12 листопада 2025 р. Справа № 520/12837/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 року (ухвалене суддею Біленським О.О.) в справі № 520/12837/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
про визнання протиправним та скасування припису, рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №3 від 09.05.2025 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.05.2025 р. №5.3-9.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Постанову Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Позивач вважає, що відповідачем на дату прийняття оскаржуваних рішення та припису не були враховані надані позивачем заперечення на акт. Також позивач зазначив, що поставка лікарського засобу "Дитилін-Біолік" здійснена ТОВ "МЕДЕО-ФАРМ" та ПП "МЕДЕО" виключно для експорту, а тому реалізована продукція не надходила в обіг на внутрішньому ринку України, а була вивезена у рамках вторинного експорту та не підпадає під дію постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", оскільки вона була здійснена з метою експорту. Таким чином, позивач вважає, що рішення від 09.05.2025 р. №5.3-9 про застосування адміністративно господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та припис від 09.05.2025 р. №3 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих підлягають скасуванню.
Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача не підлягають задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" зареєстровано у передбаченому законом порядку як суб'єкт господарювання, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Видами господарської діяльності ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" за КВЕД є: 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (основний); 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
На виконання наказу від 24.04.2025 р. №452 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області видано направлення на проведення перевірки від 24.04.2025 р. №198 та проведено позапланову перевірку ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, за результатом якої складено акт від 07.05.2025 р. №198.
Підставою проведення перевірки зазначено доручення Прем'єр міністра України з урахуванням пункту 4-3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" щодо здійснення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктом господарювання, що провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами і медичними виробами, вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Предметом перевірки було дотримання Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 р. №5007-VІ, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", Порядку формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.03.2009 р. №333, в частині щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби.
Згідно акту від 07.05.2025 р. №198, з наданого ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" переліку продукції, яка входить до Національного переліку основних лікарських засобів, перевіркою встановлено, що при оптовій реалізації "Дитилін-Біолік", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулах №10 (який входить до Національного переліку основних лікарських засобів), був реалізований ТОВ "МЕДЕО-ФАРМ" м. Київ (видаткова накладна №250051 від 12.03.2025 р.) за оптово-відпускною (прайсовою) ціною виробника (ТОВ "БІОЛІК ФАРМА") 74,67 грн. з ПДВ за 1 уп., при цьому була застосована оптова торговельна надбавка в розмірі 25,78%, замість затвердженої оптової торговельної надбавки 8,0% (постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 р. №168 "Про внесення змін до деяких, постанов КМУ щодо стабілізації цін на лікарські засоби"). Сформована оптова ціна, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 р. №168, повинна була складати 68,41 грн. з ПДВ за 1 уп. Різниця в цінах склала 11,26 грн. (з ПДВ) на 1 уп. Всього реалізовано 108 шт/уп. Необґрунтована виручка від реалізації лікарського препарату за завищеною оптовою надбавкою склала 1216,08 грн.
Аналогічні приклади з завищенням оптової торгової надбавки і за видатковою накладною №250052 від 12.03.2025 р. ПП "МЕДЕО" (м. Київ).
Загальна сума необґрунтованої виручки за актом перевірки з наданих на момент проведення документів склала 90226,38 грн. Розрахунок суми необґрунтованої виручки на лікарський препарат "Дитилін-Біолік", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулах №10 за період 12.03.2025 р. додано до акту перевірки додатком №1. Вказана довідка підписана директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловою Ж.О.
Відповідно до пп. 1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", необґрунтовано одержана виручка вилучається зі штрафом в розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Всього підлягає вилученню до державного бюджету 180452,76 грн.
Таким чином, встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 165-2 КУпАП та п. 1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 р. №5007-VІ.
Примірник акту від 07.05.2025 р. №198 вручено під підпис уповноважений особі ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" - директору Кізіловій Ж.О.
На підставі акту від 07.05.2025 р. №198, складеного за результатами позапланової перевірки за дотриманням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.05.2025 р. №5.3-9, яким вилучено у ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" необґрунтовано одержану виручку в сумі 90226,38 грн., застосовано до ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" штраф в сумі 90226,38 грн. в дохід державного бюджету.
Приписом №3 від 09.05.2025 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області зобов'язано ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" ціни на лікарські препарати, які на момент перевірки сформовані ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 р. №168 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", привести у відповідність до вимог чинного законодавства.
Вважаючи припис та рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем обґрунтовано та в межах повноважень прийнято припис №3 від 09.05.2025 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №5.3-9 від 09.05.2025 р.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в подальшому - Закон №877-V).
Відповідно до ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Статтею 2 Закону №877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України “Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. №5007-VI (в подальшому - Закон №5007-VI) органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Відповідно до пп. 11 п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 667 (в подальшому - Положення № 667), Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює: державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановленням та застосування державних регульованих цін; державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з ст. 6 Закону №877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).
Частиною 1 статті 6 Закону №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №5007-VI, суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №5007-VI передбачено, що Кабінету Міністрів України надано повноваження на здійснення державного регулювання цін, визначення повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону №5007-VI, державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №5007-VI, державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Згідно з ст. 17 Закону №5007-VI, основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Статтею 18 Закону №5007-VI визначено, що уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до ч.ч. 7-9 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.
Згідно з ст. 11 Закону №877-V, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судовим розглядом встановлено, що дорученням Прем'єр-міністра України з окремих питань (Витяг з протоколу №39 засідання Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 р.), яке надійшло до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 14.04.2025 р. №15.2.2-2/9315, з урахуванням п. 4-3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану" щодо можливості проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану доручено Держпродспоживслужбі здійснити заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами і медичними виробами, вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
24.04.2025 р. контролюючим органом прийнято наказ №452 "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)", яким відповідно до вимог абз. 8 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V, ст. 17 Закону №5007-VI, з урахуванням п. 4-3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану", на підставі доручення Прем'єр-міністра України (витяг з протоколу №39 засідання Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 р.), керуючись пп. 11 п. 11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 р. №164, наказано здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" (код ЄДРПОУ 43415583, вул. Помірки, буд. 70, м. Харків) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №955 "Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби", Порядку формування цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, щодо яких запроваджено державне регулювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. №333, на виконання доручення Прем'єр-міністра України.
24.04.2025 р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області видано направлення №198 на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" з 24.04.2025 р. по 07.05.2025 р.
Направлення на проведення перевірки від 24.04.2025 р. №198 отримано директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловою Ж.О. 24.04.2025 р., про що міститься відповідна відмітка, засвідчена особистим підписом.
Також, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області надано керівнику ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" вимогу №1 від 24.04.2025 р. про перелік документів, необхідних для проведення перевірки. Зазначена вимога особисто отримана директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловою Ж.О. 05.05.2025 р., про що міститься відповідна відмітка, засвідчена особистим підписом.
Згідно наданих ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" видаткових накладних від 12.03.2025 р. №250051 та від 12.03.2025 р. №250052, контролюючим органом встановлено, що позивачем реалізовано продукцію "ДИТИЛІН-БІОЛІК", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулі; по 5 ампул у блістері, по 2 блістери в пачці (ТОВ "БІОЛІК ФАРМА") суб'єктам господарювання, які зареєстровані в місті Київ, а саме: ПП "Медео" та ТОВ "Медео-Фарм", що свідчить про реалізацію продукції на внутрішньому ринку, що зафіксовано актом перевірки від 07.05.2025 р. №198.
Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на підставі зібраних доказів сформовано Довідку (Додаток №1 до акту перевірки від 07.05.2025 р. №198) про розрахунок необґрунтовано одержаної виручки ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" від реалізації лікарського засобу "ДИТИЛІН-БІОЛІК", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл.
Акт перевірки від 07.05.2025 р. №198 вручено директору ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловій Ж.О. 07.05.2025, про що свідчить особистий підпис в акті. В розділі "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки" директором ТОВ "БІОЛІК ФАРМА" Кізіловою Ж.О. зазначено про незгоду з актом перевірки, про що будуть надані заперечення.
На підставі вказаного акту Головним управлінням Держпродспоживслужби в Харківській області винесено припис №3 від 09.05.2025 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.05.2025 р. №5.3-9.
Суд апеляційної інстанції вважає, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) відносно позивача проведено з дотриманням вимог Закону №877-V, Закону №5007-VI, Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. №667, Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №164.
Посилання позивача на те, що акт перевірки був складений 07.05.2025 р., а розпорядчі документи (рішення та припис) були винесені вже 09.05.2025 р., тобто до завершення 5 робочих днів для подання письмових заперечень або зауважень до акта, що є порушенням встановленого п. 7 ст. 7 Закону №877-V строку, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки Законом №877-V не передбачено обов'язку контролюючого органу після складання акта перевірки надати суб'єкту господарювання строк не менше п'яти робочих днів для подання письмових заперечень або зауважень до акта.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877-V, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, що є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Тобто, законодавець наділив суб'єкта господарювання правом надати зауваження у акті під час його підписання, яким директор ТОВ БІОЛІК ФАРМА" скористалась, як встановлено судом вище.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Тобто законодавцем встановлено строк у п'ять робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) для складання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а не для надання можливості суб'єктом господарювання подати письмові заперечення або зауваження до акта.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо виявлених перевіркою порушень та посилання на те, що реалізація продукції здійснена для експорту, а не на внутрішньому ринку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що під час перевірки відповідачем було виявлено, що лікарський засіб "Дитилін-Біолік", розчин для ін'єкцій 20 мг/мл, по 5 мл в ампулах №10, який входить до Національного переліку основних лікарських засобів, був реалізований позивачем ТОВ "МЕДЕО-ФАРМ" м. Київ (видаткова накладна №250051 від 12.03.2025 р.) та ПП "МЕДЕО" м. Київ (видаткова накладна №250052 від 12.03.2025 р.), що свідчить про реалізацію продукції на внутрішньому ринку та спростовує посилання позивача на реалізацію ним цієї продукції виключно для експорту.
Враховуючі викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем обґрунтовано та в межах повноважень прийнято припис №3 від 09.05.2025 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №5.3-9 від 09.05.2025 р., а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 р.; пу. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 р., п. 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЛІК ФАРМА" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 в справі № 520/12837/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич