12 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/12793/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу,
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати нечинним наказ начальника Військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби, та виключення зі списків особового складу і зняття з всіх видів забезпечення від 21.12.2017 №451-ОС з урахуванням нових юридичних фактів, які були встановлені судом та містяться у мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі № 620/7248/23.
Суд ухвалою від 03.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
11.11.2025 до суду надійшла заява позивача про відвід судді Житняк Л.О. у справі №620/12793/24, яка мотивована тим, що суддя безпідставно затягує розгляд справи, і вказані обставини викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Житняк Л.О. під час розгляду справи.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. від 11.11.2025 визнано необґрунтованою заяву позивача про відвід судді у справі №620/12793/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу; заяву позивача про відвід судді Житняк Л.О. у справі №620/12793/24 передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді передано на розгляд судді Падій В.В.
Надаючи правову оцінку доводами, викладеним заявником у поданій ним заяві про відвід судді Житняк Л.О., суд зазначає таке.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частини восьмої, одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Слід зазначити, що підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою суддів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд. Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Зі змісту заяви заявника вбачається, що останній зазначає про порушення строків розгляду справи.
Однак суд звертає увагу, що з урахуванням великого навантаження, кількості повітряних тривог, на які суд реагує, шляхом переміщення в укриття, для забезпечення безпеки працівників суду та сторін у справах, що вимагає відкладення розгляду справ, а також залишення робочого місця та навантаження, зокрема кількість справ, які мінімум в декілька разів перевищують норму, то вказане впливає на фізичну можливість для максимально швидкого розгляду справ та заяв.
При цьому суд зазначає, що подані заявником скарги до Вищої ради правосуддя на суддю, не є підставою для відводу судді у справі № 620/12793/24.
Разом з тим, у заяві про відвід судді обставини, визначені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, заявник не надав доказів особистої зацікавленості судді в результаті розгляду справи, також не зазначив, який саме конфлікт інтересів навний між ним та суддею Житняк Л.О. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Житняк Л.О. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді цієї справи.
Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких інших посилань, доказів, тверджень заявника щодо неупередженості судді надано не було.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О.
Керуючись статтями 31, 35, 36, 39, 40, 241, 248 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 11.11.2025 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. від розгляду справи № 620/12793/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним наказу - відмовити.
Суддя В.В. Падій