12 листопада 2025 р. Справа № 440/3778/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 (головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна) у справі №440/3778/24
за позовом Комунального некомерційного підприємства " Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області "
до Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
Комунальне некомерційне підприємство "Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області" (далі по тексту також - позивач) звернулося з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 20.02.2024 №201604-14/486-2024 "Про усунення виявлених порушень".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року задоволено позов.
Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що при проведені перевірки закупівель, здійсненої лікарнею, виявлено порушення вимог Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 та абз.3 п.32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), а саме замовником по договору закупівлі від 13.12.2023 №349 зайво перераховано суму податку на додану вартість у грудні 2023 на суму 2078 175, 14 грн. за придбане медичне обладнання - устаткування для операційних блоків (стійка лапароскопічна), яке звільняється від оподаткування податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) на час воєнного стану , що призвело до матеріальних шкоди (втрат) на відповідну суму.
Зазначає, що судом не вірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Оскільки позивач є закладом охорони здоров'я на нього поширюються вимоги абз.3 п.32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно якого звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів.
Постачання лапароскопічної стійки за договором від 13.12.2023 №349 підпадає під звільнення від оподаткування ПДВ у відповідності до абзацу третього п.32 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення» ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 "Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану", що встановлено та належно відображено відповідачем в ході перевірки закупівель.
Вказує, що враховуючи положення вищевказаної норми ПК України, лікарня при використанні коштів державного бюджету повинна врахувати наявність пільг щодо сплати ПДВ.
Посилається на правові позиці Верховного Суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бегунца А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Спаскін О.А., Калиновський В.А.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 на підставі заяви про відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: П'янова Я.В., Спаскін О.А.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на вірне встановлення судом першої інстанції обставин, та вірне застосування норм матеріального і процесуального права, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги громадянам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Основною метою діяльності підприємства є забезпечення медичного обслуговування населення шляхом надання йому медичних послуг в порядку та обсязі, встановлених законодавством.
27.11.2023 позивач, як замовник, оприлюднив у системі публічних закупівель "Рrozorro" оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-11-27-001978-a на придбання товару - "Устаткування для операційних блоків, код за єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015:33160000-9: Устаткування для операційних блоків, опис окремої частини або частин предмета закупівлі 1 комплект стійка лапароскопічна, місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 38400, Україна, Полтавська область, Решетилівка, вул. Грушевського 76, строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 11.12.2023 - 31.12.023, ДК 021:2015: 33160000-9 - Устаткування для операційних блоків, НК 024:2023: 32617 - Система лапароскопічна багаторазового використання /https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-11-27-001978-a/.
Тендерна пропозиція подана ТОВ "ЛІНКОР-С", вартість товару 3 166 820,00 UAH з ПДВ.
05.12.2023 опубліковано інформацію про переможця торгів - ТОВ "ЛІНКОР-С".
13.12.2023 між позивачем (замовник) та ТОВ "ЛІНКОР-С" (постачальник) укладено договір про закупівлю №349, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника - 33160000-9-Устаткування для операційних блоків (Стійка лапароскопічна) (НК 024:2019-32617 Система лапароскопічна, багаторазового використання) - 1 комплект (далі - товар), визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначені цим Договором. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна Договору становить 3166 820,00 грн. з врахуванням ПДВ. Ціна цього Договору включає: ціну товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, витрати пов'язані з передпродажною підготовкою та реалізацією товару замовнику, всі витрати постачальника, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку товару до місця поставки, визначеного цим Договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці товару; переліку комплектності, цілісності та відсутності пошкоджень у присутності представників замовника. Місце поставки товару: 38400, Полтавська область, місто Решетилівка, вул. Грушевського, 76.
На виконання умов договору про закупівлю від 13.12.2023 №349 ТОВ "ЛІНКОР-С" на користь позивача поставлено товар - 33160000-9-Устаткування для операційних блоків (Стійка лапароскопічна) (НК 024:2019-32617 Система лапароскопічна, багаторазового використання) - 1 комплект, загальна вартість товару 3166 820,00 грн., у тому числі 2959644,86 грн. - вартість без ПДВ та 207175,14 грн. - ПДВ 7%, про що зазначено у специфікації до договору.
15.01.2024 начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області затверджено програму перевірки закупівель позивача, тема: дослідження питань дотримання вимог законодавства при проведенні закупівель.
Начальником Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області видані направлення від 15.01.2024 №31 та №32 на проведення перевірки закупівель КНП "Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області".
Посадовими особами відповідача у період з 16.01.2024 по 19.01.2024 проведено перевірку закупівель позивача, результати якої оформлені актом від 19.01.2024 №201631-11/006.
Листом від 29.01.2024 №01.1-17/113 позивачем подано заперечення на вказаний акт.
Відповідачем складено висновок на заперечення до цього акта та направлено цей висновок підприємству листом від 19.02.2024 №201604-14/474-2024.
20.02.2024 відповідачем пред'явлено позивачу вимогу №201604-14/486-2024 щодо усунення виявлених перевіркою порушень законодавства, у якій зазначено, що в порушення вимог Переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1447 "Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться і постачаються на митну територію України під час воєнного стану", та абз.3 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, замовником по договору закупівлі від 13.12.2023 №349 зайво перераховано суму ПДВ у грудні 2023 року на суму 207 175,14 грн. за придбане медичне обладнання - устаткування для операційних блоків (стійка лапароскопічна), яке звільняється від оподаткування ПДВ на час воєнного стану, що призвело до матеріальної шкоди (втрат) на відповідну суму.
У цій вимозі відповідач вимагав:
1) розглянути результати проведеної перевірки закупівлі та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях;
2) забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) в сумі 207 175,14 грн., завданих ТОВ "ЛІНКОР-С", відповідно до статей 2016-229 ГК України, ст.ст. 22, 610-625 ЦК України.
Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення виявлених порушень разом із завіреними копіями підтвердних первинних документів, розпорядчих та інших документів необхідно було надати відповідачу до 22.03.2024.
Позивач, вважаючи протиправною вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 20.02.2024 №201604-14/486-2024 "Про усунення виявлених порушень, звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII (далі по тексту - Закон №2939-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст.2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ст.10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч.2 ст.15 Закону №2939-XII).
Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі по тексту - Положення №43, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1 Положення №43).
Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Положення №43).
Відповідно до приписів пп.2, 3 п.4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб'єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні; реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення №43).
Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пп.16 п.6 Положення №43).
Так, спірним питанням у даній справі є правомірність вимоги відповідача щодо усунення виявлених перевіркою порушень законодавства - п.2 п.32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 "Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану", щодо зайвого перераховання замовником (позивачем), згідно договору закупівлі від 13.12.2023 №349 суми ПДВ у розмірі 207 175,14 грн., за придбане медичне обладнання - устаткування для операційних блоків (стійка лапароскопічна), яке звільняється від оподаткування ПДВ на час воєнного стану, що призвело до матеріальної шкоди (втрат) на відповідну суму.
У вказаному рішенні відповідача останнім висловлено вимогу позивачу розглянути результати проведеної перевірки закупівлі та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях; забезпечити відшкодування на користь підприємства матеріальної шкоди (збитків) в сумі 207 175,14 грн., завданих ТОВ "ЛІНКОР-С", відповідно до статей 2016-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність виявленого перевіркою порушення позивачем вимог пп.2 п.32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 "Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану".
Водночас, погоджуючись з загальними висновками суду першої інстанції щодо визнання вказаної вимоги протиправною та такою, що підлягає скасуванню, колегія суддів зазначає наступне.
Фактично зміст оспорюваної вимоги свідчить про висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема в незастосуванні податкової пільги.
Згідно абз.3 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров'я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 "Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану" відповідно до абзацу третього пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України Кабінет Міністрів України постановлено затверджено: Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану; Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану для закладів охорони здоров'я Міністерства оборони.
Верховний Суд в постанові від 08.05.2018 року у справі №826/3350/17 дійшов правових висновків, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства).
Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Приписами п.1.1 ст.1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст.9 ПК України визначено, що до загальнодержавних податків належить, зокрема, ПДВ.
Відповідно до п.п.14.1.156-1 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума ПДВ, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.
Розділом V ПК України унормовано питання щодо адміністрування та сплати ПДВ.
Колегія суддів зазначає, що ПК України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів (пп.41.1.6 п.41.1 ст.41 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі по тексту - Положення №227, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (п.1 Положення №227).
Відповідно до п.3 Положення №227 основними завданнями ДПС є: реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Аналізуючи наведені вище нормативно - правові акти, колегія суддів зазначає, що орган державного фінансового контролю, зокрема, уповноважений здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При цьому, питання дотримання платником податків законодавства щодо оподаткування, а саме сплати ПДВ, згідно норм ПК України та надання цьому правової оцінки належить до виключних повноважень (компетенції) органів державної податкової служби, а не державної аудиторської служби.
Відтак, всупереч наведеного вище, відповідач, не маючи на те відповідних повноважень, під час перевірки проведення перевірки закупівель позивача, надав правову оцінку питанню дотримання останнім вимог абз.3 п.32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та прийняв оспорювану вимогу, в якій дійшов висновку про порушення останнім вимог вказаної норми ПК України та прийнятої на її підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 №1447 "Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану".
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідач, як учасник бюджетного процесу, уповноважений БК України на проведення перевірки позивача та прийняття оспорюваної вимоги, оскільки нормами вказаного кодексу регулюються відносини, що регулюють, зокрема, питання відповідальності порушення бюджетного законодавства, в той час, як вже зазначалося вище, спірні відносини стосуються питання дотримання позивачем норм податкового законодавства.
Отже, суд першої інстанції не врахував наведеного вище та помилково вдався до оцінки дотримання позивачем норм податкового законодавства.
Відповідно до п. п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наслідками апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті вимоги від 20.02.2024 №201604-14/486-2024 "Про усунення виявлених порушень" відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено (доказано) правомірності власного рішення (спірної вимоги), що є предметом оскарження у даній справі.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасування оспорюваної вимоги, проте з інших мотивів та підстав.
З урахуванням наведеного вище, інші доводи у справі не впливають на вирішення даної справи та на правильність висновків колегії суддів.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки суд першої інстанції правомірно задовольнив позов, проте виходив з інших підстав та мотивів його задоволення, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для зміни рішення суду з підстав та мотивів задоволення позову, шляхом викладення його в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі №440/3778/24 змінити з підстав та мотивів задоволення позову, виклавши його в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року у справі №440/3778/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова О.А. Спаскін