12 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/8854/25
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:.
-зобов'язати Управління державної міграційної служби у Чернігівській області повторно розглянути питання щодо прийняття декларації ОСОБА_1 про відмову від громадянства Республіки Беларусь.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 12.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачам для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
УДМСУ в Чернігівській області, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що законодавством врегульовано питання продовження строку виконання зобов'язання про припинення іноземного громадянства (протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні) та документального підтвердження громадянства України для осіб, які набули громадянство України з умовою подальшого припинення громадянства Республіки Білорусь. А саме, документом, що підтверджує громадянство України осіб, які належать до зазначеної категорії, є тимчасове посвідчення громадянина України з проставленою відміткою про продовження строку його дії на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Про продовження строку виконання зобов'язання щодо припинення іноземного громадянства та передбачену законодавством можливість продовжити строк дії тимчасового посвідчення громадянина України УДМС у Чернігівській області надало роз'яснення у відповіді на лист представника позивачки.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ОСОБА_1 є громадянкою республіки білорусь, що підтверджується паспортом громадянина республіки білорусь серії НОМЕР_1 .
На підставі заяви позивача про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» позивач отримала тимчасове громадянство України згідно довідки №7426-000031301 про реєстрацію особи громадянином України, виданої 13.06.2024 УДМС у Чернігівській області та позивачу видано тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_2 від 16.10.2024. Разом із заявою про прийняття до громадянства України позивач подав зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з моменту набуття громадянства України та припинити громадянство (підданство) республіки білорусь.
11.07.2025 позивач подав до УДМС України в Чернігівській області декларацію про відмову від громадянства республіки білорусь з підстав того, що внаслідок збройної агресії та масованого вторгнення збройних сил російської федерації в Україну причетність до ворожих атак з боку республіки білорусь, 24.02.2022 офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною і вказаними державами, посольства та консульства, зокрема республіки білорусь в Україні припинили свою діяльність і отримати документ про припинення громадянства республіки білорусь за результатом розгляду заяви про вихід з громадянства, позивачу не вдалося із незалежних від нього причин.
За результатами розгляду УДМС у Чернігівській області була надана відповідь № Т-99/6/7401-25/7401.21/142-25 від 07.08.2025 з роз'ясненням порядку та підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-III) .
Статтею 1 Закону №2235-III, зокрема, встановлено, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону №2235-III встановлено підстави набуття громадянства України, зокрема, громадянство України набувається за територіальним походженням.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №2235-III особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Згідно частини 5 статті 8 Закону №2235-III іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Приписами частини 1 статті 1 Закону №2235-III визначено, що незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Суд встановив, що позивач набув громадянство України за територіальним походженням в порядку статті 8 Закону №2235-III, відтак дані правовідносини регулюються положеннями статті 8 Закону №2235-III.
Положеннями частини 2 статті 8 Закону №2235-III передбачено, що для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України іноземцем подається зобов'язання припинити іноземне громадянство.
З наведеного вище вбачається, що іноземці при зверненні із заявою про оформлення набуття громадянства, повинні подати зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Поряд із цим, частиною 6 статті 8 Закону №2235-III визначено перелік осіб, які для оформлення набуття громадянства України замість зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) можуть подати інші документи.
Відповідно до порядку набуття громадянства, визначеного статтею 8 Закону №2235-III вбачається, що при оформленні набуття громадянства за загальним правилом іноземці разом із заявою подають зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Окрема категорія заявників, що визначена частиною 6 статті 8 Закону №2235-III мають право замість зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) подати інші документи, а саме: декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні; заяву про зміну громадянства у випадку, якщо особа є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України; декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя; декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя; декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.
Суд встановив, що позивач не відноситься до зазначеного вище переліку окремих категорій осіб, а тому при оформленні набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України ним подано зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Частиною 5 статті 8 Закону №2235-III передбачено, що іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Суд зазначає, що положення Закону №2235-III визначають різні види декларацій, зокрема декларацію про відмову від іноземного громадянства, яку на стадії оформлення набуття громадянства мають право подати окремі категорії заявників, що визначені частиною 6 статті 8 Закону №2235-III та декларацію про відмову від іноземного громадянства, яку подає іноземець, що узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств). Зазначену декларацію іноземець подає після набуття ним громадянства України та за наявності незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства).
Положеннями частини 2 статті 8 Закону №2235-III передбачено, що для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України іноземцем подається зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Окрім цього, положеннями частини 6 статті 8 Закону №2235-III визначено перелік осіб, які для оформлення набуття громадянства України замість зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) можуть подати інші документи.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджених Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 (далі - Порядок № 215).
Пунктом 119 Порядку №215 передбачено, що особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Суд зазначає, що нормами Закону №2235-III передбачено можливість набуття громадянства України шляхом прийняття до громадянства України, за умови звернення іноземця з відповідною заявою, однак положення частини другої статті 9 Закону №2235-III містять імперативний припис щодо обов'язку таких осіб подати зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Надалі, у разі одержання позитивного рішення щодо вирішення такої заяви, іноземцю видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, на підставі якої він має право оформити тимчасове посвідчення, що діє не більше двох років. Тому лише у разі виконання ним обов'язку припинити іноземне громадянство, така особа має право отримати паспорт України.
Водночас, запроваджуючи інститут подання декларації про відмову від іноземного громадянства, законодавець в імперативному порядку насамперед зобов'язав іноземця, який звернувся із відповідною заявою до органу ДМС протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подати документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України. Такі дії передбачають активну поведінку іноземця, спрямовану на безпосереднє самостійне вирішення питання щодо отримання ним документу про припинення громадянства (підданства) іншої держави.
І лише за певних причин, перелік та форма яких наведено у статті 1 Закону №2235-III (що насамперед передбачають вжиття іноземцем активних дій, зокрема, звернення до уповноваженого органу країни, від громадянства якої він має бажання відмовитися) та за умови доведення факту вжиття іноземцем усіх заходів задля отримання документу про відмову від попереднього громадянства, орган ДМС може прийняти у іноземця декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Це означає, що особа, яка набула громадянство України на загальних підставах за результатами вирішення її заяви про прийняття до громадянства України впродовж дворічного строку з моменту набуття такого громадянства повинна вчинити дії, спрямовані на отримання документа про припинення громадянства (підданства) іншої держави. І лише у разі невирішення такого питання у строки, передбачені законодавством країни громадянської належності чи відмови у вирішенні такої заяви за результатами звернення іноземця (за незалежних від нього причин, що розкриті та перелічені у Законі) він має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства безпосередньо до органу ДМС, що приймав його заяву.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 в справі №280/1155/23.
Як зазначає позивач, 01.07.2025 до посольства республіки білорусь у Республіці Польша та міністерства закордонних справ республіки білорусь нею було направлено клопотання про припинення її громадянства (підданства).
В подальшому від міністерства закордонних справ республіки білорусь нею отримано повідомлення про необхідність приїзду особисто до республіки білорусь для подачі відповідних документів.
Однак суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачкою отримано повідомлення від міністерства закордонних справ республіки білорусь про необхідність особистого приїзду для подання документів.
Крім того, згідно з офіційною інформацією, наявною в мережі Інтернет, відповідно до статті 34 Закону Республіки Білорусь «Про громадянство Республіки Білорусь» строк розгляду заяв про вихід із громадянства Республіки Білорусь не повинен перевищувати шести місяців.
Однак позивачка звернулась до УДМС у Чернігівській області з питання прийняття декларації 11.07.2025, через 10 днів з дня звернення до уповноважених органів республіки білорусь.
Відтак, з наведених вище підстав суд погоджується із доводами відповідача про те, що подання декларації про відмову від іноземного громадянства є передчасним у спірному випадку.
При цьому суд зазначає, що відповідно до 20.08.2024 прийнято Закон України № 3897-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України» (далі - Закон № 3897-ІХ).
Згідно з абзацом 1 пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3897-ІХ громадяни російської федерації та громадяни республіки білорусь (крім осіб, зазначених у пункті 3 цього розділу), які в період з 24 лютого 2020 року набули громадянство України відповідно до Закону України "Про громадянство України" і подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, зобов'язані подати документ про припинення іноземного громадянства до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в України введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану з Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, якщо строк виконання поданого зобов'язання сплив.
Надалі, 10.01.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.01.2025 № 3 «Деякі питання продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України в умовах воєнного стану», згідно з якою строк дії тимчасових посвідчень громадянина України, оформлених територіальними органами Державної міграційної служби або посольствами чи консульськими установами України за кордоном, громадянам Російської Федерації та громадянам Республіки Білорусь, які набули громадянство України відповідно до Закону України “Про громадянство України» в період з 24 лютого 2020 р., продовжується на строк, визначений абзацом першим пункту 5 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 20 серпня 2024 р. № 3897-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України».
Особи, зазначені в абзаці другому цієї постанови, звертаються із заявами про продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України, оформленого територіальними органами Державної міграційної служби, до територіального органу Державної міграційної служби за місцем звернення особи або посольства чи консульської установи України за місцем постійного або тимчасового проживання особи за кордоном, а особи, яким тимчасові посвідчення громадянина України оформлялися посольствами чи консульськими установами України за кордоном, із заявами про продовження дії тимчасового посвідчення громадянина України звертаються до посольства чи консульської установи України за місцем видачі тимчасового посвідчення громадянина України.
Продовження строку дії тимчасового посвідчення громадянина України здійснюється безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви про його продовження після отримання інформації від уповноваженого органу, який видав тимчасове посвідчення громадянина України, про його видачу та відсутність рішення про припинення громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Внесення до тимчасового посвідчення громадянина України інформації про продовження строку його дії здійснюється працівником територіального органу Державної міграційної служби шляхом проставлення відмітки “Строк дії продовжено на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні» із зазначенням дати проставлення відмітки, посади, прізвища та ініціалів керівника територіального органу Державної міграційної служби або його заступника, вчинення ним підпису, що скріплюється гербовою печаткою, або консульською посадовою особою посольства чи консульської установи України із зазначенням дати проставлення відмітки, посади, прізвища та ініціалів, вчинення нею підпису, що скріплюється гербовою печаткою.
Таким чином, законодавством врегульовано питання продовження строку виконання зобов'язання про припинення іноземного громадянства (протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні) та документального підтвердження громадянства України для осіб, які набули громадянство України з умовою подальшого припинення громадянства республіки білорусь.
А саме, документом, що підтверджує громадянство України осіб, які належать до зазначеної категорії, є тимчасове посвідчення громадянина України з проставленою відміткою про продовження строку його дії на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Про продовження строку виконання зобов'язання щодо припинення іноземного громадянства та передбачену законодавством можливість продовжити строк дії тимчасового посвідчення громадянина України УДМС у Чернігівській області надало роз'яснення у відповіді на лист представника позивачки.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Підстави для розподілу між сторонами судових витрат згідно Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Відповідач: Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (вул. Шевченка, буд. 51А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код ЄДРПОУ -37804450).
Суддя В.В. Падій