11 листопада 2025 р. Справа № 440/13671/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: П'янової Я.В. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 (суддя Шевяков І.С.; м. Полтава) по справі № 440/13671/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024 за посадою молодша медсестра у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити з 29.03.2020 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 30.09.2024, зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.
Рішенням від 02 липня 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 в повному обсязі та у спосіб, обраний позивачем.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 по справі №440/13671/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01 січня 2004 року застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років. З посиланням на положення ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» відповідач зазначає, що робота позивача в КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» до 01 січня 2004 року зараховується як до пільгового, так і до страхового стажу у подвійному розмірі, а період роботи після 01 січня 2004 року подвійному розмірі обчислюється тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Також відповідач зазначив, що звернення ОСОБА_1 було розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян», тобто рішення про відмову пенсійним органом не приймалось.
Позивач не реалізувала своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та з 29.03.2020 отримує пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до відповідача зі заявою про перерахунок пенсії, в якій просила зарахувати до її стажу період роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді, що передбачена списком № 2, з 01.01.2004 по 31.08.2024 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 13/.
Вказана заява розглянута відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом № 17761-15562/Т-02/8-1600/24 від 11.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про відсутність у неї права на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004, з огляду на приписи ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім цього у листі зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 по 31.03.2022 становить 43 роки 7 місяців 23 дні. Період роботи на посаді санітарки, молодшої медсестри палатної КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради» з 24.07.1990 по 31.12.2003 зараховано в подвійному розмірі.
Період з 01.01.2005 по 31.03.2022 за даними системи персоніфікованого обліку зарахований в одинарному розмірі, оскільки чинним законодавством не передбачено пільги щодо зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи починаючи з 01.01.2004 /а.с. 14-15/.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на зарахування в подвійному розмірі до загального стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024 за посадою молодша медсестра у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" в силу норми 60 Закону № 1788-ХІІ, якою визначено пільгові умови права на пенсію за віком, та, як наслідок відповідного обов'язку у відповідача, який виконано не було.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /надалі Закон №1058-IV/.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
-працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
-працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи;
- зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частин першої четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії /пункт 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV/.
Так, відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року (надалі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 та відомостей у довідці від 14.10.2024 № 209 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала повний робочий день у Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» і за період з 24.07.1990 по 31.08.1995, з 01.04.1997 по 31.12.1997, з 02.02.1998 по 04.05.1998, з 01.06.1998 по 31.10.1998, з 01.12.1998 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 05.09.1999, з 01.10.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000, з 01.05.2000 по теперішній час виконувала безпосереднє обслуговування хворих у психіатричному лікувально-профілактичному закладі. До інших робіт не залучалася. За посадою санітарка, молодша медсестра палатна 5б, 1б та 14 відділення, молодша медсестра приймального відділення. Ці посади передбачені списком №2, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 №461.
За період з 01.05.2000 по 30.09.2024 стаж роботи склав 24 роки 5 місяців.
Стаж підтверджується особовою карткою форми № П-2, наказами з особового складу, особовими рахунками по нарахуванню заробітної плати за 1990-2024 роки.
Отже, за правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV період роботи психіатричному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 11.02.2025 у справі № 420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність права у позивача на зарахування стажу в подвійному розмірі, яке передбачене статтею 60 Закону № 1788-ХІІ, не обмежено наявним стажем роботи до 01.01.2004 у зв'язку із набранням чинності Закону № 1058-IV.
Таким чином, неврахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 30.09.2024 за посадою молодша медсестра у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" до її стажу у подвійному розмірі - є протиправним.
Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 по справі № 440/13671/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.В. П'янова Т.С. Перцова