОМЕР_1 від 21.01.2017, власником якого є ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС».
При цьому, з матеріалів справи слідує, що на час вчинення спірних господарських операцій ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО», ПП «РАМБАМ» та ПП «НАФТАДОРБУД» були платниками ПДВ.
Отримання, на підставі зазначених договорів, товару передбачалося для його використання позивачем у власній господарській діяльності, позивач є виробником продукції, має власні основні засоби, трудові ресурси, спеціалізується на виробництві неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.
Отже, надані первинні документи у повному обсязі відображають і підтверджують зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на окремі недоліки в оформленні первинних документів платника податків, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу необхідно надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту. Первинні документи повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
При цьому, помилки у оформленні первинних документів (відсутність у видаткових накладних інформації про посаду та прізвище особи, яка отримувала товар, недоліки у товарно-транспортних накладних) не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 31.01.2023 року по справі № 805/4003/16-а.
Оцінюючи доводи відповідача про не надання позивачем паспортів якості колегія суддів зазначає, що відсутність певних документів щодо якості товару, його технічних характеристик тощо не може свідчити про нереальність господарських операцій та нівелювати право платника податків на формування податкового кредиту.
Відсутність окремих сертифікатів відповідності, паспортів якості продукції, документації, яка містить технічні характеристики придбаної продукції, не може бути безумовним свідченням відсутності реального характеру господарських операцій.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 31.01.2023 року по справі № 805/4003/16-а.
Ненадання до перевірки сертифікатів (паспортів) якості на поставлені товари не може свідчити про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки сертифікати якості містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, а відтак не можуть бути визнані первинними документами, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт здійснення господарської операції, оскільки не містять у собі тих ознак, які характеризують документ як первинний.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 11 травня 2023 року по справі № 815/1809/17.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що листом від 01.07.2024 № 0107/1 ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» повідомило про відсутність взаємовідносин з перевізником ТОВ "ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС", внаслідок чого контролюючий орган дійшов висновку про відсутність факту надання транспортних послуг ТОВ "ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС" на адресу ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС», а відповідно не підтверджено транспортування товару від ПП «РАМБАМ» на адресу позивача, є необгрунтованими з огляду на те, що за умовами договору постачання нафтопродуктів № 2 від 09.10.2018, укладеного між ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» та ПП «РАМБАМ» (ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІТ-ЦЕНТР»), обов'язок щодо постачання товару покладений на ПП «РАМБАМ» (ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІТ-ЦЕНТР»), а не на позивача.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у ТОВ "ДЖИ ВІ ПАРТНЕРС" та ПП «РАМБАМ» у власності транспортних засобів, відповідно перевезення товару вказані особи здійснити не могли, колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що невідповідність інформації в документах на перевезення визнаним фактам виключає їх доказове значення як юридичного документа та документа відповідного обліку, а відтак не підтверджується факт транспортування асфальтобетону при реалізації його ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» на адресу ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не конкретизовано невідповідність якої саме інформації в документах на перевезення та яким саме визнаним фактам свідчить про не підтвердження транспортування асфальтобетону ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» на адресу ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС».
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «НАФТАДОРБУД» як постачальника ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, з метою укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту колегія суддів до уваги не бере, оскільки апеляційна скарга не містить ані доводів ані обґрунтувань таких тверджень відповідача.
Колегія суддів зазначає, що нформація, що міститься в інформаційних базах контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності, відповідачем не надано.
Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО», ПП «РАМБАМ» та ПП «НАФТОДОРБУД», оскільки позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
При цьому, інформація податкових органів щодо перевірок контрагента позивача по ланцюгу постачання не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
Колегія суддів також зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» самостійно не нараховувало зобов'язання з ПДВ за основною ставкою, виходячи з вартості придбання асфальтобетону, чим порушено п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, ПКУ, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами господарської операції з ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» з придбання асфальтобетону у кількості 629 348 т., який був списаний на підставі акту списання товарів № 1 від 01.09.2021 р., колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки взаємовідносини ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» з ТОВ «ТПК СОЦІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО» мали місце в 2018 році, а не в 2021 році, коли відбулося списання асфальтобетону згідно акту списання товарів № 1 від 01.09.2021. При цьому, в серпні 2021 року ТОВ «КОМЕНЕРГОСЕРВІС» здійснило поставку ПП «ТЕХАГРОСЕРВІС» асфальтобетону типу Б у кількості 629 348 т., який не використано в господарській діяльності позивача та на підставі акту списання товарів від 01.09.2021 № 1 було списано на інші витрати звичайної діяльності.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00181150702 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 800 843,75 грн, в тому числі 640675,00 грн - за основним платежем та 160168,75 грн - за штрафними санкціями є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 440/1574/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова