12 листопада 2025 року справа №200/5792/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. у справі № 200/5792/24 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо необґрунтованого виключення з усіх видів забезпечення та невиплати грошового забезпечення з квітня 2023 року по липень 2024 року; зобов'язати нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з квітня 2023 року по липень 2024 року; зобов'язати провести індексацію відповідних виплат та врахувати відпускні, оздоровчі, соціально - побутові виплати у період з квітня 2023 року по липень 2024 року; стягнути грошову суму в розмірі 20000,00 грн у вигляді компенсації за завдану моральну шкоду; зобов'язати здійснити виплату за реквізитами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування скарги зазначено, що на даний час позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом із наказу від 09.01.2025 №9, в якому зазначено про призначення Позивача на посаду сержанта резерву запасної роти військової частини НОМЕР_2 . який прибув з військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) №7-РС від 06.01.2025. З 09.01.2025 зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з 10.01.2025. Виплачувати щомісячну премію в максимальному розмірі від посадового окладу 590%, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Підстава: 1. Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) №7-РС від 06.01.2025, припис командира військової частини НОМЕР_3 №374 від 08.01.2025, атестат військовослужбовця на продовольство №33 книжка № НОМЕР_5 серія АВГ від 08.01.2025.
На підставі Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №8-РС від 09.01.2025 позивача, було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №8-РС від 09.01.2025 на посаду командира 4 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що з 09.01.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 3080 гривень на місяць, шик "молодший сержант", ВОС - 166182А. Виплачувати щомісячну премію в максимальному розмірі від посадового окладу 492%, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
Кримінальне провадження відносно позивача було закрите на підставі пункту 72 Глави XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
У матеріалах справи відсутні докази звільнення з посади Позивача у вигляді наказу по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини.
Відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження повідомлення позивача про проведення відносно нього службового розслідування, ознайомлення з його результатами та оскаржуваними наказами.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Разом із тим, до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені 31.07.2023, а наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №46-РС був здійснений 17.04.2024.
У оскаржуваному рішення йдеться про те, що «Отримавши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2023, командир військової частини НОМЕР_1 , до номенклатури якого належала колишня посада позивача і в розпорядженні якого він перебував, видав наказ по особовому складу №46-РС від 17.04.2024 про призупинення військової служби солдата ОСОБА_2 у Збройних Силах України з 31.07.2023.»
Тобто командир військової частини зобов 'язаний призупинити військову службу особі в день внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а це було зроблено значно пізніше.
Статтею 6 Закону України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України передбачено, що командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством. із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Також, за змістом статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п'яти діб.
Діяння, передбачені частиною 1 статті 172-11 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення. - тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, - тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Аналіз чинних норм дає підстави для висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 172-11 КУпАП здійснюється суддею відповідного суду за результати розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного зазначеними у ст. 255 КУпАП посадовими особами.
Лише суддя відповідного суду може вирішувати питання наявності чи відсутності у діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-11 КУпАП.
Так, єдиним належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративного чи кримінального правопорушення може бути постанова/вирок суду про визнання цієї особи винною у вчиненні такого правопорушення, яка/який набрала/в законної сили.
За результатами проведеного службового розслідування командиром військової частини було прийняте рішення про невключення до наказів про виплату додаткової винагороди в червні 2023 року та за весь період самовільного залишення місця служби, включаючи місяць повернення, у наказі на преміювання за червень 2023 року позбавлення премії та за весь період самовільного залишення місця служби, включаючи місяць повернення та зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Проте, додаткова винагорода та преміювання не є виключними складовими грошового забезпечення військовослужбовця, яке відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового оклад'; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність позбавлення грошового забезпечення позивача за період червня 2023 року і по день складення повного тексту оскаржуваного рішення, оскільки наказ про призупинення військової служби було винесено з порушенням, а за результатами службового розслідування не вбачається підстав для невиплати принаймні щомісячних основних видів грошового забезпечення.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, відповідно до пункту 15 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом МОУ від 07.06.2018 р. за № 260, грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Згідно пункту 15 Розділу XXXIV Порядку № 260, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Також, відповідно пункту 5 Розділу XVI Преміювання Порядку № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Посилання позивача на те, що позиція відповідача неправомірна, оскільки 27.06.2024 слідчим закрито кримінальне провадження № 62023170030001082 від 31.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення місця служби ОСОБА_1 , не відповідає дійсності.
Так, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.09.2024 скасовано постанову старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_3 від 27.06.2024 про закриття кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 62023170030001082 від 31.07.2023 направлено для організації проведення досудового розслідування.
Так, на даний час здійснюється досудове розслідування за фактом самовільного залишення місця служби ОСОБА_1 .
Позивачем при подані позову не додано всі необхідні документи (докази), які підтверджують факт протиправної бездіяльності відповідача.
Позивач вказує, що на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , однак аналогічно не надано докази на підтвердження вказаного факту.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
З витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 , молодшого сержанта, призначеного наказом Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 30.03.2023 №47-РС на посаду командира відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону, який прибув з військової частини НОМЕР_6 , з 14.04.2023 зараховано в списки особового складу частини на всі види забезпечення, котлове - з сніданку 14.04.2023, вважати таким що з 14.04.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Встановлено оклад за посадою 3170 гривень на місяць, шпк “молодший сержант». Визначено виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 580% місячного грошового забезпечення з 14.04.2023, виплачувати надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років з 14.04.2023. Вступний інструктаж по охороні праці проведено. Вислуга років на 14.04.2023 становить: календарна: 05 років 09 місяці 23 днів. Підстава: витяг із наказу Командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 30.03.2023 №47-РС.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2023 №889 про призначення службового розслідування відповідно до вимоги статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службовою розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 та на підставі рапорту командира зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 від 05.06.2023 №12097, з метою уточнення причин і умов, що самовільному залишенню військової частини НОМЕР_1 03.06.2023, а також встановлення ступеня вини командира 3 зенітно-ракетною відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , чиї дії стали причиною вчинення правопорушення, вирішено провести службове розслідування стосовно командира 3 зенітно-ракетного відділення зенітною ракетною взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 ; проведення службовою розслідування доручено заступнику командира 2 десантно-штурмового батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_5 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №875 про результати службового розслідування, призначеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.06.2023 №889 про призначення службового розслідування, заступником командира 2 десантно-штурмового батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_5 , було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли самовільному залишенню військової частини та відсутності на військовій службі з 03.06.2023, а також встановлення ступеня вини командира 3 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , чиї дії стали причиною вчинення правопорушення.
У зазначеному наказі вказано, що актом службового розслідування від 22.06.2023 №3183 встановлено, що відповідно до рапорту командира зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_4 від 05.06.2023 №12097, що 03.06.2023 о 14 годині 00 хвилин в базовому таборі 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , що розташований біля АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність командира 3 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону молодшого сержанта ОСОБА_1 . На телефонні дзвінки молодший сержант ОСОБА_1 не відповідав. Вжиті заходи з встановлення місця знаходження вказаного військовослужбовця дали, що він знаходиться в дорозі в місто Чернівці. Обставини, що обтяжують відповідальність молодшого сержанта ОСОБА_1 є відсутність на військовій службі з 14 години 00 хвилин 03.06.2023 (на момент завершення службового розслідування молодший сержант ОСОБА_1 не з'явився до військової частини) без поважних причин, під час дії воєнного стану. Пом'якшуючих обставин щодо діяння молодшого сержанта ОСОБА_1 не встановлено. Заперечень, заяв та клопотань по даному факту під час проведення службового розслідування не надходило. Дане правопорушення молодший сержант ОСОБА_1 здійснив з прямим умислом, усвідомлюючи всі його негативні наслідки.
На підставі проведеного розслідування зроблено висновок, що командир 3 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 , порушив вимоги статей 6, 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з причин відсутності на військовій службі в період з 03.06.2023 без поважних причин, на момент завершення службового розслідування молодший сержант ОСОБА_1 не повернувся до місця несення служби. В діях молодшого сержанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищезазначене, викладене в матеріалах даного службового розслідування, відповідно до вимог статей 26, 27 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, керуючись розділом VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, з метою недопущення подібних випадків в подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №875 про результати службового розслідування вирішено:
1. За самовільне залишення військової частини з 03.06.2023, чим порушив вимоги статей 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі пункту “в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на командира 3 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення “сувора догана».
2. Заступнику командира 2 десантно-штурмового батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_5 довести до особового складу вимоги статей 6, 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
3. Начальнику адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 .
3.1. Відповідно до пункту 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260:
- до наказів про виплату додаткової винагороди не включати командира 3 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 за відсутність на військовій службі з 03.06.2023 без поважних причин, в червні 2023 року та за весь період самовільного залишення місця служби, включаючи місяць повернення.
3.2. Відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260:
- командира 3 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 , у наказі на преміювання за червень 2023 року зазначити таким, що позбавлений премії, та за весь період самовільного залишення місця служби, включаючи місяць повернення.
4. Заступнику командира 2 десантно-штурмового батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_5 направити матеріали службового розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань міста Полтава.
5. Начальнику відділення персоналу (S-1) штабу військової частини НОМЕР_1 на підставі підпункту 14 пункту 116 “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, зарахувати командира 3 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
До матеріалів справи було додано лист ВЧ НОМЕР_1 від 25.04.2024 №693/8624, який надано у відповідь на запит представника позивача від 10.04.2024, повідомлено що позивач з 03.06.2023 знаходиться у самовільному залишенні частини. З 17.04.2024, даному військовослужбовцю призупинена військова служба, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №46-РС від 17.04.2024. Також повідомлено, що оскільки, на момент переміщення до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не мав дійсного висновку ВЛК, про обмежену придатність, таке переміщення було правомірним. Для отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії на ступінь придатності до служби в десантно-штурмових військах, необхідно було написати відповідний рапорт, на ім'я командира, на що ОСОБА_1 мав право, оскільки за вказаною, інформацією, остання постанова даної комісії була винесена 27.01.2017. З приводу грошового забезпечення повідомлено, що на підставі абзацу восьмого, частини 15 розділу І, та абзацу першого частини 15 розділу XXXIV Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07.06.2018 № 260 (зі змінами), грошове забезпечення не виплачується військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. До наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2024 №46-РС, який прийнято відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» призупинено військову службу молодшому сержанту ОСОБА_1 , колишньому командиру зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону, який знаходиться в розпорядженні командира військової частини, з 31.07.2023. Вказано, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ЗС - із 13.04.2016. Самовільно залишив військову частину 03.06.2023. З 31.07.2023 не враховувати в чисельності Збройних Сил України. Підстава: витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2023 №62023170030001082.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2024 №112 молодшому сержанту ОСОБА_1 , 3124710354, колишньому командиру зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону, який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив військову частину 03.06.2023, увільненого від займаної посади та якому призупинено військову службу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.04.2024 №46-РС, вирішено призупинити строк військової служби, вислуги років для призначення пенсії та вислуги у військовому званні, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключити зі всіх видів забезпечення з 13.07.2023. Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.04.2023 №46-РС, витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2023 №62023170030001082.
З ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.09.2024 вбачається, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебували матеріали кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за фактом того, що 03.06.2023 командир 3 зенітно - ракетного відділення зенітно - ракетного взводу 2 десантно - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самовільно залишив військову частину, в умовах воєнного стану, з пункту тимчасової дислокації вищевказаної військової частини поблизу АДРЕСА_2 та відсутній на службі по теперішній час.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві від 27.06.2024 було закрито кримінальне провадження №62023170030001082 від 31.07.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
05.09.2024 до Кіровського районного суду надійшла скарга представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві від 27.06.2024 про закриття кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, в якій скаржник просить скасувати зазначену постанову слідчого.
Подана скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова слідчого про закриття кримінального провадження винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та без дотримання вимог діючого кримінально - процесуального законодавства; слідчим в ході досудового розслідування не встановлювався факт здійснення законної процедури звільнення з військової служби ОСОБА_1 та його повернення до військової частини; в діях ОСОБА_1 є ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, рішення слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним та необґрунтованим.
Як вбачається з рішення суду, яке набуло законної сили, оскаржувана постанова слідчого обґрунтована тим, що в ході проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не встановлено даних, які вказують на наявність у діях ОСОБА_1 ознак складу будь-якого злочину, у тому числі передбаченого ч.5 ст.407 КК України, оскільки відсутня його суб'єктивна сторона, а саме прямий умисел, та через ступінь придатності суб'єкта - відсутня об'єктивна можливість її встановлення та дослідження.
Також у рішенні суду зазначено, що з матеріалів кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023 вбачається, що 03.06.2023 командир 3 зенітно - ракетного відділення зенітно - ракетного взводу 2 десантно - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин під час воєнного стану. За даним фактом командиром військової частини НОМЕР_1 був складений акт службового розслідування від 22.06.2023 та повідомлено ТУ ДБР, розташоване в м. Полтаві, про виявлене кримінальне правопорушення. 31.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за вказаною заявою про вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.5 ст.407 КК України. В ході досудового розслідування, зокрема, встановлено:
1) військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стаціонарному лікуванні, амбулаторному огляді у військовій частині НОМЕР_7 , у тому числі і в цивільних закладах охорони здоров'я зони відповідальності в період часу з 23.05.2023 по 11.11.2023 не перебував;
2) у період з 03.06.2023 по 14.11.2023 військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 не звертався; факт самовільного залишення військової частини даним військовослужбовцем посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно не встановлювався;
3) згідно довідки військово - лікарської комісії від 27.05.2019 №30 матрос запасу ОСОБА_1 , 1985 року народження, визнаний придатним до військової служби за контрактом;
4) у період з 24.02.2022 по 25.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державний кордон України (в напрямку “виїзд») не перетинав, згідно наявної оперативної інформації проживає на території Донецької області;
5) за адресою місця реєстрації ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_1 , 1985 року народження, з початку повномасштабної війни не мешкає; за 1,5 місяця до 28.11.2023 (моменту допиту дружини ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) ОСОБА_1 приїжджав до неї, після чого поїхав у лікарню у м.Дніпро; будь-які інші відомості про його місцеперебування не встановлені.
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що старшим слідчим в ОВС третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, за погодженням з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснено направлення ОСОБА_1 , 1985 року народження, до НВМКЦ “Головний військовий клінічний госпіталь», при цьому в матеріалах кримінального провадження відсутні докази встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , 1985 року народження; заходи щодо його затримання, допиту не вживались.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 21.06.2024 №1304х, виданої НВМКЦ “Головний військовий клінічний госпіталь», за наслідками медичного огляду та визначення ступеня придатності до військової служби молодшого сержанта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Довідка містить підпис ОСОБА_1 з постановою ВЛК, дата ознайомлення - 22.06.2024.
З огляду на викладене слідчий дійшов висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прямого умислу, внаслідок чого, на думку слідчого, відсутня суб'єктивна сторона, встановлення та дослідження якої неможливо через ступінь придатності суб'єкта до служби.
Слідчий суддя зазначив, що з урахуванням встановлених обставин, вважає висновок слідчого помилковим та необґрунтованим, оскільки залишення військовослужбовцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини мало самовільний характер (докази надання такого дозволу відсутні), що підтверджується безпосередньо актом службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 №3183 від 22.06.2023. Суб'єктивна сторона ч. 5 ст. 407 КК України передбачає форму вини у виді прямого умислу, тобто особа, яка самовільно залишила військову частину, усвідомлювала характер своїх суспільно небезпечних дій, передбачала та бажала їх настання. Слідчий суддя за встановлених у справі обставин не вбачає зв'язку ступеня приданості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до служби з можливістю/неможливістю встановлення та дослідження суб'єктивної сторони злочину. А тому ухвалив наступне: скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві від 27.06.2024 про закриття кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, задоволено та скасовано постанову старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві від 27.06.2024 про закриття кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Матеріали кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023 направлено для організації проведення досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.09.2024 скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 Шелегона Богдана Ярославовича на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_3 від 27.06.2024 про закриття кримінального провадження № 62023170030001082 від 31.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, задоволено.
Скасовано постанову старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_3 від 27.06.2024 про закриття кримінального провадження №62023170030001082 від 31.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 62023170030001082 від 31.07.2023 направлено для організації проведення досудового розслідування.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 - 4, 12, 14 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, інших військових формувань, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту або Національної гвардії України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008)
За п. 5, 6 Положення № 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 12 Положення № 1153/2008, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Згідно пункту 112 Положення № 1153/2008, військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом, переміщується у зв'язку із службовою необхідністю та за станом здоров'я на нове місце військової служби без його згоди.
Відповідно до пункту 116-117 Положення № 1153/2008,зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається зокрема в разі:
14) якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).
Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 цього Положення.
Відповідно до пункту 147 Положення № 1153/2008, під час прямування до місця відрядження та повернення з нього військовослужбовцям заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки в проміжних пунктах.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 2232-XII Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.
Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 та 2 частини п'ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону.
Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
Згідно пункту 144-1 Положення № 1153/2008, для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно пункту 144-2 Положення № 1153/2008, військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 144-3 Положення № 1153/2008, звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.
У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.
Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади: видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини; організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту; надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.
Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Згідно пункту 144-4 Положення № 1153/2008, у разі прибуття до місця служби військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини з'ясовує підстави його відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням. Командування військової частини або орган управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України здійснює супроводження військовослужбовця до органу досудового розслідування.
На підставі пункту 242 Положення № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Згідно з пунктом 4.17 розділу IV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб здійснюється з урахуванням таких особливостей:
- звільнення з посади і зарахування в розпорядження проводяться за підставами, визначеними пунктом 116 Положення, наказом посадової особи, до номенклатури посад якої належить посада військовослужбовця, або наказом прямого командира (начальника) цієї посадової особи;
- зарахування проводиться в розпорядження посадової особи, до компетенції якої належить вирішення питання дальшого службового використання військовослужбовця, або, в разі неможливості вирішення цього питання, - у розпорядження прямого командира (начальника);
- звільнення з посад і зарахування військовослужбовців у випадках, визначених підпунктами 8, 10, 12-1, 13, 14 пункту 116 Положення, проводяться в стислі строки в розпорядження посадової особи, до номенклатури посад якої належить посада військовослужбовця.
Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: військовослужбовців, військову службу яким призупинено та звільнено з посади наказом відповідного командира (керівника),- після надходження витягу з наказу по особовому складу.
Підставою для призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключення із списків особового складу військової частини наказами по стройовій частині офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, є наказ по особовому складу про звільнення їх з посади (чи рішення суду (або належним чином завірена його копія) про оголошення таких військовослужбовців безвісно відсутніми або померлими). Наказ по особовому складу щодо звільнення таких військовослужбовців з посад доводиться до військової частини не пізніше семи діб з дня видання наказу.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, вважаються тимчасово відсутніми і обліковуються у штабі військової частини у книзі обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу в окремому розділі, вони не входять до чисельності особового складу військової частини.
Особові справи, послужні картки та решту облікових документів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військову службу яким призупинено, разом з витягами з наказів по особовому складу про призупинення військової служби та наказів по стройовій частині про призупинення виплати їм грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключення їх із списків особового складу військової частини надсилаються для подальшого обліку та зберігання до служб персоналу вищих штабів (органів військового управління) або кадрових центрів за підпорядкованістю, які ведуть облік цих осіб рядового, сержантського і старшинського складу за послужними картками.
Пунктом 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - Порядок №260), передбачено, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Для військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину або місця служби, а також не з'явились вчасно на службу з відрядження, відпустки або з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, військова служба призупиняється. Про вказані факти командири військових частин повідомляють правоохоронні органи (органи досудового розслідування) відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 № 604. День внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення є початком призупинення військової служби. З цього дня виплата грошового забезпечення та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби не зараховується до строку військової служби та вислуги у військовому званні. Під час призупинення військової служби військовослужбовці не мають права на пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Призупинення військової служби оформлюється наказом по особовому складу після отримання письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань). Такий наказ по особовому складу є підставою для видання наказу по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини.
У відповідності до статті 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Закон № 548), до загальних обов'язкові військовослужбовців відноситься необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Закону № 548).
Відповідно до статті 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Статтею 17 Закону визначено, що військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно із статтею 26 Закону, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Пунктами 1, 2 Дисциплінарного статут визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до п. 45 Дисциплінарного статут ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Згідно статті 48 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
За положенням ст. 54 Дисциплінарного статут ЗСУ, командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).
Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
У кожному випадку вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 розділу І Порядку № 608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Приписами пункту 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Згідно з вимогами пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акту про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
З аналізу норм Дисциплінарного статуту вбачається, що вирішальним при притягненні до дисциплінарної відповідальності за скоєний військовослужбовцем проступок є характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, ступінь вини, попередня поведінка порушника, а однією із обставин, які потрібно довести, є вина особи в невиконанні або неналежному виконанні покладених на нього обов'язків. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини військовослужбовця, з'ясовуються відповідним командиром самостійно або під час службового розслідування, і повинні бути відображені у відповідному наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або висновку службового розслідування.
Суд зазначає, що приписами статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України» та Порядку № 608 прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення «може» передувати службове розслідування. Тобто з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов'язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов'язком командира.
Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 червня 2018 року у справі №822/2446/17.
Аналіз положень частини 2 статті 24 Закону №2232-XII у системному зв'язку з положеннями частини 4 статті 85 Дисциплінарного статуту дозволяє зробити висновок, що для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У свою чергу внесення відповідних відомостей до ЄРДР здійснюється на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, яким під час службового розслідування з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення.
При цьому, аналіз положень пункту 15 розділу І Порядку №260, дозволяє зробити висновок, що призупиняється виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Також, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, вся країна мужньо бореться за виживання, надаючи реальний опір агресору. У таких умовах особлива відповідальність покладається на військових, оскільки відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» саме вони несуть державну службу особливого характеру, що полягає у здійсненні професійної оборони держави, її незалежності та територіальної цілісності.
Ураховуючи обставини, які склались на цей час у державі, зокрема, дотримання дисципліни та виконання наказів є першочерговим обов'язком всіх військовослужбовців. Саме від виконання наказів та дотримання дисципліни, наразі залежить майбутнє держави, її територіальна цілісність та незалежність. Отже, застосування негативних наслідків для військових, враховуючи перебування країни у воєнному стані, пов'язане, насамперед, із захистом країни.
Верховний Суд в постанові по справі №813/1021/17 від 19 лютого 2020 року висловив правову позицію відповідно до якої підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Матеріали справи свідчать, що позивач фактично був відсутній у військовій частині НОМЕР_1 з 03.06.2023 до часу подання позову - 17.08.2024.
З ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.09.2024 та інших матеріалів справи вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_1 з 03.06.2023 відсутній на військовій службі за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Також позивач, не надав суду доказів повернення до військової частини на час розгляду справи.
Військова частина НОМЕР_1 за цим фактом провела службове розслідування та відповідно до частини 4 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України направила до органу ДБР повідомлення про вчинене правопорушення, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені слідчим органу ДБР №62023170030001082 від 31.07.2023, що також підтверджуються вище наведеною ухвалою суду Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 18.09.2024.
Матеріали справи свідчать, що обов'язки військової служби позивач не виконує з 03.06.2023. Відтоді на службу він не повернувся. У зв'язку з цим позивач був не включений до наказів про виплату додаткової винагороди, через відсутність на військовій службі з 03.06.2023 без поважних причин, в червні 2023 року та за весь період самовільного залишення місця служби, включаючи місяць повернення; у наказі на преміювання за червень 2023 року зазначено таким, що позбавлений премії, та за весь період самовільного залишення місця служби, включаючи місяць повернення, про що зазначено в наказі №875 від 29.06.2023.
Отримавши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2023, командир військової частини НОМЕР_1 , до номенклатури якого належала колишня посада позивача і в розпорядженні якого він перебував, видав наказ по особовому складу №46-РС від 17.04.2024 про призупинення військової служби солдата ОСОБА_2 у Збройних Силах України з 31.07.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.04.2024 №112 молодшому сержанту ОСОБА_1 , 3124710354, колишньому командиру зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу роти вогневої підтримки десантно-штурмового батальйону, який знаходиться в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , який самовільно залишив військову частину 03.06.2023, увільненого від займаної посади та якому призупинено військову службу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.04.2024 №46-РС, призупинено строк військової служби, вислуги років для призначення пенсії та вислуги у військовому званні, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового забезпечення, виключено зі всіх видів забезпечення з 13.07.2023. Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 17.04.2024 №46-РС, витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2023 №62023170030001082.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу №46-РС від 17.04.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ по стройовій частині №112 від 17.04.2024, яким позивачу з 13.07.2023 призупинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення, як це передбачено абзацом 3 частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абзацами 5 - 6 пункту 144-3 розділу IV Положення №1153/2008, пунктом 15 розділу І Порядку №260.
Позивач не оскаржує накази військової частини НОМЕР_1 №112 від 17.04.2024, №46-РС від 17.04.2024, від 29.06.2023 №875, отже вони є чинними.
Крім того позивач у цій справі також не оскаржує рішення, прийняті за результатами службового розслідування, зокрема, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2023 №875.
З огляду на відсутності позивача за місцем проходження служби з 03.06.2023, факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 з 03.06.2023 за відсутності доказів повернення до військової частини на час розгляду справи, наявність даних в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо цих обставин, у відповідача були наявні підстави призупинення виплати грошового забезпечення за наказом командира військової частини, відповідно до п.15 розділу І Порядку №260.
У даному випадку інше застосування наведених приписів законодавства зумовило б виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди незалежно від належного виконання військовослужбовцем військового обов'язку.
Суд зазначає, що будь-яких доказів на спростування фактів самовільного залишення місця розташування підрозділу або доказів поважності відсутності на службі позивачем до суду не надано, та з наданих доказів судом не встановлено.
Зважаючи на встановлення в ході службового розслідування самовільного залишення позивачем місця розташування підрозділу, останньому правомірно припинено виплату грошового забезпечення.
З огляду на встановлені судом обставини у справі та вищезазначені норми права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. у справі № 200/5792/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
Т.Г. Гаврищук