Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.
12 листопада 2025 р. Справа № 520/7422/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.07.25 по справі № 520/7422/25
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс"
про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс", в якому просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Старовірівський птахокомплекс» (юридична адреса: вул. 40 років Перемоги, 227 А, с. Старовірівка, Куп'янський район, Харківська область, 63631, код ЄДРПОУ ЗП27574) на користь головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майд. Свободи, Держпром, 3 під,, 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) заборгованість по відшкодуванню на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б» - “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з січня по лютий 2025 року в сумі 11835 грн. 34 коп. (одинадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 34 копійки) та видати відповідний виконавчий лист.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" порушено обов'язок зі сплати відшкодування на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б» - “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року задоволено позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" про стягнення заборгованості.
Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по відшкодуванню на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б» - “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з січня по лютий 2025 року в сумі 11835 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень) грн 34 коп.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що при вирішенні справ цієї категорії суду належить перевірити підстави нарахування позивачем спірної заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожний період, по кожній особі окремо та наявність саме у відповідача обов'язку відшкодовувати такі витрати.
Відповідач вважає, що позивач не надав документально підтверджених відомостей про працівників, яким призначені пільгові пенсії, що мали безпосереднє відношення до відповідача. Тож, немає доказів того, що особи, яким виплачується пенсія, працювали у відповідача на підставах, передбачених списками № 1 та № 2.
Позов про стягнення з відповідача сум, пов'язаних із витратами на виплату та доставку пільгових пенсій, не може враховувати реалістичну ситуацію підприємства, яке знаходиться у зоні бойових дій та має обмежені можливості для виконання своїх фінансових зобов'язань.
На переконання представника відповідача, суд має врахувати особливості господарської діяльності відповідача у умовах воєнного стану, що створює підстави для перегляду вимог позивача щодо стягнення зазначеної заборгованості.
Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правомірність стягнення з відповідача невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пенсій за період з січня по лютий 2025 року в сумі 11835 грн. 34 коп.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. “а» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. “б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 6.1 розділу 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах, зокрема, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до п. 2.1.1 зазначеної Інструкції визначено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п.п. 6.4, 6.5 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема “Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
У п. 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень Інструкції № 21-1 сформована, зокрема, у постановах від 14 травня 2020 року у справі № 809/603/17, від 16 червня 2020 року у справі № 826/5835/14 та від 23 червня 2020 року у справі № 815/6413/16.
Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов'язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам таких підприємств.
При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19, від 14.09.2022 у справі № 817/1943/17, від 26.10.2022 у справі № 812/1231/17.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зауважує, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції 21-1 (додаток 8-а), є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списками № 1 та № 2.
В даному випадку позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, наявність якої підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та довідками, що містяться у матеріалах справи.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на виконання вимог Інструкції Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, згідно яких розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій склав 11835 грн. 34 коп. У розрахунках зазначені прізвища, імена та по батькові колишніх працівників позивача, розрахунки по кожному конкретному працівнику, на користь якого має бути стягнута відповідна сума заборгованості.
Доказів незгоди відповідача із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не надано, як і не спростовані належними доказами доводи апелянта про не отримання розрахунків.
У встановлений законодавством України строк відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б» - “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з січня по лютий 2025 року в сумі 11835 грн. 34 коп.
До суду не надано доказів сплати відповідачем таких фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 1 та за списком № 2, що є підставою для стягнення їх у судовому порядку.
Зазначені висновки колегії суддів узгоджуються з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 29.09.2020 у справі № 820/1957/18, від 10.09.2020 у справі № 820/6674/15.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи, що предметом позову є стягнення невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б» - “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з січня по лютий 2025 року в сумі 11835 грн. 34 коп., доказуванню підлягають обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення невідшкодованої суми у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому, питання правомірності включення до розрахунків певних сум не може бути предметом доказування, оскільки не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати його правовий аналіз.
Колегією суддів встановлено та не спростовано відповідачем, що в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. “б» - “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з січня по лютий 2025 року в сумі 11835 грн. 34 коп., а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо стягнення заборгованості в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року по справі № 520/7422/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 520/7422/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов