12 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/9911/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Олишівська селищна рада про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі також відповідач), у якому просить (з урахуванням ухвали суду від 07.10.2025):
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 01.07.2025 р. №1865/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 », яким анульовано державному реєстратору Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_3 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»;
визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2025 р. №2129/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 », яким анульовано державному реєстратору Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_3 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки, встановленого законом, а саме: відсутність законних підстав для її проведення та порушення строків її проведення; звернення ОСОБА_4 від 13.05.2025 надісланого листом Національного антикорупційного бюро України від 14.05.2025 № 112-046/22/14000 (вх. № Ш-11494 від 14.05.2025), які не є суб'єктами подання скарги. У вступній частині наказу № 1865/5 від 01.07.2025 зазначено лише наказ про призначення камеральної перевірки, ст. 37-1 Закону, порядок № 990 від 21.12.2016, які регулюють порядок проведення камеральної перевірки, будь-яких мотивів прийнятого рішення у наказі не наведено. На дату прийняття наказу № 2129/5 від 05.08.2025 у позивача вже був відсутній доступ до реєстру, сам факт анулювання доступу до реєстру наказом № 1865/5 від 01.07.2025 вже повністю виключає можливість прийняття наказу № 2129/5 від 05.08.2025 про анулювання доступу до реєстру. Позивач також зазначає, що в оскаржуваних наказах не зазначені мотиви прийняття спірних рішень.
Міністерство юстиції України подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначив, що 14.05.2025 на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Національного антикорупційного бюро України № 112-046/22/14000 (вх. № Ш-11494 від 14.05.2025), в якому містилось звернення ОСОБА_4 від 13.05.2025 стосовно законності дій, зокрема, державного реєстратора ОСОБА_2. при проведенні реєстраційних дій за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом розгляду вищевказаного звернення, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 11.06.2025 №1141/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 ». При проведенні камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора ОСОБА_2 , Комісією було виявлено грубе порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав та складено акт від 01.07.2025 № 2931/19.1.1/25. На підставі встановленого грубого порушення, викладеного в Акті 1, Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі наказу від 01.07.2025 №1865/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 », яким позивачу анульовано доступ до Державного реєстру прав. Окрім цього, 13.06.2025 на адресу Міністерства надійшло електронне звернення ОСОБА_4 (вх. № Ш-14267 від 13.06.2025) щодо проведення камеральної перевірки реєстраційних дій на об'єкти нерухомого майна - квартири та приміщення (згідно додатку), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом розгляду вищевказаного звернення, Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу від 16.07.2025 № 1396/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 ». При проведенні камеральної перевірки у Державному реєстрі прав державного реєстратора ОСОБА_2 , Комісією було виявлено факт грубих порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав та складено акт від 05.08.2025 № 3584/19.1.1/25. На підставі встановлених грубих порушень, викладених в Акті 2, Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі Наказу від 05.08.2025 № 2129/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 », яким позивачу анульовано доступ до Державного реєстру прав.
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» подало до суду пояснення по справі, у яких зазначило, що 02.07.2025 від Міністерства юстиції України на адресу ДП «НАІЄ» через систему електронного документообігу з супровідним листом від 01.07.2025 № 93294/Ш-11494/19.1.1 від 01.07.2025 надійшов, зокрема наказ від 01.07.2025 № 1865/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 » (копії супровідного листа та наказу додаються). П. 1 вищезазначеного наказу було визначено про анулювання доступу позивачеві до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а виконання наказу в цій частині, відповідно до п. 2 наказу, покладено на ДП «НАІС». Того ж дня позивачу було припинено доступ до Державного реєстру прав. 06.08.2025 від Міністерства юстиції України на адресу ДП «НАІЄ» через систему електронного документообігу з супровідним листом від 05.08.2025 № 111250/Ш-14267/19.1.1 від 05.08.2025 надійшов, зокрема наказ від 05.08.2025 № 2129/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 » (копії супровідного листа та наказу П. 1 вищезазначеного наказу було визначено про анулювання доступу позивачеві до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а виконання наказу в цій частині, відповідно до п. 2 наказу, покладено на ДП «НАІС»). На дату отримання вищезазначеного наказу доступ до Державного реєстру прав позивачу вже було припинено. При цьому, звертає увагу суду, що ДП «НАІС», будучи технічним адміністратором Державного реєстру прав, не уповноважене приймати владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо їх виконує. Одночасно із цим, у ДП «НАІС» відсутнє право перевірки законності рішень Міністерства юстиції України і його територіальних органів та право відмови від їх виконання. Тобто, ДП «НАІС» реалізує припис наказів Міністерства юстиції України у будь-якому випадку, оскільки відповідне зобов'язання для ДП «НАІС» встановлено законодавчо Законом та Порядком. Таким чином, вчинення ДП «НАІС» дій щодо анулювання доступу позивачу до Державного реєстру прав здійснювалось на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та підзаконними нормативно-правовими актами у відповідній сфері регулювання правовідносин.
Від Олишівської селищної ради пояснення та/або заперечення щодо позову до суду не надходили.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, у якому просить позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну даних позивача та уточнення позовних вимог від 06.10.2025.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Наказом Міністерства юстиції України від 11.06.2025 № 1141/7 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (зі змінами), за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 від 13.05.2025, надісланого листом Національного антикорупційного бюро України від 14.05.2025 № 112-046/22/14000 (вх. № Ш-11494 від 14.05.2025), прийнято рішення про проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 щодо реєстраційних дій за заявою, зареєстрованою в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 53479104, для чого було утворено відповідну комісію у визначеному складі (а.с.23 т.1).
За результатами проведеної камеральної перевірки Комісією складено акт №2931/19.1.1/25 від 01.07.2025 (зворот а.с 34-а.с.37), у якому встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 19.12.2022 № 53479104, поданої Дяченко Юлією Миколаївною в інтересах ОСОБА_5 , державним реєстратором ОСОБА_2. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 65877420 від 22.12.2022, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 2673251374100 на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та проведено державну реєстрацію права власності за Заявником (номер запису 48789193). Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви додано: довіреність від 13.12.2022, посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Морозовою Ольгою Вікторівною, зареєстровану в реєстрі за № 9156; інформаційну довідку від 09.12.2022 № 4639, видану товариством з обмеженою відповідальністю «Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації». Державним реєстратором ОСОБА_2. отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № TI01:8695-9663-1754-4711 щодо технічного паспорта, виготовленого станом на 14.11.2022 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 . Державним реєстратором ОСОБА_2. сформовані відомості з Державного земельного кадастру від 19.12.2022 № 59249959 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:014:5209
Перевіркою відомостей Державного реєстру прав встановлено, що Технічний паспорт не містить відомостей щодо року побудови об'єкта. Таким чином, подані документи не дають змоги встановити, що Об'єкт побудовано до 05.08.1992. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Абзацом першим частини другої статті 24 Закону встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_2. порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пунктів 12, 77 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав на підставі документів, що не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Також в акті перевірки вказано про отримані пояснення державного реєстратора ОСОБА_2 (вх. № 103864-33-25 від 18.06.2025), які не спростовують допущені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.
При визначенні заходу відповідальності за вказане порушення Комісія виходить з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому порушення, які полягають у недотриманні визначеного законодавством порядку і процедур належної перевірки відповідних фактів, становить загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. Зважаючи на встановлений факт та наслідки допущеного грубого порушення законодавства у сфері державної реєстрації, яке полягає у проведенні державної реєстрації без достатніх на те правових підстав, Комісія виходить із того, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_2 заходу відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав, є виправданим, співмірним ступеню вчинення правопорушення у сфері державної реєстрації прав та єдиним можливим заходом впливу.
Як наслідок, Наказом Міністерства юстиції України від 01.07.2025 № 1865/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 » анульовано державному реєстратору Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.34 т.1).
Наказом Міністерства юстиції України від 16.07.2025 № 1396/7 відповідно до статті 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (зі змінами), за результатом розгляду звернення ОСОБА_4 від 13.06.2025 (вх. № Ш-14267 від 13.06.2025), прийнято рішення про проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№ 54304475, 54329096, 54330132, 54331613, 54378965, 54379947, 54380628, 54379714, 54381696, 54381927, 54382120, 54382361, 54394582, 54394634, 54394689, 54394730, 54394750, 54394768, 54394791, 54394806, 54394817, 54394832, 54394883, для чого було утворено відповідну комісію у визначеному складі (а.с.75 т.1).
За результатами проведеної камеральної перевірки Комісією складено акт №3584/19.1.1/25 від 05.08.2025 (а.с.78-80 т.1), у якому встановлено, що: 1. за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 01.03.2023 № 54304475 (далі - Заява), поданої Дяченком Володимиром Миколайовичем в 2 інтересах обслуговуючого кооперативу «ЛІСОВИЙ - І» (код ЄДРПОУ 43505226) (далі - Заявник), державним реєстратором ОСОБА_2. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 66641186 від 03.03.2023, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 2700098274100 на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_2 (далі - Об'єкт), та проведено державну реєстрацію права власності за Заявником (номер запису 49438515). Вищезазначений розділ Державного реєстру прав відкрито в результаті поділу об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви додано: довіреність від 28.02.2023, посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Морозовою Ольгою Вікторівною (далі - приватний нотаріус Морозова О.В.), зареєстровану в реєстрі за № 1274; висновок щодо технічної можливості поділу в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 23.02.2023 № 22/23, виданий фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 ; заяву про згоду на поділ в натурі нерухомого майна від 28.02.2023, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Морозовою О.В., зареєстровано в реєстрі за № 1297; заяву про згоду на поділ в натурі нерухомого майна від 28.02.2023, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Морозовою О.В., зареєстровано в реєстрі за № 1296; протокол № 28/02 загальних зборів членів кооперативу від 28.02.2023, справжність підпису на якому засвідчено приватним нотаріусом Морозовою О.В., зареєстровано в реєстрі за №№ 1293, 1294, 1295; договір про поділ майна, що є спільною частковою власністю від 28.02.2023, укладений між обслуговуючим кооперативом «ЛІСОВИЙ - І» та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Морозовою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 1298. Державним реєстратором ОСОБА_2. отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ), саме: № TI01:8861-9166-6443-2589 щодо технічного паспорта, виготовленого станом на 17.02.2023 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 ; № DT01:4741-0706-4772-3594 щодо довідки про можливість поділу, виданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 . Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_2. порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 40, 54 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав власності за відсутності відомостей з ЄДЕССБ про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
2. За результатом розгляду заяв про державну реєстрацію права власності №№ 54329096, 54330132, 54331613, 54378965, 54379947, 54380628, 54379714, 54381696, 54381927, 54382120, 54382361, 54394582, 54394634, 54394689, 54394730, 54394750, 54394768, 54394791, 54394806, 54394817, 54394832, 54394883 державним реєстратором ОСОБА_2. допущені аналогічні, як по Заяві, порушення вимог статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 40, 54 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав власності за відсутності відомостей з ЄДЕССБ про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. На лист Мін'юсту від 17.07.2025 № 101197/Ш-14267/19.1.1 та відповідно до пункту 13 Порядку № 990 надійшли пояснення державного реєстратора ОСОБА_2. від 01.08.2025 (вх. № 132111-33-25 від 01.08.2025), які не спростовують допущені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.
При визначенні заходу відповідальності за встановлене порушення Комісія виходить з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому порушення, яке полягає у недотриманні встановленого порядку та процедур, створює загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. 6 Зважаючи на встановлений факт допущених грубих порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, враховуючи, що до державного реєстратора ОСОБА_2 протягом останніх дванадцяти місяців застосовувався захід відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав на підставі наказу Міністерства юстиції України від 01.07.2025 № 1865/5, Комісія вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_2 заходу відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав є виправданим, співмірним ступеню вчинення правопорушення у сфері державної реєстрації прав та єдиним можливим заходом впливу. Також в акті перевірки вказано про отримані пояснення державного реєстратора ОСОБА_2 (вх. № 103864-33-25 від 18.06.2025), які не спростовують допущені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Як наслідок, Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2025 № 2129/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 » анульовано державному реєстратору Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.77 т.1).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.08.2025 встановлено, що у зв'язку з укладенням шлюбу прізвище ОСОБА_2 змінено на прізвище ОСОБА_9 (а.с. 189-190 т.2).
Позивач, не погоджуючись із спірними наказами № 1865/5 від 01.07.2025 та № 2129/5 від 05.08.2025, якими анульовано державному реєстратору Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, звернулась до суду за захистом порушених прав на здійснення діяльності у сфері Державної реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон №1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (із змінами) (далі також Порядок № 1127) та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції визначає, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі Порядок також № 1128).
Закон № 1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Відповідно до статті 37-1 Закону №1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) направлення на обов'язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов'язків.
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстрованого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - також Порядок №990), останній визначає процедуру здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Позивач зазначає у позові, що у Міністерства юстиції України не було законних підстав проведення камеральної перевірки стосовно реєстраційних дій, вчинених ним, оскільки положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачають, що камеральна перевірка, як один із заходів контролю у сфері державної реєстрації може проводитися або внаслідок розгляду звернень громадян та депутатських звернень, або в результаті моніторингу реєстраційних дій в реєстрах, а не на підставі листа Національного антикорупційного бюро України надісланого разом зі зверненням ОСОБА_4 .
Суд з такими твердженнями позивача не погоджується, вважає, що у Міністерства юстиції України були підстави для проведення камеральної перевірки реєстраційних дій, вчинених позивачем, з огляду на таке.
З положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що Міністерство юстиції України наділено повноваженнями контролю у сфері державної реєстрації прав, який здійснюється в тому числі, а не виключно шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав.
Основним завданням такого контролю, у відповідності до пункту 3 Порядку № 990, є, зокрема, перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів.
Відповідно до п. п. 4 п. 4, п. 9 Порядку № 990 контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом, зокрема, перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації. Камеральна перевірка під час здійснення такого контролю проводиться на підставі рішення Мін'юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
З матеріалів справи вбачається, що Міністерством юстиції України призначено проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 щодо реєстраційних дій за заявою, зареєстрованою в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, до яких відноситься контроль у сфері державної реєстрації прав.
З огляду на вказане, суд вважає, що у даному випадку у Міністерства юстицію України були всі підстави для призначення та проведення камеральної перевірки стосовно позивача відповідно до Порядку № 990 з метою перевірки стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів.
Щодо тверджень позивача про не вмотивованість наказу Міністерства юстиції України від 01.07.2025 №1885/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 » та від 05.08.2025 № 2129/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 », суд їх вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами проведення перевірок державних реєстраторів Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами приймає вмотивоване рішення про, у тому числі, анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Відповідно до п. 13-1, 14, 16 Порядку № 990 результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії. У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта). В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін'юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін'юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.
У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін'юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Слід зазначити, що у наказі Міністерства юстиції України від 01.07.2025 № 1885/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 » зазначена підстава його прийняття - акт від 01.07.2025 № 2931/19.1.1/25 за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2.
У наказі Міністерства юстиції України від 05.08.2025 № 2129/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 » зазначена підстава його прийняття - акт від 05.08.2025 № 3584/19.1.1./25 за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно держаного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2.
У свою чергу в актах перевірки від 01.07.2025 № 2931/19.1.1/25 та від 05.08.2025 № 3584/19.1.1./25 чітко зазначені факти виявлених порушень у сфері державної реєстрації прав, викладений опис порушень законодавства, зазначено які саме вимоги законодавства порушені (вимоги ст. 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 12, 75 Порядку № 1127), мотиви, за яких позивачу анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (При визначенні заходу відповідальності за вказане порушення Комісія виходить з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому порушення, які полягають у недотриманні визначеного законодавством порядку і процедур належної перевірки відповідних фактів, становить загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. Зважаючи на встановлений факт та наслідки допущеного грубого порушення законодавства у сфері державної реєстрації, яке полягає у проведенні державної реєстрації без достатніх на те правових підстав, Комісія виходить із того, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_2 заходу відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав, є виправданим, співмірним ступеню вчинення правопорушення у сфері державної реєстрації прав та єдиним можливим заходом впливу; При визначенні заходу відповідальності за встановлене порушення Комісія виходить з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому порушення, яке полягає у недотриманні встановленого порядку та процедур, створює загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючому правопорядку. 6 Зважаючи на встановлений факт допущених грубих порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, враховуючи, що до державного реєстратора ОСОБА_2. протягом останніх дванадцяти місяців застосовувався захід відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав на підставі наказу Міністерства юстиції України від 01.07.2025 № 1865/5, Комісія вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_2 заходу відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав є виправданим, співмірним ступеню вчинення правопорушення у сфері державної реєстрації прав та єдиним можливим заходом впливу).
Предметом розгляду у цій справі є рішення Міністерства юстиції України про притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства при розгляді заяви про державну реєстрацію прав від 19.12.2022 № 53479104, поданої Дяченко Юлією Миколаївною в інтересах ОСОБА_5 щодо об'єкта нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та заява Дяченка Володимира Миколайовича в інтересах обслуговуючого кооперативу «ЛІСОВИЙ - І» щодо об'єкта нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 , тобто рішення прийняте за результатами здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав незалежно від того чиї права порушені державним реєстратором.
У даному випадку спірним є виключно питання порушення державним реєстратором процедури розгляду заяв та дотримання ним при розгляді заяв вимог законодавства.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.01.2019 у справі № 820/5866/17, від 27.01.2023 у справі № 380/25365/21, від 29.08.2022 у справі №160/4731/20 та від 02.07.2025 у справі № 320/11900/24.
Зокрема, у постанові від 02.07.2025 у справі № 320/11900/24 Верховний Суд зробив висновок: «Аналізуючи наведені вище норми Закону № 1952-IV та Порядку № 990, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що вони не містять прямого припису про зазначення мотивів саме у рішенні уповноваженого органу про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора. Проте вони містять припис про вмотивованість такого рішення.
Тобто, відповідачем в акті зазначені допущені, на думку суб'єкта владних повноважень, порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомого майна, наведено опис відповідних нормативно-правових актів, означено їх суть та наведено мотиви, з яких цей суб'єкт прийшов до відповідного висновку. Тому, враховуючи, що акт за результатами камеральної перевірки містить мотиви Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.09.2025 21 та обґрунтування прийняття рішення, Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій стосовно невмотивованості оскаржуваного наказу помилковими».
Подібний висновок також зроблений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 25.01.2019 по справі № 820/5866/17: «Оскаржуваний наказ прийнято відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій наявність порушень порядку державної реєстрації прав приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_2, які зазначені у довідці від 17.11.2017, не спростовано. Наказ відповідача № 3656/5 від 20.11.2017 складено на підставі довідки від 17.11.2017 за результатами камеральної перевірки, яка містить виклад встановлених порушень з боку позивача, норми, що регулюють відповідальність за ці порушення та вид дисциплінарного стягнення, а саме: пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірний наказ є невмотивованим, не підтверджений належними доказами та без законодавчого обґрунтування».
Слід вказати, що аналіз висновків, зроблених у вищенаведених постановах Верховного Суду у різний проміжок часу зводиться до того, що фактично вмотивованість рішення Мін'юсту, прийнятого за результатами проведеної перевірки відповідно до статті 371 Закону, відображається в акті за результатами камеральної перевірки, оскільки саме на підставі акту приймається рішення, і саме акт має містити мотиви його прийняття, із посиланням на норми чинного законодавства.
Оскільки, Акти від 01.07.2025 та від 05.08.2025 містять мотиви та обґрунтування прийняття рішення щодо анулювання позивачу доступу до Державного реєстру прав, оскаржувані накази містять посилання на ці акт та прийняті на їх підставі, з цих документів можливо встановити мотиви та підстави прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, твердження позивача щодо невмотивованості оскаржуваних наказів є безпідставними.
Щодо доводів позивача про те, що Комісією не було враховано надані позивачем пояснення при проведенні камеральної перевірки, суд вважає необгрунтованими, оскільки в актах за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 від 01.07.2025 № 2931/19.1.1/25 та від 05.08.2025 № 3584/19.1.1./25 міститься інформація про надходження пояснень державного реєстратора ОСОБА_2 (вх. № 103864-33-25 від 18.06.2025) та від 01.08.2025 (вх. № 132111-33-25 від 01.08.2025).
Крім того, Комісією під час проведення камеральної перевірки було досліджено надані позивачем пояснення, у яких зазначається, що провівши всі необхідні пошуки та перевірки, розглянувши прийняті документи, нею не було виявлено причин для зупинення чи відмови в державній реєстрації.
Верховний Суд у постанові від 12.05.2025 у справі № 500/1760/23 прийшов до висновку, що: «…так само не свідчить про наявність підстав для скасування спірного в цій справі рішення посилання позивача на те, що Мін'юст не врахував його пояснення по суті скарги, оскільки, як було встановлено судом апеляційної інстанції, пояснення державного реєстратора відповідачем було отримано та долучено до матеріалів скарги до розгляду її по суті».
Таким чином, твердження позивача про те, що її пояснення не були враховані Комісією при проведенні камеральної перевірки не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами камеральної перевірки та практикою Верховного Суду.
Згідно частини 3 статті 10 Закону №1952-1V державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).
Згідно частини 1 статті 18 Закону №1952-1V державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Пунктом 1 частини першої статті 23 Закону №1952-1V передбачено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав має бути зупинено державним реєстратором у разі, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не у повному обсязі, передбаченому законодавством.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 24 Закону №1952-1V державний реєстратор відмовляє в державній реєстрації прав після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, у разі неусунення обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1952-1V за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Частиною 3 статті 26 Закону №1952-1V передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У свою чергу пунктом 1 частини сьомої статті 37 Закону №1952-1V передбачено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
1) визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про залишення заяви без руху або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.
Підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є:
а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1, 2-1, 4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;
б) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав;
в) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України «Про санкції». У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України «Про санкції»), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини.
Не можуть бути підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора допущені ним формальні (несуттєві) помилки, які не впливають на об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Одночасно із визнанням прийнятим з порушенням цього Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини;
2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов'язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;
3) зобов'язання державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов'язання;
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Судом встановлено, що спірні накази прийняті у зв'язку з тим, що законодавство зобов'язує державного реєстратора при вчиненні реєстраційної дії перевіряти наявність всіх необхідних документів, а також перевіряти документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, відмови в державній реєстрації прав, проте державний реєстратор ОСОБА_10 прийняла оскаржуване рішення за відсутності у повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації прав.
З огляду на вказане суд виснує, що відповідач наділений повноваженнями у силу приписів статті 37 Закону № 1952-IV застосовувати таку міру відповідальності державного реєстратора як анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незалежно від того чи міститься у скарзі прохання скаржника про застосування такої міри відповідальності.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 990, у разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін'юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов'язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 371 Закону.
Так, в акті від 01.07.2025 № 2931/19.1.1/25 було встановлено, що зважаючи на встановлений факт та наслідки допущеного грубого порушення законодавства у сфері державної реєстрації, яке полягає у проведенні державної реєстрації без достатніх на те правових підстав, Комісія виходила із того, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_2 заходу відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав, є виправданим, співмірним ступеню вчинення правопорушення у сфері державної реєстрації прав та єдиним можливим заходом впливу.
В акті від 05.08.2025 № 3584/19.1.1./25 зазначено, що зважаючи на встановлений факт допущених грубих порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, враховуючи, що до державного реєстратора ОСОБА_2 протягом останніх дванадцяти місяців застосовувався захід відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав на підставі наказу Міністерства юстиції України від 01.07.2025 № 1865/5, Комісія вважала, що застосування заходу відповідальності у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав є виправданим, співмірним ступеню вчинення правопорушення у сфері державної реєстрації прав та єдиним можливим заходом впливу.
Разом з тим, згідно зі статтями 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а враховуючи те, що державна реєстрація права власності є гарантією непорушності цього права, то умисне або недбале здійснення державним реєстратором своїх повноважень, що має наслідком порушення конституційних прав громадян або прав інших суб'єктів цивільно-правових відносин, беззастережно потребує вжиття відповідних заходів реагування.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким (аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 25.01.2019 у справі № 820/5866/17 та від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 29.08.2022 у справі № 160/4731/20 не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що: «…встановлення в ході перевірки певні порушення чинного законодавства з боку державного реєстратора, не є достатньою підставою застосування до нього найбільш суворого засобу відповідальності, визначеного законом, з огляду на таке. У постанові від 29.04.2020 у справі № 826/15358/17 Верховний Суд сформував висновок про те, що право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України. Зазначені повноваження є дискреційними. Отже, оскаржуваний наказ прийнято із дотриманням всіх законодавчо передбачених процедур, є правомірним і не підлягає скасуванню».
Верховний Суд, у постанові від 25.01.2019 у справі №820/5866/17 зазначив, що: «…відсутність будь-яких відомостей про негативні наслідки здійснених позивачем порушень, зокрема, порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб не може бути підставою звільнення позивача від застосування санкцій, передбачених статтею 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення адміністративного позову.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Олишівська селищна рада про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Міністерство юстиції України, вул. Городецького архітектора, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Олишівська селищна рада, вул. Чернігівська, буд. 3, сел. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575, код ЄДРПОУ 04412544.
Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2025 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА