12 листопада 2025 року м.Чернігів Справа № 620/11436/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіна М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
15.10.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом (зареєстрований у суді 16.10.2025), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення військовослужбовця за період з 08.10.2021 по 20.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 08.10.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 20.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 08.10.2021 по 31.12.2022; 01.01.2024 по 07.11.2024 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення військовослужбовця індексації грошового забезпечення за період з 08.10.2021 по 31.12.2022; 01.01.2024 по 07.11.2024 із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 21.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків його позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Позивач на виконання вимог ухвали суду подав заяву, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення та поновити йому цей строк, обґрунтовуючи поважність причин цього пропуску строку тим, що він проходив військову службу та брав участь у бойових діях, та вказує, що саме через особливості несення військової служби він був обмежений у доступі до правової допомоги та не мав часу як фізично, так і психологічно ініціювати судові спори, що не залежало від його волевиявлення та як наслідок унеможливило своєчасне звернення до суду. Також зазначає, що 18.11.2024 одержав вибухове поранення, множинні вогнепальні осколкові поранення правого плеча з вогнепальним переломом плечової кістки, вогнепальне осколкове сліпе поранення бокової поверхні ягодиці справа, вогнепальне осколкове сліпе поранення правого стегна, під час виконання бойового завдання, та у зв'язку з цим періодично перебував на стаціонарному лікуванні.
Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення, суд враховує наступне.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (стаття 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки й аналізу всіх наведених доводів та з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №640/25046/19 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Крім того, суд враховує правові висновки, викладені у пункті 57 постанови Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24 щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна, відповідно до яких, проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їх служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
У постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20, від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а суд неодноразово застосовував підхід, відповідно до якого при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це також визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення .
Таким чином, зважаючи на те, що позивач виконував обов'язки військової служби в межах правового режиму воєнного стану, що відрізняється від несення військової служби у штатному режимі, виконував бойові (спеціальні) завдання, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори, а також, враховуючи фактор часу, повагу до особливого статусу військовослужбовців, суд доходить висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з чим поновлює позивачу цей строк.
Отже, позивач у строк, встановлений судом усунув недоліки позову, визначені ухвалою судді від 21.10.2025, а саме подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із вказанням підстав для його поновлення, які визнані судом поважними.
Відтак, перевіривши позовну заяву, суд зазначає, що остання подана з додержанням вимог статей 160, 161, 172 КАС України та підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду. Справа є незначної складності, а тому підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 171, 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з цим позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №620/11436/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Здійснювати розгляд справи одноособово суддею Дубіною М.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити позивачу, що він має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'ятиденного строку з дня отримання відзиву на позов, а відповідачу, що він має право подати до суду заперечення протягом п'ятиденного строку з дня отримання відповіді на відзив.
Звернути увагу учасників справи, що відзив, відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам частини другої статті 162 КАС України. Копії відзиву, відповіді на відзив, заперечення повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву, відповіді на відзив, заперечень до суду; копії доказів (крім речових), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються (надаються) особою, яка їх подає іншим учасникам справи. Документи, що підтверджують надіслання (надання) копій відзиву, відповіді на відзив, заперечення, доказів повинні бути надіслані (надані) суду.
Учасники судового процесу можуть отримати інформацію щодо розгляду цієї справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
Повідомити відповідача - суб'єкта владних повноважень, що позовна заява з доданими до неї матеріалами доставлена до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС 15.10.2025 об 18:03, про що позивачем складено відповідну квитанцію № 4778919.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи у відповідності до частини одинадцятої статті 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марія ДУБІНА